Робота гуртка «НАСІННЄЗНАВЕЦЬ»
Робота гуртка «НАСІННЄЗНАВЕЦЬ»
April 23, 2025
22 квітня 2025 року в рамках роботи наукового студентського гуртка «Насіннєзнавець» (науковий керівник – професор Наталія Новицька) у міжкафедральній лабораторії агробіологічного факультету «Якості насіння та садивного матеріалу» (ауд. 65, корп. 4) відбулося заняття з визначенняпосухостійкості та солестійкості польових культур за інтенсивністю ростових процесів на ранніх стадіях онтогенезу.
З’ясування механізмів стійкості рослин до несприятливих умов навколишнього середовища в останні десятиліття увійшло до числа найбільш актуальних проблем рослинництва, що зумовлено, зокрема, глобальними кліматичними змінами та зростанням антропогенного тиску на біосферу. Посухостійкість – здатність рослин витримувати значне зневоднення, а також перегрів клітин, тканин і окремих органів. До лабораторних методів вивчення посухостійкості належить здатність рослин витримувати зневоднення, оцінюючи недостатнє вологозабезпечення на ранніх стадіях онтогенезу. Для цього визначають кількість пророслого насіння на розчинах цукрози з високим осмотичним тиском, завдяки чому створюються штучні умови фізіологічної посухи, що дозволяє визначити відносну посухостійкість рослин.
Стійкість рослин до підвищеного вмісту солей в ґрунті називається солестійкістю. Засолення ґрунту пояснюється наявністю великої кількості солей, головним чином натрієвих. Шкідлива дія засоленості ґрунту проявляється в першу чергу в тому, що затримується набухання насіння, тобто знижується їх схожість і інтенсивність росту проростків.
До непрямих лабораторних методів визначення солестійкості рослин відносяться плазмолітичний, визначення швидкості розкриття продихів в розчинах солей, за кількістю альбумінів, за пропускною здатністю протоплазми та ін. При визначенні солестійкості рослин за інтенсивністю ростових процесів показником солестійкості є кількість пророслого насіння в розчинах солі в порівнянні з проростанням їх в дистильованій воді.
