Духовна спадщина у практиці соціального працівника
Духовна спадщина у практиці соціального працівника
28 April 2025, 14:20
Народне мистецтво – це не лише традиції минулого,
але й світло, яке ми передаємо наступним поколінням
У стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася подія, яка надовго залишиться у серцях майбутніх фахівців соціальної сфери. Майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки, який провела Тетяна Коломицька – інструктор з трудової адаптації Київського реабілітаційного комплексу змішаного типу для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень, перетворився з простого творчого заняття на справжню подорож у глибини української культури. Це був дотик до сакрального, до українського коріння, що живе в кожному з нас.
Мотанка – це більше, ніж лялька. Це оберіг, символ безперервності роду, зв’язку між поколіннями, втілення гармонії й добра. Її історія сягає ще докиісторичних часів, а головна особливість – створення без жодного стібка голкою. Адже, згідно з віруваннями, голка порушує енергетичну цілісність оберега.
На майстер-класі майбутні соціальні працівники створювали «Пташку миру» – образ, який став особливо значущим у воєнні часи, оскільки вона є своєрідним енергетичним символом. Під руками студентів оживали клаптики тканини, перетворюючись на фігурки, сповнені символіки та душевного тепла. Пані Тетяна розповідала про значення кожного елементу мотанки – хрест на обличчі, що символізує єдність світів, стрічки – як життєвий шлях, і тканини – як зв’язок з природою.Створення виробу відображає внутрішній стан майстра, його настрій і наміри. Ось чому кожна мотанка – унікальна. Вона допомагає людині знайти внутрішній баланс і наповнити своє життя позитивною енергією.
Альона Гаркавенко зворушено ділиться: «Цей майстер-клас став для мене джерелом натхнення, що поєднало творчість, українські традиції та мотивацію до розширення горизонтів майбутньої професії соціального працівника. Я зрозуміла, як наша національна ідентичність може стати інструментом у соціальній роботі. Створення мотанки допомагає людині відкрити свої емоції, знайти розраду, відчути себе частиною спільноти».
Під керівництвом пані Тетяни ми створювали ляльку, додаючи плахту, дзьобик, крильця та тільце. Кожен завиток, кожен клаптик тканини в наших руках перетворювався на оберіг, сповнений тепла й сенсу. Пані Тетяна так щиро розповідала про символіку мотанки, що я відчула, як ця лялька несе в собі захист і любов. Для соціальної роботи це відкриття: творчі заняття, як створення мотанки, можуть допомагати людям різного віку – дітям, дорослим, літнім – відкривати свої почуття, знаходити радість і зцілювати душевні рани. Такі майстер-класи можуть стати інструментом для роботи з тими, хто переживає втрати чи труднощі, допомагаючи їм відчути себе частиною спільноти.
Особливо мене вразила розповідь пані Тетяни про її вбрання, яке дісталося їй від прабабусі й уже чотири покоління зберігає історію її родини. Сукенка, вишиванка, фартушок і корсетка – це не просто одяг, а пам’ять про любов до України, що живе в кожному візерунку. У час війни, коли нашу культуру намагаються знищити, такі реліквії нагадують, що наше коріння – це наша сила. Для соціальної роботи це цінний урок: зв’язок із традиціями може допомагати людям знаходити опору й ідентичність. Я бачу, як можна використовувати подібні історії в групових заняттях, щоб надихати отримувачів соціальних послуг цінувати свою спадщину й відчувати гордість за те, ким ми є.
Чудовий майстер-клас не лише навчив створювати мотанку, але допоміг мені побачити вплив традицій на об’єднання людей. Моя лялька «Пташка миру» тепер зі мною як символ того, що наші традиції – це не просто минуле, а жива енергія, яка підтримує нас у найскладніші часи й допомагає будувати краще майбутнє.
Ще одна учасниця, Вікторія Панішко, згадує атмосферу тепла й щирості: «Ми дізналися багато про життєвий шлях пані Тетяни, її натхнення та шлях до ремесла. Це було не лише навчання, а справжня зустріч душ». За її словами, кожен етап створення мотанки супроводжувався не лише практичними порадами, а й історіями, які оживляли глибини української символіки.
Потім почався майстер-клас з виготовлення пташки-мотанки. Пані Тетяна все детально пояснювала, показувала кожен етап роботи, допомагала кожному, хто потребував поради. Було дуже цікаво не тільки робити щось своїми руками, а й слухати розповіді про традиції, символіку і значення мотанок в українській культурі. Усі старанно працювали, і в кожного вийшла гарна пташка, зроблена з любов’ю.
Наприкінці всі отримали ще один несподіваний дарунок – патріотичні брелоки від майстрині, як символ єдності та вдячності. Та головний подарунок, безперечно, – це досвід, що змінює бачення професії, дозволяє майбутнім соціальним працівникам усвідомити силу традицій у роботі з людьми, особливо тими, хто переживає складні життєві обставини.
Та головний подарунок, безперечно, – це досвід, що змінює бачення професії, дозволяє майбутнім соціальним працівникам усвідомити силу традицій у роботі з людьми, особливо тими, хто переживає складні життєві обставини.
Майстер-класи такого формату – не просто творчі заходи, а потужний інструмент для практики соціальної підтримки. Вони дозволяють створити безпечне середовище, де учасники можуть висловити свої емоції, відчути прийняття та знайти внутрішній ресурс для зцілення. Через рукоділля й діалог із культурною спадщиною люди відкривають власну історію, зміцнюють почуття ідентичності та отримують підтримку у моменти змін і втрат.
Для соціального працівника це неоціненний метод – інклюзивний, доступний і ефективний. Саме такі ініціативи розкривають нові підходи до роботи з різними групами отримувачів соціальних послуг: від дітей до літніх людей, від осіб з інвалідністю до тих, хто переживає стрес або травму. Це про відновлення через зв’язок – із собою, з іншими, з культурою.
Висловлюємо щиру подяку колективу Київського реабілітаційного комплексу змішаного типу для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень і особисто – інструктору з трудової адаптації Коломицькій Тетяні Володимирівні за плідну співпрацю, творчу атмосферу, отриману насолоду та щирість!
НПП кафедри соціальної роботи та реабілітації
Ніна Тверезовська, Ірина Демченко, Інна Осадченко
