«Голоси рідних земель» закликають весну (перший день переглядів творчих програм базового закладу на 41-му фестивалі «Голосіївська весна-2025»

У вишиванці в свята й будні
Моя Вкраїна хай цвіте.
Тут мудрі і веселі люди –
Таких немає більш ніде.
Гуцули, бойки, подоляни
І відчайдушні козаки,
Поважні, ґречні галичани –
Мої ви любі земляки!

 Саме таким був лейтмотив першого дня переглядів творчих програм ННІ та факультетів базового закладу НУБіП України на фестивалі художньої творчості «Голосіївська весна-2025», який цьогоріч 41-й раз зібрав у творчому пориві натхненну креативну студентську молодь. Відкрила фестиваль проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності, доктор сільськогосподарських наук професор Оксана ТОНХА. Оксана Леонідівна добре знає, що таке виступ на цьому фестивалі, тож побажала учасникам задоволення від участі, чесності у боротьбі і перемоги найкращому. 

Першим на сцену вийшов володар Гран-прі минулорічного фестивалю — агробіологічний факультет, який представляв Кубань як етнічний регіон України (а кожен факультет у нинішній програмі повинен представити етнічний регіон, який випав йому відповідно до жеребкування, тож завдання у команд було не лише творчим, а й історико-пізнавальним). І ожила на сцені і на екрані строката етнічна мозаїка Кубані, її бунтівна, але трагічна історія, полилися народні пісні у величному виконанні майбутніх агрономів…

А потім до роботи приступило журі: народна артистка України, солістка Національного українського народного хору України імені Г. Верьовки, художній керівник вокального ансамблю «Ягідки» Тетяна ПИРОГОВА; заслужений артист України, член спілки хореографів України, художній керівник професійної школи степу «Чарлі» Михайло СУШИЦЬКИЙ; директор Херсонського Таврійського ліцею мистецтв, учитель-методист, керівник народного театру «Арт-ліцей», фіналіст всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» у номінації «Мистецтво» Анжеліка МЕЛЬНИК; голова циклової комісії гуманітарних дисциплін Київської муніципальної академії музики імені Р. Глієра, викладач 1-ї категорії Анастасія КОЛЕСНІКОВА; лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів, співак Олександр ТКАЧЕНКО; професійний ведучий-івентор, учасник багатьох телевізійних шоу Роман ПУГАЧ; директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙД-ВЕСТ ГРУП» Світлана БЕЗВЕРХА; художник-графік, ілюстратор книг, член Національної спілки художників України, старший викладач кафедри рисунка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олеся ВАРКАЧ; старший викладач кафедри мистецтва текстилю, вишивки та костюма спеціалізації «Арткостюм» Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, член Національної спілки художників України Наталя ДЯЧЕНКО-ЗАБАШТА.

Волинь, Покуття, Чорне море –
Усі під небом ми одним –
Дунай, Дніпро, бескиди, гори,
Бо Україна – це наш дім.
Дзвенять піснями буковинці –
До Запоріжжя йде луна.
Одна родина – українці,
Це наша рідна сторона.

Саме Волинь першими у конкурсній програмі представляли здобувачі освіти з факультету конструювання та дизайну. Мавка стала Марфою, Лукаш — Лукою, Куць, Потерчата, Злидні, Той, що греблі рве і Той, що в скалі сидить перетворилися на відьом — і звідусіль лилася нестримна енергія Єгора ЛОЗОНЮКА, Андрія НЕСВІДОМІНА, Нікіти ПРИСЯЖНЮКА, Маргарити ДАНІЛОВОЇ…

Зовсім іншим став виступ факультету аграрного менеджменту, який можна назвати «Запоріжжя-місто сили». Хоча кольори цієї програми були чорно-білими (ми ж знаємо, як живеться зараз Запоріжжю), з екрану і зі сцени говорила і співала молодь, яка цінує свою історію. І аж до мурах пробрала Анастасія ФІЯЛЧУК з поезією «Сніг пішов».

Театральною мініатюрою «Кохання попри війну» вразив економічний факультет. Розмаїття сценічних образів, показ народних обрядів і звичаїв, народні наддніпрянські танці, навіть «Реве та стогне Дніпр широкий» — все було у представленні Наддніпрянщини, яку організувала студентка 4-го курсу Тетяна ГОРДІЄНКО.

А от Лілія ІВАНОГЛУ і Мирослава КАРТАВА з факультету інформаційних технологій перенесли глядачів на Бойківщину. Фотографії із бабусиного альбома демонстрували народний одяг, звичаї, житло та побут бойківчан, а учасники програми показали автентичні бойківські танці, проспівали запальну «Зайрай мені, музиченько», продекламували «Батьківську хату».

Завершував конкурсний день факультет тваринництва і водних біоресурсів — і ожило на сцені Прикарпаття. Вони були справжніми артистами, близькими до звання «заслужені артисти Голосієва», бо і театральна постановка, і виконання вокальних номерів, і гра персонажів, і народні танці, і навіть дримба та прикарпатський діалект — усе таке гармонійне, справжнє, щире… А ще у постановці майбутніх тваринників та водників був оптимістичний фінал: на Івана Купала хлопці повернулися з війни додому з Перемогою. Нехай так буде насправді — до Купала не так і далеко!

Дякуємо всім учасникам, чекаємо другого дня.

Ірина МАЙДАНЮК