НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ГУРТКУ «ВОДНІ БІОРЕСУРСИ»

          У сучасних умовах стрімкого розвитку науки й освіти залучення здобувачів вищої освіти до науково-дослідної діяльності є ключовим аспектом їхньої професійної підготовки. Це не лише сприяє глибокому засвоєнню фундаментальних знань і формуванню практичних навичок, а й розвиває аналітичне мислення, здатність працювати з науковими даними та ухвалювати обґрунтовані рішення. Окрім того, активна участь у наукових дослідженнях сприяє розвитку особистісних якостей, необхідних для успішної кар’єри, зокрема ініціативності, відповідальності та вміння працювати в команді.

          Одним із ефективніших шляхів реалізації дослідницького потенціалу здобувачів є робота в наукових гуртках. Саме тут молоді науковці мають можливість зануритися в дослідницьку діяльність, здобути цінний досвід співпраці з однодумцями та зробити власний внесок у розвиток науки. У межах гурткової роботи народжуються нові ідеї, відбувається обмін знаннями та формується покоління фахівців, здатних впроваджувати інновації та змінювати світ.

          Важливу роль у цьому процесі відіграє ефективна організація науково-дослідної діяльності, що є одним із пріоритетних завдань керівників гуртків. Продумане планування, виважене прогнозування результатів досліджень і визначення ключових компетентностей, які здобувачі розвиватимуть у процесі роботи, забезпечують високий рівень підготовки нової генерації висококваліфікованих фахівців, готових до викликів сучасності.

          Керівниками наукового гуртка «Водні біоресурси» є  доцент кафедри гідробіології та іхтіології Аліна Макаренко та асистент кафедри Олексій Поліщук.

          Науковий гурток «Водні біоресурси» було створено з метою розширення та поглиблення знань здобувачів про риб як біологічний об’єкт, їхню життєдіяльність у природному середовищі, екологічні особливості та поведінкові адаптації. Основна діяльність гуртка спрямована на вивчення сучасних методів дослідження водних біоресурсів, аналіз екологічного стану водойм, розробку заходів щодо раціонального використання і збереження іхтіофауни.

          Важливим напрямом діяльності наукового гуртка є проведення морфометричного аналізу риб, що дає змогу виявити внутрішньовидову та міжпопуляційну мінливість морфобіологічних ознак.

          На заняттях, присвячених дослідженню родини лососеві, особливу увагу було приділено двом видам –  райдужній форелі (Oncorhynchus mykiss) та арктичному гольцю (Salvelinus alpinus). Ці види риб є не лише цікавими з біологічної точки зору, але й мають значний економічний потенціал.

          Райдужна форель привертає увагу завдяки своїй широкій адаптаційній здатності, високій харчовій активності і швидкому росту. Крім того, цей вид відрізняється своїми відмінними смаковими властивостями, що робить його  популярним на ринку рибної продукції. Висока екологічна пластичність райдужної форелі сприяє її поширенню по всьому світу.

          Арктичний голець – здатний виживати при температурі води, що наближається до нуля, і в умовах низького рівня кисню у воді. Крім того, він є об’єктом великого інтересу з боку науковців і рибоводів завдяки своїм унікальним смаковим якостям. 

          Однією з ключових особливостей арктичного гольця є його висока варіативність морфологічних характеристик, що дозволяє адаптуватися до різних умов середовища. Статева, розмірна та екологічна мінливість цього виду значно залежить від умов, в яких він мешкає. Враховуючи різноманітність ареалів, де зустрічаються ці риби, можна помітити певні відмінності у розмірах, забарвленні і формі тіла, що є наслідком адаптацій до специфічних умов проживання.

          У рамках діяльності наукового гуртка для розвитку дослідницьких навичок активно використовувалися інтерактивні методи навчання, спрямовані на стимулювання творчого підходу та критичного мислення. Учасники гуртка виконували різноманітні завдання, які сприяли формуванню наукових умінь та підвищенню зацікавленості до наукової роботи. Важливим елементом стало використання мультимедійних ресурсів, що слугували потужним інструментом для викладу матеріалу та наочної ілюстрації теоретичних і практичних аспектів.

          Процес дослідження здобувачами вищої освіти включав декілька етапів: початкове ознайомлення з об’єктами дослідження; підбір відповідної літератури та аналіз наукових джерел з обраної теми; формулювання мети дослідження та визначення методичних підходів; проведення дослідження, включаючи спостереження і ретельне фіксування результатів; обробка отриманих даних та їх обговорення.

          Здобувачі вищої освіти з великим задоволенням відвідують науковий гурток «Водні біоресурси», де мають змогу поглиблювати свої знання, обмінюватися ідеями та активно долучатися до наукових досліджень. Ця діяльність приносить їм не лише нові знання, а й відчуття радості від спільної роботи та творчого розвитку.

          Дослідження проводилися в ННВЛ «Водних біоресурсів та аквакультури ім. В. М. Кондратюка», де створені всі умови для ефективного наукового пошуку та інновацій. Завдяки підтримці керівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також факультету тваринництва та водних біоресурсів, ми маємо можливість працювати з сучасним обладнанням, що дозволяє досягати високих результатів у дослідженнях.

          Щира подяка нашим Захисникам України – Збройним Силам України, завдяки мужності та відвазі яких ми маємо можливість жити, навчатися та навчати. Ваше безстрашне служіння та відданість справі охорони рідної землі дарують нам мир, стабільність і можливості для розвитку.

Петро ШЕВЧЕНКО,

доцент кафедри гідробіології та іхтіології