August 30, 2024
Виробнича практика для магістрів-екологів є добрим приводом для ознайомлення із екологічними особливостями ведення виробничо-господарської діяльності певного підприємства із якими заключені відповідні договори про співпрацю. Так, магістр 1-го року навчання спеціальності 101 «Екологія», ОПП «Екологічний контроль та аудит» Ілля ФУРСА проходить таку практику у своєму власному фермерському господарстві, де разом із батьком практикують вирощування бобових культур, зокрема сої. Якщо вести мову про сьогодення, то одним із провідних завдань учених-аграріїв є виведення високо адаптивних сортів, які мають стабільно високу урожайність культури, зерна якої містять підвищений вміст білку та олії. На думку Іллі: «Фахівців-екологів, цікавлять питання не лише отримання високих якісних урожаїв сої і її збут за ринковими цінами, але і те, що пожнивні рештки культури повинні бути максимально задіяні також у виробничих процесах і слугувати джерелом поповнення азоту й клітковини для ґрунтового середовища. Залишки стебел після збору урожаю бажано залишати на полі та подрібнювати, оскільки ця біомаса має добрий енергетичний потенціал і необхідні елементи живлення для ґрунту та їх розкладу мікроорганізмами» - говорить магістр.
Давайте розглянемо головні моменти щодо впливу вирощування цієї культури на ґрунти. Оскільки це азотфіксуюча культура, то відразу відпадає потреба у використанні мінеральних азотних добрив. Інший чинник – це зменшення обсягів вуглецевих викидів від сільськогосподарського виробництва. З екологічної точки зору важливим аспектом також є те, що висівання сої у межах сівозміни перериває життєві цикли бур’янів, хвороб та шкідливих комах, які суттєво дошкуляють на полях, допомагаючи зменшити загальну потребу у пестицидах. Також соя є чудовим попередником у ґрунтозахисних сівозмінах і не лише, рослини надійно захищають поверхню ґрунту від проявів як водної, так і вітрової ерозії, слугуючи бути добрими попередниками для вирощування просапних культур на наступний рік або ж бути також чудовим акумулятором молекулярного азоту із атмосферного повітря завдяки вдалому симбіозу на ризосфері кореневих бульбочок (рис. 1).
Рис. 1. Бульбочкові бактерії у зоні ризосфери сої висадженої у господарстві станом на 12.06.2024 р.
Під час огляду посівів, де вегетувала соя, станом на 12 червня 2024 року майбутній фахівець діагностував, що уже на коренях культури почали формуватися невеликі бульбочки, значення яких надзвичайно велике. Із часом ці бульбочки розвиваються і стають більшими в об’ємі, створюючи і поповнюючи запаси ґрунту молекулярним азотом. Це сприяє проникненню азоту у верхній шар і не створює додаткових затрат, як на внесення азотних добрив, так і не створюючи їх шкодочинності у вигляді аміаку чи нітратних форм (рис. 2).
Рис. 2. Обприскування сої у фазі її розгалуження стебла станом на 12 червня 2024 р
Зазвичай, коли бобова культура дозріває вона різко змінює своє забарвлення стебел і відбувається налив зерна (рис. 3). Такі поля дуже милують око і стає радісно за недаремно витрачену працю, оскільки у більшості виробничих процесів бере безпосередню участь і сам магістр.
Рис. 3. Фаза дозрівання бобової культури
Наостанок хочеться побажати Іллі і надалі застосовувати еколого безпечні технології при вирощуванні важливих сільськогосподарських культур і впроваджувати отримані сучасні знання у практику та процвітання господарству.
Олена НАУМОВСЬКА, завідувач кафедри
екології агросфери та екологічного контролю
