Природокористування і якість життя: всесвітній тиждень обізнаності про РХП, дієві можливості запобігання

Цього тижня, з 24 лютого до 2 березня, проходить Всесвітній тиждень обізнаності про розлади харчової поведінки (EDAW). Ця щорічна кампанія, покликана проінформувати про важкі наслідки розладів харчової поведінки, привернути увагу до цієї теми та її профілактики.

Сором, страх та інші упередження перешкоджають на всіх етапах виявлення та лікування розладів харчової поведінки (РХП). Навіть коли людина має доступ до кваліфікованого лікування, одужання, як правило, є тривалим, складним і важким.

Найважливіше те, що, зважаючи на високу поширеність розладів харчової поведінки, ніколи не буде достатньо добре підготовлених, досвідчених лікарів, щоб задовольнити потреби кожного, хто потребує професійної допомоги. Тому профілактичний напрямок має бути посиленим.

Згідно з результатами наукових досліджень, саме незадоволеність своїм тілом є причиною розвитку розладів харчової поведінки. Найпоширенішими різновидами є анорексія, булімія та компульсивне (неконтрольоване) переїдання.

Зазначимо, що стресові умови, в яких ми зараз всі живемо, також може спричиняти проблеми з харчовою поведінкою — від втрати апетиту до «заїдання» психо-емоційних подій.

МОЖЛИВОСТІ І ВИДИ ПРОФІЛАКТИКИ РХП

Профілактика є спланованою спробою змінити фактори, які сприяють виникненню розладів харчової поведінки. Фахівці рекомендують акцентувати увагу на наступних підходах:

Зменшення «факторів ризику» (наприклад, незадоволення своїм тілом, залежність самооцінки від ваги та фігури)

Зміцнення «захисних факторів або факторів стійкості» (наприклад, співчуття до себе; оцінка функціональності організму)

Виявлення та допомога людям, які перебувають у «групі ризику», наприклад, дітям батьків, які мають або мали розлади харчової поведінки; підліткам, які зазнали сексуального насильства; людям, які ідентифікують себе як ЛГБТКІА+.

Профілактичні програми, покликані запобігти виникненню розладів харчової поведінки, різняться залежно від розміру та характеру групи, для якої вони призначені.

Універсальні профілактичні програми спрямовані на всіх людей у великій або дуже великій популяції (наприклад, на всіх підлітків у Києві чи в Україні, або на всіх студентів, які вступають до великого університету). Як правило, їх метою є запобігання розвитку харчових розладів у великих групах з різним ступенем ризику шляхом зміни державної політики та нормативних культурних поглядів і практик, включаючи освітні програми для студентів і фахівців (наприклад, лікарів, медсестер, дієтологів, психологів). Універсальна профілактика спирається на результати досліджень у цій галузі для адвокації змін у законах, державній політиці, галузевих практиках і культурних нормах.

Програми селективної профілактики призначені для запобігання харчових розладів в осіб, які ще не мають симптомів, але перебувають у групі ризику через біологічні, психологічні або соціокультурні фактори (наприклад, дівчатка у віці від 10 до 13 років, які перебувають на етапі статевого дозрівання, відчувають соціокультурний тиск щодо худорлявості або мають батьків, які страждали на харчові розлади). Селективна профілактика зазвичай передбачає багатосесійну інтерактивну навчальну програму.

Рекомендована/цільова профілактика спрямована на осіб з високим або дуже високим ризиком, оскільки вони вже мають легкі або помірні симптоми харчових розладів (наприклад, занепокоєння вагою/фігурою, високий рівень незадоволеності своїм тілом та/або періодичні переїдання).

НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНОЮ Є ПРОФІЛАКТИКА РХП

Профілактика «працює», результати досліджень демонструють, що комплексні програми запобігання РХП зменшують вплив факторів ризику, збільшують потенціал захисних факторів та протягом тривалого періоду значно знижує захворюваність (відсоток нових випадків у популяції).

Дослідження, проведені до середини 2024 року, свідчать про те, що, спираючись на дані ретельно розроблених програм, можна з упевненістю зробити висновок:

Профілактика РХП не завдає шкоди.

Профілактика РХП може значно покращити ставлення та поведінку, пов'язану з факторами ризику, протягом періоду до 3 років.

Декілька профілактичних програм для старших підлітків і молодих людей продемонстрували здатність протягом кількох років запобігати розвитку розладів харчування та РХП.

Хоча універсальні програми профілактики РХП мали певний успіх, селективні та рекомендовані/цільові програми профілактики показали більш стійкі та тривалі позитивні ефекти.

ЩО РОБИТЬ ПРОФІЛАКТИКУ РХП УСПІШНОЮ

Дослідники визначили певні елементи профілактичних програм, які вказують на те, чи будуть вони успішними. Профілактичні програми з більшою кількістю цих елементів мають вищі шанси бути успішними в довгостроковій перспективі. Ці елементи включають:

Підвищення обізнаності: сприяє зацікавленому, активному навчанню про соціокультурні, особистісні та міжособистісні фактори ризику розладів харчування та РХП.

Компетенції: допомагає розвинути навички критичного мислення, публічних виступів, лідерства, орієнтуватися в дослідженнях тощо.

Зв'язки: сприяє налагодженню зв'язків між учасниками, а також між учасниками та лідерами/наставниками.

Вибір і впевненість: надає учасникам можливості для особистої та групової активності у прийнятті рішень та розбудові впевненості.

Зміни: сприяє не лише особистим та міжособистісним змінам, але й через активізм та адвокацію значущим змінам у середовищі (наприклад, плакати в школах, університетські програми, державна політика щодо соціальних мереж), які впливають на учасників.

Сміливість: допомагає учасникам зрозуміти, що важливі зміни часто викликають тривогу, сумніви та невдачі, а отже, потребують сміливості.

Олег Швець, к.м.н., професор,
завідувач кафедри (в.о.) громадського здоров'я та нутриціології
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії