Відтворення лососевих видів риб

             02 жовтня 2024 року, відбулась цікава та пізнавальна гостьова лекція стейкхолдера, успішної випускниці 207 спеціальності «Водні біоресурси та аквакультури» Анни Кучерук кандидатки сільськогосподарських наук, завідувачки лабораторії лососівництва та їх відтворення рідкісних та зникаючих видів риб Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України.

         У процесі лекції Анна розповіла про основні напрями діяльності лабораторії та актуальність таких робіт. На сьогодні в результаті господарської діяльності видове різноманіття та кількісні характеристики (чисельність і біомаса) іхтіофауни зазнали суттєвих змін. Вплив зовнішніх чинників призвів до зміни видів-домінантів, зменшення їх чисельності, погіршення популяційних та індивідуальних показників риб. У даних умовах антропогенного навантаження (вирубка лісів, вибір гравію з річок, будівництво гідроелектростанцій), яке безпосередньо впливає на шляхи міграцій та умови розмноження водних живих ресурсів, іхтіофауна є найбільш вразливою ланкою, що призводить до знищення цінних видів риб. У зв’язку з цим виникла нагальна потреба вивчення сучасних популяцій цінних видів риб та розробка пропозицій їх збереження в умовах антропогенного навантаження.

Спікерка наголошувала які практичними аспекти зустрічались під час розведення дунайського лосося, європейського харіуса, струмкової форелі.

           Отримання життєстійкої молоді досить важкий і кропіткий процес, особливо це стосується рідкісних і зникаючих видів. Здобувачі вищої освіти дізнались, що перші роботи по відтворенню дунайського лосося почались ще у далекому 1924 році у Словаччині, а в Україні роботи велись з 1935 року. За цей майже столітній період, рибоводи досягли позитивних результатів починаючи від використання анестетиків для плідників, щоб мінімізувати стрес, до утримання їх лише на живих кормах, що дозволяє не лише максимально наблизити стан плідників до природнього, але й якість ікри. Навіть такі важливі процеси як переведення малька на штучні корми відбувається під чітким наглядом рибоводів, адже «малечу» годують до 12 разів на день, змінюючи живі та штучні корми збільшуючи їх відсоток до максимума впродовж 30 діб.

          Кінцевим результатом даної роботи стає випуск молоді в природні водойми звідки були вилучені колись дані плідники. Зарибили у водойми Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей понад 283 тис. екз. лососевих видів риб (дунайський лосось понад 21 тис. мальків, струмкова форель 253 тис. мальків та в перше більше 8 тис мальків європейського харіуса).

           Гостьова лекція проходила в жваві дискусії не тільки з сторони студентів але й викладачів. Дякуємо Анні та науковцям лабораторії за відтворення цінних та зникаючих видів риб України. Анні Кучерук дякуємо за чудову та пізнавальну лекцію. Деякі здобувачі вищої освіти в кінці лекції виявили бажання пройти виробничу практику по цьому напряму.

До нових зустрічей з цікавими матеріалами та темами у стінах Alma mater.

Максим Халтурин,

старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології