Самір Ельдар огли Джігалієв: прагну досконалості у навчанні на гуманітарно-педагогічному факультеті

11 липня 2024 року до НУБіП України, зокрема на гуманітарно-педагогічний факультет завітали такі очікувані й жадані абітурієнти, гордість нації, наші воїни-легенди, наші захисники – учасники бойових дій, з метою вступу на навчання і здобуття бакалаврського ступеня освіти. Сьогодні це абітурієнти пільгових категорій, а завтра наша надія і міць, наша сила і віра, які надихають і не втомлюються творити дива. За ними майбутнє України і доля Держави! Вони попереду і в бою, і за партою.

Цього року наш абітурієнт – Джігалієв Самір Ельдар огли прийняв рішення поступити на навчання у Національний університет біоресурсів і природокористування України на бакалаврську програму за спеціальністю 035 Філологія (035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша англійська). Адже у нього сьогодні, як пояснює сам Самір, з’явилося більше часу і можливостей. А взагалі, наш абітурієнт завжди відчуває потяг до знань.

• Пане Саміре, чому саме філологія?

— Все просто. Окрім азербайджанської мови, вільно із задоволенням спілкуюся українською, польською, чеською, англійською, турецькою, руською та сербською. Отже, з самого дитинства протягом навчання в гімназії іноземних мов в місті Баку (Азербайджан) я зрозумів, що мені подобаються іноземні мови і в мене є пристрасть до їх вивчення.

Відверто кажучи, вважаю, що люди можуть досягти успіху або бути дуже успішними в тих речах, які їм подобаються, а іноземна філологія – це саме та сфера, яку мені дуже подобається вивчати. Філологія дає можливість поглиблено досліджувати європейську і світову культури. Завдяки розуміння мови ми пізнаємо культури народів. Мова – це культура мислення, праці, слова, життя. Впевнений, що культура людини починається зі знання як рідної мови, так і мови різних народів, а також пізнання засобів комунікації.

Маю хист до поглибленого вивчення іноземних мов. Крім цього, маю велике бажання покращити свої навички як у розмовній, так і письмовій мові. Переконаний, що вивчення англійської мови та літератури у Вашому університеті забезпечить мені повне розуміння основи наукових методів та теорій у галузі мовознавства та розширить мої знання та навички. Крім того, це надасть можливість вдосконалювати уміння й навички у будь-яких індивідуальних або колективних дослідженнях. Цілком погоджуюсь, що сучасна філологія – це гуманітарне навчання, яке багатогранно розвиває людину. Тому й відчуваю, що здобути ці знання та навички зможу саме у НУБіП України, який є одним із найкращих університетів України і Європи. І в цілому, знання мов завжди було, є і буде саме тією необхідністю, яка потрібна кожному в нашому житті й світі загалом, тому що мова задіяна в усіх сферах сьогодення.

Розумію, що завдяки своїм рисам характеру, здібностям, особистісним якостям, у свій час закінчив гімназію іноземних мов, поступив в Азербайджанське вище військове училище імені Гейдара Алієва і закінчив розвід-десантний факультет у 2002 році. Відтоді й почалася моя військова служба в Силах Спеціальних Операцій. Перебував в гарячих точках Іраку, Афганістану. В 2007 році закінчився контракт, приїхав в Україну.

• Які Ваші зацікавлення, інтереси?

— Захоплення бойовими видами мистецтва привело до тренування дітей та дорослих з бойового самбо та рукопашного бою. Для мене тренерська щоденна робота з молодими людьми це праця із задоволенням, яка дає наснагу творити далі. Особливі моменти тренера – це смак перемоги, коли бачиш результат спільної праці зі своїми переможцями. Гордість переповнює серце, коли вихованці піднімаються на п’єдестал пошани, отримують  нагороди, коли горять їх очі і вони відчувають у собі силу. Люблю дітей і хочу, щоб їх життя було прекрасним, світлим і добрим.

• Пане Саміре, Ви спортсмен за покликанням?

Посміхається… В очах граються зайчики. Потім очі опускає і відповідає якось дуже тихо й стримано.
— Маю спортивне звання – майстра спорту міжнародного класу з бойового самбо, чорний пояс з японського джиу-джитсу.
Потім продовжує…
— Завжди був ентузіастом у справі підготовки памолоді до фізичної витривалості, самоосвіти й самовиховання. Можливо це і є моє кредо життя?... Розумію, що роботи попереду дуже багато… Так. Дуже.

• Пане Саміре, будь ласка, розкажіть про себе.

— З початком воєнних дій в Україні у 2014 році пішов добровольцем на фронт, підписав контракт з десантно-штурмовою бригадою. З початком повномасштабного вторгнення рф, як і всі мої побратими пішов добровольцем на фронт захищати цілісність і незалежність України. Виховую доньку 12 років, яка є чемпіонкою з рукопашного бою серед дітей.

• Чим зумовлений Ваш вибір вступу до НУБіП України?

— Якщо бути до кінця відвертим, то дійсно, багато причин змусили мене обрати навчання саме в НУБіП України, але три з них є основними: хочу приймати безпосередню участь у відбудові Держави Україна; хочу займатися громадською діяльністю; хочу вдосконалювати професійно-педагогічні навички і маю на меті продовжувати навчання в магістратурі за спеціальністю 073 Менеджмент з освітньої програми «Управління закладом освіти». Сьогодні соціально важливі питання виносяться на передній план. Вважаю, що управління це провідне соціальне явище, одне з важливих різновидів професійної діяльності фахівців у суспільстві.

Вступ на освітню програму «Управління закладом освіти» – цікавий вибір для тих, хто бажає працювати на посадах керівників, адміністраторів або менеджерів у закладах освіти. Освітня програма орієнтована на розвиток навичок стратегічного планування, фінансового менеджменту, педагогічного лідерства та інших аспектів, що необхідні для успішного управління закладом освіти. Я постійно задаюся питаннями: чи є у світі щось дорожче, ніж очі наших дітей? Чи є обов’язок важливіший, чи є право більш почесне, ніж обов’язок перед батьками? Чи є на Землі професія важливіша за професію педагога, вчителя, тренера?

І відповідь приходить одразу без вагань – педагогічна професія об’єднує людей щирих помислів, сердець та почуттів. Педагоги прищеплюють своїм вихованцям любов до знань, відкривають складний світ буття, дають мудрі поради. Педагогіка це стиль життя, це стежина добра, це місія за покликанням серця. Управління сьогодні це самовдосконалення, це загартовування, це візитівка вишколу провідників української нації.

Я розумію, що навчання в НУБіП України буде непростим і вимагатиме від мене значних зусиль та наполегливості, але я також вважаю, що можу протистояти будь-яким проблемам, з якими зіткнуся та отримаю максимум знань та досвіду завдяки навчанню й самоосвіті.

На завершення хотів би сказати, що я вмотивований спочатку здобути ступінь бакалавра «Філології» в НУБіП України, оскільки мрію поглиблено вивчати англійську мову.

• Отже, пане Саміре, дякуємо Вам за інтерв’ю. Бажаємо Вам міцного здоров’я, успіхів, наш захисник, наш герой, наш переможець!

Інтерв’ю провела
Ірина Шумілова