Засідання студентського наукового гуртка з історії вчень про державу і право

April 11, 2015

«Роль релігійних вірувань давніх слов’ян у становленні правової системи Київської русі»

Саме під таким гаслом 07 квітня 2015 року пройшло чергове засідання наукового студентського гуртка з історії вчень про державу і право, яке відбулося у вигляді круглого столу.

У додержавний період право і закон ще не виділилися в особливу систему норм й існували у вигляді органічної частини релігійно-міфологічно схвалюваного порядку державного і суспільного життя. Для слов’янських народів було характерне уявлення про божественне (небесне, надлюдське) походження існуючих відносин влади і порядку. Різноманітність міфів дозволяє прослідкувати форми впорядкування суспільних відносин, шлях формування і розвитку держави і права у наших пращурів. Молоді дослідники підготували доповіді, в яких висвітлили процес формування релігійних вірувань у слов’ян, та з’ясували, що політична і правова думка слов’ян бере свій початок з міфологічних та релігійних джерел.

   

Відкрила зібрання А.Гончаренко, яка доповіла про Берегиню-рожаніцу-Триглаву, а Р.Донець підтримав засідання розповіддю про Даждьбога.

     

Цікавими були доповіді про богинь – Макошу, богиню землі, яка відкривала знахарські таємниці жінкам (А.Антошкіна), Ладу – богиню любові, вроди й зачарування (В.Ганкевич) та Морену, богиню смерті (А.Шкіринець).

 

    

 

 

Далі естафету прийняли студенти, які свої доповіді присвятили богам-чоловікам – Перуну (Б. Фещенко), Семаргу (В. Іоаніді), Велесу (В. Рижих), Стрибогу (Б. Федчук), Хорсу (Н. Тислюк), Сварогу (О. Пархоменко).

  

   

 

Завершила огляд пантеону богів давніх слов’ян В. Петренко, розповівши про Ярила – одного з найбільш шанованих богів дохристиянської Русі.

 

Після доповідей увазі присутніх було представлено презентацію про інших слов’янських богів дохристиянської доби (Л. Протосавіцька). Презентація налічувала понад сто слайдів на яких зображено і дерево життя – (уявлення слов’ян про світобудову), і їхній календар. Приводилися приклади різних зображень як вищих істот, в яких вірили і яким поклонялися давні слов’яни (богів та богинь), так і нижчих, які ніби то населяли річки, болота, ліси, поля (мавок, лісовиків, кікімор, водяних, русалок).  В презентації показано, що навіть казкові герої, до яких ми звикли з дитинства, як то баба Яга, Кощій безсмертний, домовий – істоти тих дохристиянських часів.

Впровадження християнства  на Русі відбувалося досить складно. Язичницький люд чинив неабиякий опір, і тому церква вдалася до хитрощів, наклавши свій релігійний календар на давньослов’янський; християнські святі наділялися рисами язичницьких богів; християнські обряди переплелися з язичницькими. Межа між ними зникла; погляди на право, на закон язичників певною мірою були відображені в «Руській правді» збірці законів охрещеної Русі. 

 

Людмила Протосавіцька,

кафедра теорії та історії держави і права  

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook