Наукові здобутки та досягнення факультету захисту рослин, біотехнологій та екології у 2023 році.
11 грудня 2023 року відповідно до наказу № 1112 від 30.10.2023 р. «Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2023 р.» на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології відбулися заслуховування звітів про науково-дослідну роботу за 2023 рік.
Звітували керівники наукових тем, які виконувались за кошти Державного бюджету, а також за госпдоговірними та ініціативними тематиками. Комісія факультету заслухала 2 прикладні науково-дослідні тематики, 1 фундаментальний проєкт, 1 грант від Національного фонду досліджень України, 1 спільно україно-турецький проєкт, а також 20 ініціативних НДР. До складу комісії увійшли: декан факультету, доктор сільськогосподарських наук, професор Юлія Коломієць, доцент кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Валерія Бондарь, начальник відділу НДЧ, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Володимир Отченашко, завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики, доктор біологічних наук, професор Світлана Прилуцька, завідувач кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Микола Доля, доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, доктор сільськогосподарських наук, доцент Мирослав Піковський, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Алла Клепко.
Для проведення наукових досліджень на факультеті функціонують наукові підрозділи: навчально-науково-виробнича лабораторія «Екологічного контролю довкілля», навчально-науково-виробнича лабораторія «Оцінка впливу на довкілля», проблемна науково-дослідна лабораторія мікології і фітопатології, навчально-науково-виробнича лабораторія «Міцелій», міжкафедральна навчально-науково-виробнича лабораторія «Дослідне поле» (дослідні поля у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція»), навчально-наукова лабораторія біометоду захисту рослин, освітньо-науковий центр «Здоров’я рослин», навчально-науково-виробничий підрозділ «Інформаційно-консультаційний центр «Трихограма», навчально-науково-виробнича лабораторія моніторингу пестицидів у технологіях захисту рослин, навчально-науково-виробнича біотехнологічна лабораторія «Екстракон», навчально-наукова лабораторія біотехнології і клітинної інженерії, навчально-наукова лабораторія «Біохімії та фітобіотехнології».
У 2023 році завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Світлана Прилуцька стала лауреатом Премії імені О.В. Палладіна Національної академії наук України за видатні наукові здобутки в галузі біохімії та молекулярної біології, доцент кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Наталія Нестерова стала лауреатом Премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України — міста-героя Києва (за наукові досягнення), професор кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Микола Лісовий отримав подяку від Міністерства освіти і науки України. Крім того, доктору біологічних наук Світлані Прилуцькій присвоєно вчене звання професора, кандидату сільськогосподарських наук Наталії Нестеровій та кандидату біологічних наук Олені Кваско присвоєно вчене звання доцента.
Під науковим керівництвом професора Юлії Коломієць оцінено вплив природних шляхів поширення і збереження збудників бактеріальних хвороб в посівах овочевих культур в Україні. Запропоновано методи обстеження насаджень рослин картоплі з врахуванням ураженості їх бактеріальними хворобами. Наведено характеристику симптомів бактеріальних хвороб картоплі. Крім того, встановлено, що розповсюдження бактерій відбувається системно зараженими частинами рослин, оскільки в цьому випадку симптоми хвороби не завжди помітні. У післязбиральних рослинних рештках фітопатогенні бактерії зберігаються до повної їхньої мінералізації. Чим повільніше відбувається процес руйнування рослинних решток, тим триваліший час збереження бактеріями життєздатності. З уражених листків і плодів овочевих й лікарських рослин родини Пасльонових виділено ізоляти бактерій та доведено їх причетність до патологічного процесу.
Разом з тим, під керівництвом Юлії Василівни встановлено, що найбільшу шкоду картоплярству завдають мокрі (м’які) гнилі. При цьому шкідливість гнилей є значною як під час вирощування картоплі, так й під час її зберігання. Ця тенденція посилюється за використання не сертифікованого насіннєвого матеріалу, а також вирощування сортів, які чутливі до бактеріальних фітопатогенів під час вегетації. Також, виділено основні збудники бактеріальних гнилей картоплі – грамнегативні бактерії родів Pectobacterium та Dickeya.
Під керівництвом професора Світлани Прилуцької проаналізовано вітчизняні й закордонні літературні дані про перспективність використання вуглецевих наноматеріалів у сільському господарстві. Приготовлено водні колоїдні розчини вуглецевих наноматеріалів за використання ультразвуку (8 Гц) та оцінено їх структурну організацію та стабільність за використання фізико-хімічних методів. За використання спектрофотометрії оцінено спектри поглинання ВНЧ та виявлено інтенсивні смуги поглинання з максимумами в УФ ділянці при 220 та 265 нм, у діапазоні ближнього УФ — при 345 нм, а також у довгохвильовому діапазоні спектру — при 450 нм та 600 нм.
Разом з тим, за використання динамічного розсіювання світла оцінено розмін ВНЧ та виявлено, що у водному колоїдному розчині містяться наночастинки гідродинамічного розміру від 40 до 100 нм. Фотокореляційна спектроскопія показала, що значну частину (42%) складають ВНЧ діаметром 80 нм. Стабільність водного колоїдного розчину ВНЧ оцінено за значенням ζ дзета–потенціалу, яке становило -23 мВ та не змінювалося через 1 місяць після приготування розчинів. Крім того, оцінено фітотоксичні ефекти вуглецевих наночастинок на модельній рослинній тест-системі цибулі Allium cepa.
За науково-дослідною темою доцента Миколи Лазарєва проаналізовано основні види місцевих добрив, що використовують мешканці на забрудненій радіонуклідами території і, зокрема, території зони безумовного (обов’язкового) відселення — с. Народичі Житомирської області. Результати досліджень встановили, що вміст радіоактивного цезію (137Cs) в золі після спалювання деревини сягає 10 000Бк/кг і вище, що за законодавством України відноситься до радіоактивних відходів й повинно вилучатися та утилізуватися за певною процедурою. Ця зола використовується населенням, як добриво на присадибних ділянках та слугує додатковим джерелом радіоактивного забруднення ґрунту, що відповідно може викликати підвищення радіоактивного забруднення продукції.
Експериментально встановлено, що внесення радіоактивно забрудненої золи (1300, 3500, 6700, 8700, та 13700 Бк/кг) при вирощуванні картоплі не призводить до достовірного підвищення щільності радіоактивного забруднення ґрунту і складає до 1% від початкового її значення. Встановлені основні причини радіозахисної дії деревної золи при внесенні її у ґрунт на радіоактивно забрудненій території. Основною причиною є вміст калію, якій виконує роль конкурента для цезію, й інших макро- і мікроелементів, що містяться у золі. Також, важливу роль виконує зала у якості речовини, що розкислює ґрунт і покращую його родючість.
За науково-дослідною темою, що фінансується Науковим фондом досліджень України, під керівництвом доцента Миколи Лазарєва отримано: усі сільськогосподарські угіддя навколо населеного пункту Народичі і В’язівка на яких у 2023 році проведено радіологічне обстеження з визначенням ПАЕД, питомої активності радіонуклідів у ґрунті та щільності радіоактивного забруднення ґрунту понад доаварійний рівень не перевищували нижньої межі критеріїв їх віднесення до як зони безумовного (обов'язкового) відселення (друга зона), а саме — ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 (від 555 кБк/м2) та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 (111 кБк/м2) та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 (3,7 кБк/м2), так і верхньої межі критеріїв віднесення до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) — ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2 (185 – 555 кБк/м2), або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2 (5,55 -111 кБк/м2), або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2(0,37 – 3,7 кБк/м2).
Під науковим керівництвом д.б.н., професора Володимира Стародубцева та відповідальним виконавцем к.с.-г.н., доцентом Мариною Ладикою реалізовано спільний українсько-турецький науково-дослідний проєкт «Зміни земельного покриву у дельтах річок басейну Чорного моря» (2023-2024 рр.). Метою НДР стало дослідження впливу регулювання водосховищами стоку великих річок північного узбережжя Чорного моря (Дніпра, Дністра та української частини Дунаю) на земельний покрив у їх дельтах. Під керівництвом професора Володимира Стародубцева оцінено характер і ступінь регулювання стоку водосховищами в басейнах Дніпра, Дністра та української частини Дунаю північного узбережжя Чорного моря та вплив цього процесу на трансформацію водного, твердого й хімічного стоку в дельти річок. Виявлено зміни земельного покриву в названих дельтах (особливо лісів, зрошуваних земель, водно-болотних угідь) під впливом трансформованого річкового стоку, соціально-економічного розвитку територій, пожеж, а також воєнних дій внаслідок агресії рф. Особлива увага приділяється збереженню Рамсарських угідь світового значення у цих дельтах.
На факультеті проходять підготовку 54 аспіранти за освітньо-науковими програмами 091 «Біологія», 101 «Екологія», 202 «Захист і карантин рослин», 091 «Біотехнології біологічних систем». У 2023 році акредитовано 2 освітньо-наукові програми 202 «Захист і карантин рослин», 101 «Екологія». Крім того, ступінь доктора філософії з галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» й спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» присвоєно Сергію Морозу. Разом з тим, у 2023 році науковцями факультету захисту рослин, біотехнологій та екології до спецфонду Університету залучено 1 848 735, 50 грн. Також, за звітний період підготовлено та опубліковано 9 монографій, 5 підручників, 9 навчальних посібників, 31 стаття у Scopus, та 4 — Web of Science.
За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт за поточний рік підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки й техніки України. Комісія у повному складі наголосила, що всі звіти заслуговують на схвалення та продовження досліджень у наступному році.
Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології працює над модернізацією й оновленням наукових лабораторій, адже оновлення матеріально-технічної бази є одним із пріоритетних напрямків для підготовки фахівців. За підтримки ректора Станіслава Ніколаєнка та ректорату НУБіП України проведено капітальний ремонт навчально-науково-виробничої лабораторії моніторингу пестицидів у технологіях захисту рослин, яка розпочала свою роботу в травні 2023 року. Керівництво факультету висловлює подяку колективу за плідну наукову працю, прагнення розвиватися, примножувати здобутки, за спільне бажання працювати на благо факультету, університету та України!
Юлія Коломієць, доктор сільськогосподарських наук
Валерія Бондарь, кандидат сільськогосподарських наук
Наталія Батрак
