Родинне дерево: досліджувати чи не варто?

Вже 22 роки поспіль як працює наш гурток «Історія України. Історія рідного краю. Історія родини». І одним із напрямків його діяльності є дослідження родинного дерева.
В цьому році взялись за цю роботу зі студентами спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», що на факультеті тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України. І за її результатами з 25 по 27 жовтня 2023 року провели науково-практичну студентську конференцію на факультеті «Історія родини в історії держави» за участі аспірантів кафедри міжнародних відносин і суспільних наук.

Позиції студентів-гуртківців щодо означеної дослідницької роботи виявились неоднозначними. Для багатьох це стало корисним і цікавим завданням з різних поглядів:
збереження спадковості: вивчення родинної історії дозволяє зберегти спадковість і передавати інформацію наступним поколінням;
з'ясування походження: дослідження родинного дерева може допомогти з'ясувати походження вашої родини, де вона народилася і проживала раніше;
з'ясування спільного походження: можна виявити родинні зв'язки з іншими сім'ями або родинами, що може бути корисним для вивчення спільного походження і розуміння родоводу;
медичні висновки: деякі генетичні захворювання або спадкові характеристики можуть бути вивчені через родинне дерево, що може допомогти з'ясувати ризики для вашого здоров'я;
підвищення самосвідомості: Вивчення родинного дерева може призвести до підвищення самосвідомості і розуміння свого місця в історії, суспільстві, державі.
А деякі студенти з різних причин вважали непотрібними дослідження родинного дерева:
приватність: деякі з них дуже цінують свою приватність і вважають, що дослідження родинного дерева може порушити особистий простір. Вони можуть не хотіти розголошувати свої родинні зв'язки або історію;
тривожність через минуле: деякі родинні історії можуть містити складні або болісні події, які люди не хочуть відкривати або нагадувати. Це може бути пов'язано з розлученнями, конфліктами чи іншими труднощами;
брак інтересу: дехто просто не відчував інтересу до своєї родинної історії. Їм може бути байдуже знаходження предків чи вивчення минулого;
витрати часу та зусиль: дослідження родинного дерева може вимагати значних зусиль, часу і ресурсів. Дехто вважав, що це нецільове заняття і віддавали перевагу іншим інтересам чи заняттям;
неясність про користь: дехто не розумів, яку користь може принести дослідження родинного дерева. Якщо вони не бачать практичної цінності в цьому, вони можуть не бажати витрачати час і зусилля на цю діяльність;
сакральність: дехто вважав, що дослідження родинного дерева може порушити спокій душ і змушувати пригадувати або переживати минуле, яке може бути болючим або складним. Тому краще залишити минуле в спокої і не тривожити пам'ять про померлих членів родини.
Тому при дослідженні такої тендітної теми враховувались індивідуальні погляди, побажання, особисті переконання та підходи кожного. Важливо було зберігати баланс між цікавістю і повагою до особистих кордонів та емоцій. Готовність приступити до такої роботи. Всьому свій час.

Загалом до дослідження сімейної історії та науково-практичної конференції долучились значна частина студентів-гуртківців. Виступи першокурсників були цікавими і захоплюючими. Решта – прийняли участь у слуханнях, а деякі з них, захопившись атмосферою заходу, потім кинулись досліджувати власне коріння і навіть поділились деякими своїми результатами.

Наталія Кравченко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук,
керівник студентського наукового гуртка «Історія України. Історія рідного краю. Історія родини»