Конструктивна розмова вченого з освітянами й видавцями

    Відоме в Україні видавництво «Ранок» напередодні Дня знань провело Всеукраїнську конференцію на тему «Сучасний інструментарій освітніх втрат: досвід і можливості». Мета цього поважаного зібрання – обговорення важливих питань, що стосуються освіти 2019–2023 рр., серед яких і підручникотворення та підручникотиражування. За останні чотири роки через об’єктивні причини – ковід і повномасштабне російське вторгнення  – у нашій державі різко змінився вектор освітньої діяльності. Цьому питанню приділено на форумі виняткове значення, прийнято відповідальні й спрямовані на перспективу ухвали.

Основними доповідачами на засіданні секції «Мовно-літературна галузь: особливості організації навчання в сучасних умовах» були доктор філологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Микола Степаненко, кандидат філологічних наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна автор підручників з української мови Інна Літвінова, методист видавництва «Ранок» Людмила Шевченко. Коло присутніх – ціла армія вчителів рідної мови та літератури, видавців, які опікуються підручниками. Зібрання одностайно вирішило першому надати слово Миколі Івановичу, який має величезний науковий і педагогічний досвід. Він був багаторічним експертом альтернативних шкільних підручників і програм з української мови, головою всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів «Учитель року». Лінгводидактичні студії вченого (статті, методичні посібники, розділи в підручниках, монографії) добре відомі словесникам, вони їх належно поцінували.

Микола Степаненко зупинив свій погляд на важливих мовознавчих, соціолінгвістичних, лінгводидактичних питаннях: ефективні шляхи впровадження Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», нової редакції українського правопису, специфіка вияву динамічних процесів у ділянці сучасних мовних норм, формування змісту шкільного курсу української мови відповідно до стандартів НУШ. Кожну з вирізнених проблем проаналізовано системно й переконливо, залучено багатий реальний та віртуальний ілюстративний матеріал. Професор говорив про наболіле, він постійно опирався на свій досвід спілкування із шкільними філологами (понад 35 років читає їм лекції на курсах підвищення кваліфікації). Доповідач використав потужний ораторський потенціал, переконливо доводячи, що цим мистецтвом мають володіти всі фахівці-словесники. Тривала розмова збігла як одна мить. Важливо, що вона є результативною. Логічне завершенням дидактичного дискурсу – конкретні пропозиції вченого щодо поліпшення підготовки підручників із рідної мови для НУШ.

Микола Іванович чітко прагматизував власні розмисли. Він ознайомив слухачів із досвідом роботи свої колег – професорів, доцентів, асистентів кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Акцент зроблено на тому, що в будь-якому закладі вищої освіти має панувати гуманітарна аура. Перед очима учасників усеукраїнської конференції постав у яскравому форматі колишній сільськогосподарський інститут, а нині багатопрофільний університет із високим інтелектуально-духовним індексом. До Миколи Івановича надійшло багато запитань, серед яких і ті, що стосуються профорієнтації. На них одержано вичерпні відповіді вже через індивідуальне спілкування. Педагоги, як вони самі зізналися, хочуть бачити серед студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України тих, кого вони навчають і виховують.