Вітаємо з ювілеєм доктора технічних наук, професора Михайла Омеляновича Демидка!

   Сьогодні виповнюється 92 роки доктору технічних наук, професору Михайлу Омеляновичу Демидку, який очолював кафедру технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка.

   Непростим був життєвий шлях Михайла Омеляновича. Народився він 26.04.1931 р. в сім’ї селянина у с. Соснівка, нині Конотопського. р-ну Сумської області.
   Батько був працьовитим і завзятим. В 30-і роки попав під розкуркулення, після чого був змушений переїхати в с. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, а згодом туди переїхала і його сім’я. Прийшла війна і батька мобілізували на фронт, звідки він не повернувся. Так Михайло Омелянович став головою і опорою для своєї сім’ї. Під час війни працював на землях колгоспу.
   Михайло Омелянович до Другої світової війни навчався у школі і закінчив два класи у с.Парафіївка. Після війни пішов відразу у 4-й клас, прийшлося наздоганяти пропущене. Працював в молодіжній бригаді на відновленні цукрового заводу. Був столяром, шорником і маляром. Після  7-го класу поступив до Ніжинського технікуму механізації і електрифікації сільського господарства. У 1950 році закінчив з відзнакою технікум та без екзаменів вступив до Української сільськогосподарської академії. Демидко М.О. – випускник факультету механізації сільського господарства УСГА (1955).
  З 1955 р. по 1959 р. працював завідувачем лабораторії Південно-Української машиновипробувальної станції (м. Херсон). З 1960 р. по 1962 р. навчався в аспірантурі Всесоюзного інституту с.-г. машинобудування (м. Москва). Після закінчення аспірантури повернувся на машиновипробувальну станцію: з 1962 р. по 1965 р. працював старшим інженером та завідувачем лабораторії.
  У 1965 р. молодий кандидат технічних наук Михайло Омелянович Демидко був обраний за конкурсом завідувачем відділу механізації Українського інституту садівництва, де працював до 1989 р. У результаті великої організаторської роботи цього періоду в 60-х - 70-х роках було створено потужний творчий колектив співробітників, який включав наукову лабораторію, конструкторське бюро і виробничий відділ з випуску макетних і виробничих зразків машин. Вирішувалися найбільш актуальні питання обробітку саду: обробка ґрунту в насадженнях плодових і ягідних культур, захист від шкідників і хвороб та ін. Велику увагу приділено товарної обробки плодів: сортуванню, калібруванню упаковці яблук - основної продукції садівництва.
   З 1989 р. до квітня 1999 р. завідував кафедрою експлуатації машинно-тракторного парку НУБіП України. У цей же період (1990-1995 р.р.) був головою спеціалізованої Вченої ради по захисту докторських дисертацій. Протягом 1999-2011 р.р. працював професором цієї кафедри.
   Наукові, педагогічні та виробничі досягнення Демидка М.О. полягають у розробках теоретичних основ впливу швидкості руху на опір грунтообробних машин (1962-1967 р.р.), наукових основ оптимізації технологічних схем потокових ліній для товарної обробки плодів (1970-1980 р.р.), комплексу експериментальних робіт з механізації садівництва (1965-1990 р.р.), теоретичних та експериментальних основ підвищення ефективності використання машин у господарствах різних організаційних форм (1990-98). Михайло Омелянович – автор понад 260 наукових праць, з них 85 – авторських свідоцтв. Підготовлено 18 кандидатів наук і доктор наук (Фришев С.Г.), які ведуть самостійні дослідження в Україні та Азербайджані.
   Демидко М.О. – доктор технічних наук, професор, член відділення механізації НААН. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.
   Життєвий шлях Михайла Омеляновича в науці і педагогіці – наочне втілення того, чого може досягти талановита і цілеспрямована людина з трудової селянської родини до науковця, педагога, керівника і просто прекрасної людини, що слугуватиме прикладом для прийдешніх поколінь.

Колектив механіко-технологічного факультету вітає ювіляра з днем народження!
Шановний Михайле Омеляновичу! Бажаємо Вам гарного і міцного здоров’я, благополуччя та душевного спокою, миру та добра, часу і творчої наснаги для здійснення тих справ, які Ви намітили. Нехай доля сторицею віддячить Вам за невтомну працю!

Скільки прожито літ, нам не слід рахувати
Просто хочемо вам від душі побажати
Не хворіти, не старіти, без причин не сумувати
І ще багато разів свій ювілей зустрічати!
 

Руслан Шатров, доцент кафедри технічного сервісу

та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка