Відкрито меморіальну дошку – видатному вченому Борису Івановичу Костецькому

  Уродженець Таращанщини і випускник Уральського політехнічного інституту, він належить до плеяди яскравих особистостей-засновників сучасної трибології, який ще за життя сприймався як класик. Життя вченого було не з легких: дві війни, революції, Голодомори – але це не зламало Бориса Івановича.

  Ректорат і вчена рада університету підтримали ініціативу наших інженерних факультетів про вшанування пам’яті Бориса Костецького – до його дня народження і 125-річчя університету, відкриваючи урочистості, зазначив ректор Станіслав НІКОЛАЄНКО. Його прихід в УСГА був надзвичайно корисним для вишу, а вплив на формування інженерного напряму виявився неоціненним: технічні ідеї вченого і зараз можна продовжувати – на іншій основі, з урахуванням новітніх технологій і матеріалів.

  Декани факультетів механіко-технологічного і конструювання та дизайну Вячеслав БРАТІШКО і Зіновій РУЖИЛО, радник ректора професор Дмитро ВОЙТЮК розповіли присутнім урочистого дійства про професора Бориса Костецького і його наукову школу «Машиновикористання та інженерний менеджмент». Спогадами про Бориса Івановича поділились амбасадор заходу – його учень Леонід РОГОВСЬКИЙ та заступниця начальника навчального відділу Оксана ЗАЗИМКО, почесна гостя – донька вченого Наталя КОСТЕЦЬКА.

 

  Його розум був заповнений технічними ідеями, він не сприймав наукове болото, особливо московське! Науковий шлях був пов'язаний з багатьма навчальними і науковими закладами, зокрема мережі АН УРСР. Але найповніше його талант як вченого і педагога розкрився в Українській сільськогосподарській академії (1966-1991 рр.), нині відомій у світі як Національний університет біоресурсів і природокористування України. Він працював тут професором кафедри експлуатації машинно-тракторного парку, організував і завідував кафедрами надійності і довговічності машин сільськогосподарського виробництва та технології металів надійності і довговічності машин. За його безпосередньої участі в УСГА фактично з нуля було створено чотири унікальні на той час науково-дослідні лабораторії. Словом те, що зараз активно робиться в НУБіП України.

  Інтернаціональна наукова школа професора Костецького – це 160 кандидатів і 12 докторів наук, хоча учнів було ще більше. Його здобутки, пов’язані з розробленням класифікації процесів зношування та пошкодження деталей машин, дослідженням фізико-хімічних механізмів відкритого ним явища нормального окиснювального зношування, формуванням вторинних структур на поверхнях тертя і теорією структурного пристосування матеріалів під час тертя на базі сучасних уявлень металофізики, механохімії і термодинаміки, стали всесвітньовідомими.

  І про все це та багато іншого можна дізнатись через Q-код, розміщений поруч з меморіальною дошкою (до речі, вперше в університеті).

 

 

  І на закінчення хочеться відзначити: на відкритті панувала справді щира атмосфера. Така ж, яким був і сам Борис КОСТЕЦЬКИЙ.