Світлана Прилуцька: Майбутнє – за нанобіотехнологіями

— Можу впевнено сказати, що біотехнології супроводжують мене упродовж усього свідомого наукового життя. А почалося все з 2000 року, коли розпочала займатися наукою – на 4-му курсі під час виконання бакалаврської роботи на кафедрі біохімії біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом професорки Ольги Матишевської. Я вивчала біохімічні ефекти наноматеріалів різної природи з подальшим їх використанням у біомедицині. Саме тоді переді мною відкрився захоплюючий світ нанобіотехнологій як міждисциплінарної науки, що маніпулює фізико-хімічними і біологічними властивостями живої та неживої речовини на молекулярному рівні.

  На своєму науковому шляху я зустріла багато цікавих і ерудованих людей, зокрема це професори Олесь Голуб, Анатолій Бурлака, Людмила Дробот, Ростислав Стойка. Було проведено багато досліджень invitro та invivo у сучасних вітчизняних і закордонних лабораторіях різного спрямування. Були і значні досягнення, і невдачі.

— Паралельно з науковими успіхами реалізувалися і мої наукові амбіції. Як узагальнення двадцятирічних наукових здобутків, успішно захистила докторську дисертацію у спеціалізованій вченій раді Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України за спеціальністю «Біотехнологія» (біологічні науки). Професоркою стала у 2022 році, вже працюючи у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. У співавторстві з колегами з Шевченкового університету, Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна та Інституту біології клітин НАН України розроблено та запропоновано нову стратегію у лікуванні раку, спрямовану на підвищення протипухлинної дії традиційних хіміопрепаратів шляхом їх іммобілізації на поверхні біосумісної, біодоступної та нетоксичної молекули С₆₀ фулерену. У межах цього напряму досліджень отримано більше десятка патентів України на винахід, опубліковано понад 50 наукових статей у високорейтингових міжнародних журналах, отримано Державну премію України в галузі науки і техніки.

  Моя наукова діяльність відзначена персональними грантами INTAS (Європейський союз, 2007) та DFG (ФРН, 2010), стипендіями DAAD (ФРН, 2014, 2019), Преміями Кабінету Міністрів України (2011), Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2014) та фонду Академіка Платона Костюка (2015). За оцінкою Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) 2013 року визнана кращим винахідником України.

— Біотехнологія – це міждисциплінарна наука, яку потрібно розвивати в усіх напрямах. Біологічними об’єктами є гриби, бактерії, віруси, рослини, тварини тощо, великі відкриття реалізуються на стику різних наук і у тісній взаємодоповнюючій співпраці науковців. І чудово, що в нашому університеті це розуміють: буквально днями я виступала на засіданні вченої ради НУБіП з науковою доповіддю «Інноваційні нанобіотехнології для посилення дії хіміопрепаратів», і відчула живий інтерес колег з інших кафедр, які вже готові до співпраці.

  Відтак, планую розвивати сучасні біотехнології, оскільки маю багато перспективних наукових ідей та планів. По-перше, залучення до навчального процесу визнаних фахівців-біотехнологів з провідних вітчизняних наукових установ. По-друге, розробка і впровадження нових дисциплін у навчальний процес, наприклад, «Біохімія біотехнологічних процесів» та «Основи нанобіотехнологій». По-третє, подальша модернізація навчально-наукової лабораторії біохімії та фітобіотехнології, де ділюся із студентами і аспірантами власним досвідом наукової роботи, який набувала на стажуванні у сучасних і провідних лабораторіях світу. Це, зокрема, лабораторії біотехнологій Технічного університету Ільменау, біохімічна лабораторія Дюйсбург-Ессен університету, лабораторія молекулярної біотехнології та функціональної геноміки Технічного університету прикладних наук Вільдау (Німеччина). По-четверте, тісна міжнародна наукова співпраця, яка включає проведення спільних наукових досліджень, підготовку наукових публікацій та проєктів.

  На нашій кафедрі фізіології, біохімії, рослин та біоенергетики навчальне і наукове життя є активним і творчим. Навіть зараз, під час воєнного стану, ми постійно проводимо наукові семінари, беремо участь в наукових конференціях, заохочуємо роботу студентських наукових гуртків тощо. Наразі розвивається інноваційний науковий напрям – використання вуглецевих наноматеріалів для підвищення якості та врожайності сільськогосподарських культур. За цією тематикою підготовлено та подано наукові проєкти у межах конкурсів, оголошених МОН України та Національним фондом досліджень України. Сподіваємося на позитивні результати.

 

 

— Головним завданням сучасних нанобіотехнологій є цілеспрямоване використання наночастинок, що володіють специфічними біологічними властивостями, у різних галузях науки і техніки. Наприклад, завдяки унікальним фізико-хімічним властивостям та широкому спектру біологічної дії вуглецеві наноматеріали, зокрема нобелівські наночастинки С₆₀ фулерен і графен, а також одно- і багатостінні нанотрубки, відкривають численні можливості їх практичного застосування у сільському господарстві: у рослинництві – як нанодобрива, стимулятори росту рослин, засоби їх захисту, у ветеринарії і тваринництві – як цитопротектори, харчові добавки, носії лікарських препаратів, в екології – для видалення органічних і неорганічних забруднювачів/полютантів з навколишнього середовища (сорбенти і фільтри на очисних спорудах водойм, модифікатори міграції радіонуклідів), у харчових технологіях - для зберігання і покращення якості харчових продуктів (консерванти та антиоксиданти). Так що використання сучасних нанобіотехнологій у аграрному секторі більш ніж доцільне і перспективне.

  На завершення нашої розмови я хочу щиро подякувати керівництву нашого університету, особисто Станіславу Миколайовичу, за всебічну підтримку, розуміння і допомогу у розвитку біотехнологічного напряму на нашому факультеті!

  Віримо у перемогу! Працюємо – переможемо! Все буде Україна!