2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)

        Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь, започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар.

       Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів) —збереження водно-болотні угідь як середовища для водоплавних птахів — було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження й збалансованого використання водно-болотних екосистем.

       Виокремлюють п'ять основних типів водно-болотних угідь:

 - морські — прибережні лагуни; морські акваторії, глибина яких при відпливі не перевищує шістьох метрів, разом із островами, що розташовані на мілководді; прибережні вологі низини, що заливаються морською водою під час великих приливів та нагонів (марші); а також пляжі, скали та інші природні комплекси поблизу морських берегів;
 - гирлові — дельти з річковими рукавами, протоками, ділянками суші між ними, плавні, пригирлові мілководдя на морі (авандельти);
- озерні — різноманітні за розмірами, походженням та за іншими особливостями природні водойми, розташовані в поглибленнях суші, постійні та тимчасові, стоячі та проточні, з водою різного ступеню мінералізації, в тому числі солоні, а також — пов'язані з озерами місцевості;

- річкові — ріки, струми, тимчасові водотоки, разом з заплавами та іншими долинними комплексами;
 - болотні — болота (надмірно зволожені ділянки території з шаром торфу потужністю не менш 0,3 м) різноманітних типів, в тому числі низинні (фени), перехідні та верховинні, а також ліси, що розташовані навкруги боліт, кущеві зарості та інші місцевості.

      Крім цього, існують штучні водно-болотні угіддя, такі як ставки, що створюються для різних господарських цілей, водосховища, канали для зрощення та обводнення, поля, що заливаються водою.
       В Україні водно-болотні угіддя представлені, в основному, очеретяними болотами, заплавними лісами в долинах рік, внутрішніми озерами та лагунами, лиманами та дельтами, морськими лагунами та затоками, намуловими наносами, піщаними або черепашниковими утвореннями, штучними водоймами, такими як риборозводні ставки, рисові чеки та солепроми. 

       Таким чином, до водно-болотних угідь відносять широке коло водойм, мілководь, а також надмірно заволожених ділянок суші, де водне дзеркало, як правило, знаходиться на поверхні землі. В усіх цих місцях вода є основним фактором, що визначає умови життя рослин і тварин та контролює стан навколишнього середовища. Водно-болотні угіддя підтримують неможливе без них життя дикої природи на планеті, виконуючи дуже багато функцій: екологічну, гідрологічну, регулятивну, екосистемну, ландшафтно-біотопічну, соціально-культурну, ресурсну, рекреаційну, науково-освітню тощо. У зв'язку з життєво важливими функціями, які виконують водно-болотні угіддя, вони потребують посиленої охорони, передусім, посиленої правової охорони, оскільки руйнівна антропогенна дія може призвести до виснаження водно-болотних угідь та до втрати водно-болотними угіддями своїх найважливіших функції та властивостей.

     Особливу роль у правовій охороні водно-болотних угідь відіграє участь України в Рамсарській конвенції. Але законодавство України ще не в повній мірі відповідає вимогам цього міжнародно-правового документа. Передусім, для встановлення особливого охоронного статусу водно-болотних угідь необхідним вважається чітке визначення в законодавстві України поняття водно-болотних угідь міжнародного значення та водно-болотних угідь загальнодержавного значення, їх відокремлення від водно-болотних угідь місцевого значення, оскільки найбільш суворішому правовому режиму підлягають саме перші дві категорії.

На кафедрі біології тварин була створена магістерська програма «Фауна водно-болотних угідь». Запрошуємо всіх бажаючих!

Іван Митяй,
доцент кафедри біології тварин