Кафедра фізіології, біохімії рослин та біоенергетики

To English version

Історія кафедри

Історія кафедри пов’язана із створенням у 1898 році кафедри ботаніки Київського політехнічного інституту при сільськогосподарському відділенні. Засновником та першим завідувачем кафедри ботаніки був проф., академік ВУАН Євген Пилипович Вотчал – учень відомого вченого-фізіолога рослин члена-кор. РАН Климента Аркадійовича Тімірязева і засновник української школи фізіологів рослин. Є.П. Вотчал – один з основоположників фізіології сільськогосподарських рослин, що заклав основи польової фізіології, теорії урожайності і посухостійкості.

Євген Пилипович Вотчал (1864-1937 рр.) Навчальна лабораторія фізіології рослин (1902 р.)

Пізніше у Київському інституті кафедра ботаніки зазнала структурних і кадрових змін: на її основі було створено кафедру фізіології та мікробіології рослин, завідувачами якої були д.б.н. Андрій Архипович Кузьменко (1939-1941 рр.), доц. Ф.І. Завгородній (1945-1954 рр.), проф. Іван Михайлович Толмачов (1954-1962 рр.).

Іван Михайлович Толмачов (1888-1979 рр.)

У 1962-1980 рр. кафедру очолював д.б.н., проф., член УАСГН Сергій Іванович Лебедєв, котрий продовжив традиції Тімірязева-Вотчала і значно розширив дослідження фотосинтетичного апарату рослин та пошуку шляхів підвищення продуктивності рослин озимої пшениці, картоплі, гречки, кукурудзи і цукрового буряка. Під його керівництвом вперше в Україні були проведені електронно-мікроскопічні дослідження хлоропластів сільськогосподарських культур, їхніх структурно-функціональних особливостей залежно від умов мінерального живлення та водного режиму.

Сергій Іванович Лебедєв (1902-1989 рр.)

У 1963 році кафедру було перейменовано на кафедру фізіології і біохімії рослин. У 1967 році дослідження кафедри було включено до Міжнародної біологічної програми. В цей же час, С.І. Лебедєв організував навчально-наукову лабораторію фотосинтезу, до складу якої входили: лабораторії електронної мікроскопії, радіоактивних ізотопів та пігментів рослин. Лабораторія фотосинтезу стала одним з провідних наукових центрів України з вивчення основ фотосинтетичних процесів рослин, а підручник С.І. Лебедєва «Фізіологія рослин» (1961 р.) став першим виданням з фізіології рослин українською мовою для сільськогосподарських ВНЗ СРСР.

Навчально-наукова лабораторія фотосинтезу (1968 та 1972 рр. )

З 1980 року кафедру очолювали доц. О.П. Ларін, доц. Д.Й. Лаврентович, проф. С.С. Малюта, проф. А.А. Булах, д.б.н. Т.В. Чугункова, акад. НААН України М.Д. Мельничук, д.б.н. Н.М. Рашидов, проф., член-кор. НАН України І.П. Григорюк, д.б.н., проф. П.М. Царенко, к.б.н., доц. О.А. Бойко. На кафедрі працювали видатні вчені – проф. О.О. Табенцький, член-кор. АН БРСР І.К. Малюшицький, проф. П.П. Оксіюк, член-кор. АН УРСР А.С. Оканенко, доц. А.М. Гурмаза. Основним напрямком робіт в цей період було вивчення водного режиму, полуденної депресії фотосинтезу, мінерального живлення сільськогосподарських культур, морозостійкості та дихання рослин.

Олександр Олександрович Табенцький (1890-1964 рр.)

Микола Кирилович Малюшицький (1877-1929 рр.)

Аркадій Семенович Оканенко (1894-1982 рр.) Петро Михайлович Царенко (1956-2023 рр.)

У період з 2005 по 2022 рр. на кафедрі працював д.б.н., проф. член-кор. НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Іван Панасович Григорюк, який був фундатором досліджень з водного обміну та фітогормонального статусу рослин, стійкості деревних культур за умови глобальних змін клімату та використання ендогенних регуляторів росту для підвищення врожайності рослин.