Відбулася наукова дискусія в межах міжнародної конференції «Єдине здоров’я: соціальний вимір»

16 листопада 2022 року відбулася Міжнародна конференція «Єдине здоров’я: соціальний вимір» Захід здійснювався в рамках реалізації проєкту Європейського Союзу Еразмус+ напряму Жана Моне – “Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні” (101048229 — EU4OH — ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH)”.

Ця подія відбулася із урахуванням викликів сьогодення та завдяки належній стратегії розвитку університету щодо можливості дистанційного навчання, яка реалізувалася у попередні роки, та відповідної підтримки керівництва університету та факультетів ветеринарної медицини, а саме ректора Станіслава Ніколаєнка, проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадима Ткачука, директора ННЦ міжнародної діяльності Олександра Лабенка, начальника НДЧ Володимира Отченашко, декана факультету ветеринарної медицини Миколи Цвіліховського. Окрема подяка декану факультету інформаційних технологій Олені Глазуновій та професору Олені Кузмінській за технічний, інформаційний та консультаційний супровід даного заходу, що був реалізований із використанням корпоративного аккаунту Zoom.

У роботі Міжнародної конференції, окрім представників Національного університету біоресурсів і природокористування України, взяли участь представник Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (Париж, Франція), міжнародні та національні експерти з питань єдиного здоров’я, продовольчої безпеки, зокрема, Офісу ВООЗ в Україні, Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО ООН), Університету Аляски в Анкоріджі, Центру здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів Університету Міннесоти, ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Державного інституту серологічних досліджень Даніі в Копенгагені, Проекту ЄС з Єдиного здоров’я, Інституту Єдиного Здоров'я Університету штату Колорадо Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів України. Загалом слухачами заходу стало понад 170 осіб.

Учасників конференції привітали Микола Цвіліховський, декан факультету ветеринарної медицини доктор біологічних наук, професор, академік НААН України та Володимир Отченашко, начальник науково-дослідної частини, д-р с.-г. наук, доцент НУБіП України. 

Робоча програма конференції складалася із двох секцій.
Під час роботи першої секції “Парадигма Єдиного Здоров’я: виклики та можливості для освіти та практики в Україні” учасникам було представлено проєкт “Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні”, який від лютого 2022 почав реалізуватися в Університеті. Основні напрямки його діяльності та результати за перший етап роботи представила координатор проекту Марія Галабурда.

Яким чином компетентності з Єдиного здоров'я інтегруються у програму підготовки лікарів ветеринарної медицини НУБіП України з учасникими конференції поділилися Ольга Якубчак, доктор вет. наук, професор кафедри ветеринарної гігієни ім. А.К.Скороходька НУБіП України.

Професор Ігор Якименко, д.біол.н., завідувач кафедри екологічної безпеки та охорони праці, Національний університет харчових технологій, координатор проєктів Жана Моне JM ECO та EUforUA, доповів про застосування стратегії сталого розвитку для підходу Єдине Здоров’я.

Експерт проекту, д.вет.н.,професор кафедри фармакології, паразитології та тропічної ветеринарії, координатор міжнародних програм факультету ветеринарної медицини НУБіП України Марина Галат доповіла про застосування практик Єдиного здоров’я як складової підготовки студентів третього освітнього рівня – PhD.

Про проблему антимікробної резистентності у скотарстві і птахівництві світовий та фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії, НУБіП України Вадим Іщенко. Слухачі мали можливість ознайомитися із результатами досліджень УЛЯБ АПК з вивчення стійкості до різних груп протимікробних препаратів E.coli та Staphylococcus ssp., виділених із харчових продуктів.

Національний координатор з проведення досліджень ФАО ООН, експерт зі здоров’я сільськогосподарських тварин та транскордонних захворювань Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО ООН), лікар ветеринарної медицини Олександр Ревнівцев висвітлив результати діяльності ФАО в Україні для гарантування продовольчої безпеки та забезпечення здоров’я населення та тварин, зокрема, після початку війни ФАО розробила та оновила свій План швидкого реагування для надання підтримки жителям сільської місцевості через надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки для тих, хто найбільше постраждав внаслідок війни.

Колеги з Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової Національної академії медичних наук України д.м.н., завідувач відділу медико-психосоціальних проблем здоров’я сім’ї Горбань Наталія та к.м.н., лікар загальної практики, науковий співробітник цього ж відділу Олександр Луценко розповіли учасникам про діяльність закладу для забезпечення громадського здоров’я та вивчення і оцінки факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань, пов’язаних зі способом життя та представили, розроблений інструмент для скринінгу медичних та соціальних факторів ризику розвитку хвороб цивілізації.

Під час роботи другої секції конференції, яку модерували Валерія Юстинюк, Марина Галат, Пікка Йокелайнен, Марія Галабурда, було розглянуто міжнародні підходи, практики та актуальні дослідження в сфері Єдиного Здоров’я. В роботі секції взяли участь зарубіжні гості зі Сполучених Штатів Америки, Франції, Німеччини, Данії.

Доцент кафедри біологічних наук Університету Аляски в Анкоріджі, США, Ерік Борц, який також є запрошеним професором Інституту ветеринарної медицини НААН України, представив результати порівняльних досліджень геному вірусів АЧС, цирковірусної інфекції 2 типу ускладнених супровідною інфекцією, які були отримані в США та Україні в доповіді на тему: “Переваги геномного секвенування вірусів свиней в Україні: АЧС, PCV2 та ко-інфекції”.

Про напрями діяльності ВООЗ в Україні для реалізації підходу Єдиного здоров’я слухачі мали можливість дізнатися із доповіді “Єдине здоров’я в Україні: взаємодія, перешкоди, наведення мостів” Олени Куряти, консультанта з Єдиного Здоров’я Офісу ВООЗ в Україні.

Заступник директора Центру здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів Університету Міннесоти Сол Перес доповіла про розвиток потенціалу ветеринарних служб через призму Єдиного Здоров’я та досвід участі США та Центру Університету Міннесоти в забезпеченні таких дій.

Доповідь лікаря ветеринарної медицини, Магістр громадського здоров’я, резидент програми з ветеринарного громадського здоров’я, Університет Міннесоти Маргарет Сіроллі висвітлювала результати досліджень карбапенем-резистентних Enterobactereales, що є актуальною проблемою у ветеринарії, оскільки Карбапенеми являють собою клас β-лактамних антибіотиків з широким спектром антибактеріальної активності. Карбапенеми є одними з антибіотиків останньої інстанції для багатьох бактеріальних інфекцій, таких як кишкова паличка (E. coli) і Klebsiella pneumoniae.

Останнім часом, викликають тривогу поширення лікарської стійкості до антибіотиків карбапенемового ряду серед цих коліформних бактерій.В даний час немає нових антибіотиків на конвеєрі для боротьби з бактеріями, стійкими до карбапенемаів, і в усьому світі поширення гена резистентності розглядається як потенційний сценарій кошмару. Ці препарати мають широкий спектр антибактеріальної дії у порівнянні з іншими β-лактамними антибіотиками, такими як пеніциліни і цефалоспорини. Крім того, вони, як правило, стійкі до типових бактеріальних β-лактамаз, яка є одним з основних β-лактамних механізмів резистентності бактерій. Тим не менш, карбапенемам штамів стійких бактерій кишкової групи були ізольовані у Сполучених Штатах. 

Доповідь “Єдине здоров’я, мікробіоми кишківника змії, спалахи грибкових панзоонозів і майбутнє біозахисту при роботі в польових умовах”, яку представив Олександр Зіненко, к.біол.н., провідний науковий співробітник Музею природи, доцент кафедри мікології та фітоімунології, ХНУ ім. В. Н. Каразіна викликала неабиякий інтерес у учасників конференції, оскільки висвітлювала особливості вивчення аспектів дикої фауни, які є невід’ємним компонентом Єдиного здоров’я.

Про досвід запровадження міжпрофесійної освіти, коли відбувається обмін навичками між лікарями та ветеринарами розповіла Клер Такер, докторант Інституту Єдиного Здоров'я Університету штату Колорадо.

Надзвичайно цікавою і корисною для учасників стала доповідь Пікки Йокелайнен керівника відділу Державного інституту серологічних досліджень Даніі в Копенгагені, яка водночас є одним із координаторів і учасників великої європейської програми One Health EJP, яка об’єднує 44 партнерів, серед яких науково-дослідні установи, університети та лабораторії, що виконують дослідження у сфері Єдиного здоров’я, та поділилася досвідом проекту із впровадження результатів наукових досліджень та їх вплив на формування політики ЄС в цій сфері.

Основні аспекти нового документу «Спільного плану дій з Єдиного здоров'я (2022-2026)» та представила напрямки діяльності Української лабораторії якості і безпеки АПК були представлені завідувачем науково-дослідного відділу молекулярно-біологічних досліджень УЛЯБ АПК, кандидатом ветеринарних наук Людмилою Іщенко.

Яким чином використовується просторовий аналізу в сценаріях One Health на прикладі вивчення зоонозів розповіла учасникам заходу науковий співробітник Центру здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів, Університет Міннесоти Кауші Кананкеге.

Валентина Шарандак, кандидат ветеринарних наук, уповноважена відділу розбудови потенціалу ВОЗТ доповіла про Роль Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин в управлінні глобальним здоров'ям та розбудові потенціалу ветеринарних служб задля Єдиного здоров’я.

По завершенню заходу відбулося жваве обговорення щодо можливостей подальшої співпраці і взаємодії в рамках запровадження підходів Єдиного здоровя у ветеринарній освіті.

Координатор проєкту
Марія Галабурда

Довідково:
Міжнародна конференція в рамках модуля Жана Моне «Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні» мала на меті:
• надати актуальну та об'єктивну інформацію про міжнародну та Європейську політику та напрями досліджень щодо Єдиного здоров’я;
• створити аналітичний та дослідницький потенціал у сфері Єдиного здоров’я в Україні;
• налагодити мережу співпраці з установами різного профілю для розгляду європейської політики Єдиного здоров’я як багатопрофільного дослідження, що сприятиме інноваціям у навчанні та науці;
•підвищити обізнаність про проблеми та завдання в рамках концепції Єдине Здоров’я, які постають перед науковою спільнотою України.