На кафедрі соціальної роботи та реабілітації відбувся постерний захист магістерських робіт: студенти звітували, а викладачі підтримували

  Працюючи над експериментальною частиною своїх досліджень, магістри мали можливість проаналізувати та оцінити зміст, методи та форми соціальної роботи з різними групами отримувачів послуг; специфіку надання екстреної соціальної підтримки; ролі та функції різних соціальних інституцій у сфері соціальної роботи; розробити рекомендації щодо оптимізації та модернізації такої діяльності.

   Темою дослідження Владислава Гулакова була «Реалізація соціальних послуг в об’єднаній територіальній громаді» (керівник І.В. Сопівник). Владислав доповів, як саме він узагальнювавструктуру професійної діяльності фахівця соціальної роботи в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ); визначив основні методи соціальної роботи та особливості їх застосування в ОТГ; як досліджував ефективність застосування соціальних послуг в ОТГ.

   Вікторія Звіряка (Карімова) здійснювала дослідження з теми «Інформаційна підтримка реалізації технологій здоров'язбереження у навчально-реабілітаційних центрах» під керівництвом І.І. Демченко. Студентка здійснила моніторинг стану інформаційної підтримки реалізації технологій здоров’язбереження у навчально-реабілітаційних центрах, створила програму інформаційної підтримки здоров’язбережувальних технологій, яка окрім роботи над покращенням здоров’я, включає залучення цільової аудиторії до каналів засобів і глобального інформаційного поля, забезпечує в ньому постійну присутність учасників, підтримку та розвиток здоров’я, демонстрацію рівня масштабів заходів про здоров’я. Було проведено опитування та анкетування цільової аудиторії щодо можливості та здатності зберігати та зміцнювати своє здоров’я. Результатами експериментальної роботи Вікторії стало те, що учасники навчального процесу центру зможуть регулярно отримувати інформаційну підтримку через ЗМІ, соціальні мережі, групи, аби запрошувати батьків до активної участі в оздоровчих заходах та інформувати їх про успіхи учня.

 

  Метою магістерського дослідження Анни Діхтяренко (тема «Планування та підготовка інформаційно-просвітницьких кампаній у діяльності соціального працівника», керівник Н.Т. Тверезовська) був аналіз інформаційно-просвітницьких кампаній у діяльності соціального працівника. Магістрантка доповіла про виконання поставлених перед нею завдань, а саме: проаналізувати функціональність інформаційно-просвітницької культури працівників соціальної сфери; дослідити рівень інформатизації суспільства як нового етапу розвитку; схарактеризувати особливості організації інформаційно-просвітницької кампанії; проаналізувати базові поняття: «соціальна політика», «соціальна робота», «кампанія», «інформаційно-просвітницька кампанія»; дослідити заходи з планування та етапі підготовки соціальними працівниками інформаційно-просвітницьких кампаній; охарактеризувати їх ресурсне забезпечення.

   Ольга Коваленко прозвітувала про результати роботи над темою «Соціальна робота з молодими сім’ями» (керівник Л.А. Чекаль). Детально розглянувши проблеми молодої сім’ї, Ольга з’ясувала, що сучасний стан дослідженості молодих сімей в Україні стоїть на доволі високому рівні, що соціальному працівнику необхідно мати знання соціальних джерел і систем забезпечення соціальними послугами за місцем проживання, таких, як лікарні, школи, дитячі установи, державні органи, знати, як вони функціонують і яке враження справляють на клієнтів.

 

   Цікавим і вкрай актуальним в умовах повномасштабної війни було дослідження Марії Ковтун – «Соціально-психологічна реабілітація дітей з підвищеною тривожністю в період війни засобами музикотерапії» (керівник І.І. Демченко). Дослідження Марії має наукову новизну: вперше розроблено та експериментально перевірено ефективність технології lo-fi hip-hop музикотерапії у соціально-психологічній реабілітації дітей з підвищеною тривожністю в період війни. Магістрантка розробила практичні рекомендації з використання технології lo-fi hip-hop музикотерапії у соціально-психологічній реабілітації тривожних дітей в період війни. Під час портерного захисту Марії було запропоновано створити відеотеку з фрагментами використання різних методик роботи з дітьми, а також музикотеку (збірку найбільш ефективних треків, використовуваних в lo-fi hip-hop музикотерапії). Зважаючи, що дослідження проводилось на базі Товариства Червоного Хреста України, і всі методики були апробовані на дітях, які постраждали внаслідок війни, воно має неабияке практичне значення.

  Аліна Левченко працювала над темою «Соціально-психологічна робота з молоддю щодо усвідомленого вибору професійної діяльності» (керівник І.В. Сопівник). З метою виявлення впливу професійної орієнтації, що надається шкільною установою, на професійне самовизначення старшокласників, була здійснена вибірка досліджуваних – учні старших класів (10-11 класів) у кількості 40 осіб. Діагностика відбувалась за допомогою таких методик, яктеорія професійного вибору, яка була розроблена американським професором Дж. Голландом; методика «Визначення рівня професійної спрямованості» (модифікована Т. Дубовицькою) та методика «Вивчення статусів професійної ідентичності» (А. Азбель, А. Грецов). Магістрантка доповіла про розробку та впровадження корекційно-розвиткової програми, метою якої є формування в учнівської молоді свідомого вибору своєї майбутньої професійної діяльності та кар’єри.

   Віта Мельничук доповіла про результати роботи над темою «Соціально-педагогічна робота з удосконалення інформаційної системи обізнаності населення щодо профілактики алкоголізму» (керівник Н.Т. Тверезовська). Емпіричне дослідження здійснювалося в онлайн-форматі з населенням молодого віку, був підібраний діагностичний інструментарій: діагностичний опитувальник для виявлення схильності до різних форм девіантної поведінки «ДАП-П»; патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО); анкетування з виявлення шкідливих звичок у студентів. Було виявлено, що в середньому у 80 % студентів спостерігається низький рівень девіантної поведінки і у 20 % - середній рівень. Магістранткою розроблено та реалізовано програму інформаційної системи обізнаності населення з профілактики алкоголізму, яка включала комплекс занять з профілактики алкогольної девіації в молодіжному середовищі. 

   Дуже серйозній і актуальній проблемі була присвячена робота Олександри Ревенко – «Профілактика суїцидальної поведінки у підлітків» (керівник Н.Т. Тверезовська). Заслухавши Олександру, викладачі дійшли висновку, що вона використала навіть більше діагностичних методик, ніж це потребувало магістерське дослідження. Проте відчувався захват студентки перед відкритою нею можливістю досліджувати напрямок думок та настроїв молоді, аби убезпечити її від суїцидальних намірів. Результати формувального експерименту показали, що зменшення суїцидальних проявів та їх частоти після психокорекційної роботи з підлітками свідчить про ефективність визначених магістрант кою профілактичних заходів, які можуть бути використані в роботі соціальних працівників для виявлення суїцидальних проявів та запобігання їх переходу в суїцидальні спроби та самогубство.

  Були серед магістерських робіт і такі, які були відзначені викладачами кафедри як такі, що виконані на досить високому науково-дослідницькому рівні, з розумінням глибини запропонованої для дослідження проблеми і які претендують на подальшу розробку уже в процесі дисертаційних досліджень. Почути таку рекомендацію від докторів наук, професорів, за плечима яких є чималий досвід підготовки та опонування дисертаційних досліджень, таких як, наприклад, професор І.І. Демченко, дорогого вартує. Такі відгуки отримали магістерські проекти Наталії Фріауф, Артема Романа, Ельвіри Сухан.

   Напевно, найзлободенніша тема дослідження була у Артема Романа, який вивчав «Розвиток моральних почуттів у військовослужбовців» (керівник Л.А. Чекаль). Артем розглянув сучасну підготовку з етики у військовій сфері; розкрив зміст понять «моральний характер», «моральні чесноти», «моральна травма» та «травматизація в зоні бойових дій»; дослідив вплив бойового досвіду та реабілітації моральних травм військовослужбовців на їхні моральні почуття; схарактеризував методи реабілітації моральної шкоди та виклики для реабілітологів, за допомогою різних тестових методик діагностував моральні почуття військовослужбовців до і пісня моральної травми в зоні бойових дій. Здійснивши дослідження, Артем довів, що формування моральних якостей та характеру військовослужбовців відбувається значно ефективніше, коли використовуються відповідні до них методи чи тести, які вказують, в якому напрямку їх розвивати.

   Ельвіра Сухан (Сальнік) дослідувала не менш злободенну в умовах воєнного часу тему – «Формування соціальної відповідальності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності» (керівник А. Альтанова). Здійснивши теоретичний аналіз та інструментальну діагностику проблеми на прикладі студентів НУБіП України, зробила висновок про те, що студентська молодь, яка бере участь у волонтерській діяльності, – це люди з високим рівнем соціальної та громадянської активності, проте необхідно постійно вносити зміни як у процес професійної підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи, так і в планування і здійснення соціальної та виховної роботи в освітньому закладі, коригуючи освітній процес таким чином, щоб до нього були включені, в тому числі, елементи добровольчої діяльності. Адже добровільна діяльність сприяє вирішенню молодими людьми не тільки проблем безпосередніх об’єктів допомоги, але і своїх соціальних проблем.

  З великим зацікавленням була заслухана доповідь Наталії Фріауф «Профілактика аб’юзивних стосунків серед студентської молоді» (керівник І.В. Сопівник). Маючи вже досвід практичної роботи в Центрі гендерної рівності та протидії сімейному насильству, Наталія досить обізнана в обраній тематиці. Вона прозвітувала про проведене емпіричне дослідження щодо обізнаності молоді про аб’юзивні стосунки та виявлення молодих людей, які перебувають у таких стосунках. Дослідження проводилось на базі НУБіП України, вибірку склали 30 осіб. Були застосовані такі діагностичні методики: тест «Чи Ваші стосунки є аб’юзивними», розроблений інформаційною кампанією «Розірви коло» та розроблену магістранткою анкету. Виявлено осіб, які перебувають у аб’юзивних стосунках.На жаль, 43,3% опитаних не знають, куди звертатись за допомогою у випадку аб’юзивних стосунків. Наталія розробила програму «Профілактика аб’юзивних стосунків серед студентської молоді» та перевірила її ефективність.

 

   Отже, портерний захист студентських робіт показав високий рівень володіння магістрантами проблематикою досліджень та їх обізнаність у дослідницьких методиках. Науково-педагогічні працівники кафедри соціальної роботи та реабілітації вбачають сенс цього заходу не тільки в контролі навчальних і дослідницьких досягнень майбутніх випускників, але й в їх моральній, наукові та інтелектуальній підтримці. Вона їм особливо потрібна під час державної атестації в часи війни.