Швидкість лісової пожежі 100 метрів за хвилину. У нас немає служби, яка має гасити ліси
Торік Україна палала. Повсюдно горіли ліси, коли вогонь уже наближався до сховища чорнобильського реактора, його дивом зупинив дощ. Цьогоріч багато вологи, тож подібних пожеж немає. Та ми бачимо, як зі збільшенням температури на планеті палають ліси в інших країнах Європи. Сумнівів немає — рано чи пізно знову горітиме і в нас. Як в Україні організована служба гасіння лісових пожеж? Коротка відповідь: ніяк, немає в нас такої служби.
Охороною від лісових пожеж займаються відповідні станції при лісництвах. Там хронічно бракує грошей і елементарного обладнання. Коли ліси горіли не так часто і не так інтенсивно, як торік, вони ще сяк-так давали раду пожежам. Та готуючись до життя в умовах зміненого клімату, потрібно створювати більш серйозні структури й команди лісових пожежників.
Ми безпорадні, коли лісові пожежі – масштабні
За словами директора Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, потрібно створити окрему професію «лісовий пожежник», затвердити кваліфікаційні вимоги, обрати спецодяг, проводити навчання. А також визначити, які центри мають готувати цих людей, хто їх повинен брати на роботу, де вони мають бути у штатному розкладі. Потрібна окрема організація, спрямована на подолання пожежної небезпеки.
«Сьогодні ми не можемо контролювати масштабні лісові пожежі, – розповідає Зібцев. – У нас немає ні обладнання, ні техніки, щоб боротися з пожежами такого масштабу. Якщо знову повториться тогорічна ситуація з великими лісовими пожежами у Житомирській області, у Чорнобильській зоні чи на Луганщині – на жаль, результат буде таким самим».
В Україні є Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яка укомплектована пожежною технікою. Але ця служба здебільшого спрямована на гасіння пожеж у містах. Дії пожежників ґрунтуються на використанні великих важких автомобілів. До останніх також прив'язані пожежні розрахунки. Але якщо йдеться про кілометрові ділянки лісових пожеж, то самими лише важкими машинами тут нічим не зарадиш.
Водночас переважна більшість лісових пожежних станцій сьогодні оснащена застарілими автомобілями 80-х та 90-х років. «Це здебільшого латані-перелатані ГАЗи чи ЗІЛи, в одному з лісгоспів я навіть бачив ЗІЛ 58-го року, який ще був на ходу, – розповідає Зібцев. – У машинах стоїть велика бочка з простенькою помпою, яка подає воду. Час скидання води з бочки коливається від 7 до 15 хвилин. А тепер уявіть, як можна боротися з пожежею, якщо ви везли воду 25 хвилин, виливали її 7–10 хвилин і потім поїхали за новою порцією води. А пожежа не стоятиме на місці. Ось так і трапляється, що у нас пожежі «обганяють» пожежників». (Низова пожежа поширюється зі швидкістю 3 м за хвилину, а максимальна швидкість верхової пожежі – понад 100 м за хвилину).
На думку експерта, лісівникам сьогодні конче потрібні швидкі автомобілі, пікапи, або, як їх ще називають, пожежні модулі з сучасними піноутворювачами, ранцеві вогнегасники, літаки та гелікоптери. Такий модуль має бути у кожному лісництві, а у кожній лісовій пожежній станції – два пожежні модулі.
«Йдеться орієнтовно про півторатонний пікап. Ми бачимо багато таких машин в інших державних службах. Він має нести 700–800 літрів води, на ньому повинна стояти помпа високого тиску і піноутворювач. Якби у лісівників були такі автомобілі, на яких вони могли б прибути на пожежу протягом критично важливих 15 хвилин, ситуація з гасінням лісу була б значно кращою», – розповідає Зібцев. – Але слід застосовувати й «модульні» системи, і великі автомобілі. Є таке поняття, як агресивна атака. Уявіть, що периметр пожежі збільшується на 100 метрів щохвилинно. Тож, якщо пожежники прибувають через 10 хвилин, то вже мають 500–700 метрів фронтальної пожежі. Відповідно, якщо одна машина приїде – то нічого не вдасться загасити. Тому має приїхати багато автомобілів, щоб подолати такий вогонь».
Джерело: https://texty.org.ua/projects/104522/shvydkist-lisovoyi-pozhezhi-100-metriv-za-hvylynu-u-nas-nemaye-sluzhby-yaka-maye-hasyty-lisy/
