ЕКОЛОГИ НУБІП ДОСЛІДЖУЮТЬ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ
Трагічні події сталися у кінці лютого-початку березня поточного року на правобережжі Київського водосховища, де річка Ірпінь впадає (а точніше-перекачується насосною станцією) у цю водойму. Величезні колони військової техніки агресора прямували у ті дні в напрямку міста Київ для захоплення нашої столиці. Але саме на підходах до річки Ірпінь вони були зупинені нашими героїчними оборонцями. Щоб не пропустити ворога до Києва, був зруйнований міст через річку Ірпінь коло селища Демидів, який неможливо було обминути через заболочену заплаву. Тому агресор спробував прорватись через Козаровицьку дамбу, яка захищала меліоровану заплаву р. Ірпінь від затоплення водами Київського водосховища (рис. 1). Але у тій критичній для нашої столиці ситуації було прийняте рішення підірвати шлюз насосної станції на цій дамбі, щоб не пропустити ворога. Величезна територія площею коло 2500 га заплави Ірпеня була затоплена, докорінно змінивши як військову, так і екологічну ситуацію. Ворог не пройшов до Києва, а вода Київського водосховища затопила у цю холодну пору року не тільки меліоровані луки й пасовища заплави, а й підтопила будівлі й присадибні ділянки мешканців окраїн Демидова (рис. 2 й 3). Однак місцева громада досить мужньо перенесла це тимчасове лихо.
Рис. 1. Заплава річки Ірпінь й меліоративна система до війни
Рис. 2. Зруйновані міст і дамба й затоплена заплава Ірпеня (11.03.2022)
Що ж за територія, яка зазнала потужних екологічних змін, але таких необхідних для оборони країни? У складі проєкту Київської ГЕС і водосховища вона офіційно називається «Захист заплави р. Ірпінь». Цей захист здійснювався Козаровицькою дамбою довжиною 1,4 км та збудованою у її тілі насосною станцією, яка перекачувала воду Ірпеня у водосховище з сумарною продуктивністю понад 60 м3/с. Захищена територія площею приблизно 2,5 тис. га використовується переважно як луки й сінокоси. Ґрунтовий покрив тут різноманітний, переважають (за нашими польовими дослідженнями) гідроморфні та напівгідроморфні грунти (від лучно-болотних до болотних й торфово-болотних). Лише в північно-східній частині масиву помічені слабо засолені гідроморфні грунти. Меліорація земель цього масиву здійснюється мережею дренажних каналів, які частково замулені й потребують очищення. Гідротехнічні споруди також потребують ремонту. Ґрунтові води у літній період залягають переважно на глибині 0,5-1,5 м в залежності від стану дренажної системи рельєфу місцевості та водності року.
Сьогоднішній екологічний стан території добре видно на космічному знімку Сентинел-2 за 19 червня 2022 року (рис. 3).
Рис. 3. Затоплена заплава р. Ірпінь (19.06.2022 р.)
Важливо відзначити, що ще до війни передбачалась реконструкція захисту цього масиву. Отже, повернутись до цього проекту можна буде вже після перемоги у війні. До того ж буде прийнята до уваги гостра дискусія серед екологів та господарників щодо доцільності й ступеню меліорації заболочених земель. Цілком очевидно, що такої густої мережі дренажних каналів вже тут не буде. Але захист присадибних ділянок й самих будівель мешканців Демидова буде, звичайно, забезпечений. Значної уваги приверне також потреба оптимізації конструкції й здешевлення експлуатації станції перекачування води річки Ірпінь у Київське водосховище.
Рис. 4. Інфраструктура відновлюється (2022-07-31, Сентінел-2)
Обнадійлива інформація приходить останнім часом від Київської обласної військової адміністрації та Вишгородської райдержадміністрації щодо обстеження пошкодженої насосної станції й продовження робіт по захисту будівель Демидова від затоплення. Інфраструктура відновлюється, що добре видно на останньому космічному знімку за 31 липня 2022 р. (рис. 4). До початку серпня ситуація на підтоплених садибах і будівлях повинна покращитись, а усі інфраструктурні об'єкти відновлені.
Стародубцев В.М., доктор біолог. наук
Ладика М.М., канд. с.- наук, доцент
кафедра екології агросфери та екологічного контролю
