Роман Товстопят обирає спеціальність «Психологія» у НУБіП України

      Сьогодні наш співрозмовник - Роман Вікторович Товстопят, випускник еколого-природничого ліцею N116.

     Народився   і виріс юнак у Києві, все своє яскраве, дієве дитинство провів у Голосієві. «З Голосіївим пов‘язано дуже багато, адже це рідна земля мого діда і батька…», - каже Роман, - і додає, що Голосіїв - це його місце сили, духу і натхнення.

     З раннього дитинства Роман був дуже творчою дитиною, грав на гітарі, співав. Співав скрізь, починаючи від рідного «потєхінського» двору, школи - до міжнародних престижних фестивалів «Україна єднає світ», «Квітуча Україна», « Dіgi.Talenty. Lato202" у Польщі.

     «Талановита людина талановита у всьому», - цей яскравий афоризм Роман доводить на 100 відсотків: з 7 років він завзято займається спортом, неодноразово стає чемпіоном, про що свідчать безліч медалей і кубків у скарбничці молодого хлопця. Роман вільно володіє польською мовою, співає англійською, іспанською, німецькою мовами. Нещодавно наш герой, опанував професію барбера і нині, під час воєнних дій, з щирістю волонтерить, допомагаючи бійцям та мирному населенню з перукарськими послугами.

 

     «Багато чого мене пов‘язує з НУБіП України, - повідомляє Роман, - ще з дитинства брав участь у складі команди гуманітарно-педагогічного факультету на фестивалях «Голосіївська весна» та «Пісенні баталії». А ще протягом спілкування я дізналася, що старший брат Романа, Товстопят Дмитро, відомий талановитий футболіст, закінчив гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України, за спеціальністю "німецька філологія", і це було неабиякою приємною звісткою. Із розповіді Романа, я дізналася надзвичайно цікаві факти з родинної біографії, що про них, напишу колись окрему публікацію, адже дід Романа - Товстопят Вододимир Леонтійович - видатний український вчений, агроном, кандидат економічних наук, є автором унікальних розробок сільгоспвиробництва та нагороджений званням та медаллю «Заслужений економіст України». 

     «Сьогодні кожен з нас мріє про Перемогу України, і кожен на своєму місці робить свою посильну справу. Я дуже поважаю свого дідуся і відчуваю, що маю продовжити його справу, але при цьому, я дуже цікавлюсь і захоплююсь психологією, - каже Роман, - тому впевнений, що вступатиму в НУБіП, адже там є обидві спеціальності».

      Я переконана, що саме така молодь і є тим безцінним скарбом України, яку ніхто і ніколи не переможе, і з ким наша держава розвинеться, швидко відродиться і відбудується. 

     Тож побажаємо Роману якнайшвидше долучитись до лав студентів НУБіПу і здійснити свої плани на майбутнє!