30 квітня – День пам'яті Бориса Олійника

Борис Олійник – той поет, якого називають "від коренів, з першовіку". 30 квітня 2022 року минає 5 років від того дня, коли на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби Борис Ілліч спочив у Бозі . Саме його творчості нещодавно була присвячена проведена в нашому університеті Всеукраїнська науково-практична конференція «Ти в моєму серці, Україно!»

   Говорити про легендарного поета можна багато, тим більше, що його творчість продовжує цікавити працівників і студентство нашого університету, адже при всій суперечливості цієї особистості, він був патріотом, який ніколи не зраджував життєве і мистецьке кредо: "Писати, як живеш, а жити, як пишеш". Саме про це – його поезія «Вибір» :

   У його серці завжди святий образ "сивої ластівки" - матері, великої трудівниці і самовідданої берегині роду. Його «сиве сонечко» пішла за вічну межу 1976 року, залишивши тепло душі і сорочку, вишиту голубим по білому… А її очі завжди дивилися на нього…

   Так проникливо виконала пісню на слова Бориса Олійника учасниця студії естрадного співу «Войтвойс» під керівництвом доцента кафедри культурології Ірини Войтюк Владислава Яценко з мамою, Віталіною Радько.
   Поет з нелегкого післявоєнного дитинства збагнув труднощі і поезію праці, людської взаємопідтримки, стійкості у випробуваннях... Саме від цього і вийшла його життєва і творча мрія, яка дала на багато десятиліть живі, сильні крила. А мрія була одна – щаслива Україна:

   У травні 1986 року Борис Олійник першим із колег поїхав до Прип’яті й вів телерепортажі про чорнобильську катастрофу на весь Союз. І нині здається, що його слова звернені до тих нелюдів-загарбників, які знову намагалися повернути «атом» для гибелі українців:

   Бореться Україна. А символом пам'яті її захисників є соняшник. Хай би якнайшвидше соняшник став символом не скорботи, а перемоги, щоб усім стало сонячно, як писав Борис Олійник.

   «Таку націю, як наша, треба ще у світі пошукати!» - сказав в одному з останніх інтерв'ю Борис Ілліч Олійник. Тому й вважав, що світ повинен радіти новій зорі – Україні:

   Хай же якнайшвидше Україна переможе ворога, а її зоря засяє з новою силою!

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології

Поезію читали учасники студентського народного театру «Березіль» під керівництвом старшого викладача кафедри культурології Наталії Тітенко