Як розпізнати сидром вцілілого та як жити далі: стратегії самодопомоги від Medical News Today

   Синдром вцілілого наразі є однією з найактуальніших проблем, з якими ми стали так часто зустрічатись. Люди, що знаходяться в безпечних місцях, починають відчувати провину за те, що продовжують жити, за те, що вони в безпеці, на відміну, наприклад, від людей із Маріуполя. Хтось відчуває себе винним за те, що п’є каву в кав’ярні, поки хтось не має можливості випити навіть звичайної води. І таких прикладів просто безліч, але ближче до суті - як розпізнати сидром вцілілого та як жити далі?

   Зауважте, що такого діагнозу як «синдром вцілілого» не існує. Це лише верхівка айсбергу, один з симптомів посттравматичного стресового розладу, який в міжнародній класифікації хвороб належить до спеціальності «Психіатрія та клінічна психологія».

   Як розпізнати його?
   Взагалі ступінь прояву симптомів завжди залежить від загального стану людини та ситуації, яку вона переживає чи пережила. До головних «тривожних дзвіночків» синдрому вцілілого можна віднести:

• порушення сну
• безпорадність
• головні болі
• перепади настрою
• нудота та біль в животі
• суїцидальні думки
• травматичні спогади
• напади гніву.

   Якщо виникають суїцидальні думки, то потрібно терміново звернутися за професійною допомогою, але якщо такої можливості немає, то варто спробувати стратегії самодопомоги від Medical News Today.
   Ось одна із цих стратегій.
1. Важливо робити щось позитивне для себе та інших.
Ви можете стати волонтером, допомагати людям похилого віку чи своїм сусідам.

2. Варто дозволити собі пережити всі негативні емоції. Дайте собі час щоб прийняти ситуацію.
3. Важливою навичкою також є прощення себе. Саме це дозволить вам відновити позитивний світогляд.
4. Пам’ятайте, що страх, смуток, почуття провини та горе - це поширенні почуття під час війни. Це нормальна реакція організму на трагічні реалії, в яких опинились більшість із нас. Почуття щастя після пережитого обстрілу це теж нормально, навіть якщо не всі змогли вижити. Щастя є природною реакцією на удачу. Не карайте себе за свої емоції.
5. Переведіть увагу на зовнішні чинники, це дозволить припинити самонакручування і, відповідно, зменшити почуття провини.
  Відволікання на те, що ви робили ще до тієї жахливої ночі, теж допомагає побороти стрес. Замініть фантастичні негативні думки більш реалістичними і це також допомагає справитись самозвинувачення.
    Проте якщо самодопомога не працює, слід звернутися за професійною допомогою, як тільки виникне така можливість.
  Погладьте котика, собачку чи навіть хом’ячка замість планування найгіршого з можливих варіантів розвитку подій. І вам стане легше і улюбленець буде задоволений.

   Давайте всі разом постараємось не тільки вціліти в цій війні, а ще й, по можливості, подбаємо про свій психологічний самозахист.
Залишайтеся здоровими та не ігноруйте свої проблеми.
Все буде Україна!

Анастасія Ілляшенко
студентка 1 курсу спеціальності
«Соціальна робота», група СР-21001 б