На кафедрі екобіотехнологій та біорізноманіття відбувся передзахист магістерських робіт зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»

25 November 2021, 10:00
   22 листопада 2021 року відбувся онлайн передзахист магістрів освітньої програми «Екологічна біотехнологія та біоенергетика». Організатором була завідувач кафедри (в.о.) Кваско Олена Юріївна.
     Передзахист був представлений широким діапазоном досліджуваних проблем: створення генетичних конструкцій з генами стійкості до гербіцидів гліфосатної групи та комах-шкідників виду діабротіка (Diabrotica virgifera) для проведення генетичної трансформації рослин модельної лінії A188 виду Zea mays L.; оцінкою сортів та ліній пшениці м’якої за генами господарчо-цінних ознак біотехнологічними методами; створення генетичних конструкцій для отримання біотехнологічних ліній ріпаку Brassica napus L., стійких до гліфосату; визначення та дослідження бактеріальних хвороб печериці, наявних на українських грибних господарствах. 
       
     Однією із перших представила свою роботу Дзуг Марина з темою магістерської роботи: «Генетична трансформація кукурудзи  генами стійкості до гліфосатвмісних гербіцидів та комах виду Diabrotica virgifera». У результаті дослідження отримано два експресійні вектори для ефективної селекції трансгенних рослин та аналізу експресії транскрипційних одиниць вбудованої Т-ДНК. Окрім того було встановлено, що частота соматичного ембріогенезу лінії А188 в культурі in vitro та частота отримання рослин-регенерантів із соматичних ембріоїдів дорівнює 82,5%. Також показана висока здатність адаптації рослин-регнерантів до умов теплиці, що складає 88,5%, при використанні данної методики регенерації.
     
     Ваніна Ольга з темою «Використання біотехнологічних методів діагностики та ідентифікації бактеріальних хвороб печериці двоспорової (Agaricus bisporus)», вивчила молекулярно - біологічні властивості  патогенних бактерій Agaricus bisporus для їх ідентифікації. 
           
     Зацікавила слухачів також дипломна робота Шень Катерини з темою «Створення генетичних конструкцій для отримання біотехнологічних ліній ріпаку Brassica napus L., стійких до гліфосату». Нею було досліджено вплив гербіциду гліфосат на рослинний фермент 5-енолпірувильші кімат-3-фосфатсинтазу (EPSPS) та гени, що надають стійості до його впливу: gox, cp4epsps, zmepsps, bnepsps. Створено генетичну конструкцію BnCP4min, яка містить ген гліфосат оксидоредуктази (gox), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з бактерії Agrobacterium штаму CP4 (cp4epsps) та селективний ген (bar). Створено експресійний вектор BnCp4max містить ген гліфосат оксидоредуктази (gox), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з бактерії Agrobacterium штаму CP4 (cp4epsps),  ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з кукурудзи (zmepsps), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виідлений з ріпаку (bnepsps) та селективний ген (bar).
         
     Кириченко Святослав з темою магістерської роботи – «Виявлення генів стійкості у сортів картоплі за допомогою молекулярних маркерів» дослідив високу частоту гена Rychc за маркером Ry-186 у сортозразків Поліського дослідного відділення ІК НААН – 71,5.
      Також цікавим було дослідження Шевчук Іванни «Біотехнологічні особливості Salvia hispanica L.». У насінні чіа були виявлені різні активні компоненти, включаючи незамінні жирні кислоти та фенольні сполуки. За допомогою культури in vitro можна розмножувати різні частини рослини в штучних умовах. Цими частинами можуть бути кінчики стебел, молоді листки, суцвіття, черешки, верхівкові меристеми,  меристематичні тканини, зародки тощо. 
     Сьогоднішній передзахист магістерських кваліфікаційних робіт з освітньої програми «Екологічна біотехнологія та біоенергетика» показав, що студенти кафедри екобіотехнологій та біорізноманіття оволоділи основними знаннями і навичками у своїй спеціальності та готові до захисту магістерських робіт. 

Секретар кафедри, 
Віта Богославець
 
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook