Віртуальна екскурсія під час дистанційного навчання

   Введене дистанційне навчання для студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України внесло корективи, більшість із нас поїхали додому і збираємось разом тепер лише на онлайн-заняттях. Віртуальні екскурсії – це майже телепорт – чудова можливість пізнавати щось нове і поділитись цим із одногрупниками у форматі онлайн.
   Знайомство із американським музеєм, який присвячений природничій історії, відбулось саме завдяки віртуальній екскурсії на офіційному сайті музею https://naturalhistory.si.edu/visit/virtual-tour 
   Зрозумілий простий інтуїтивний інтерфейс та захоплюючі фото, які можна розглядати будь-яку тривалість часу, є перевагами відвідування музею онлайн. Основні ексурсійні маршрути супроводжуються відеозаписами із коментарями ексурсовода. Після обрання певної екскурсії у верхньому правому куті екрану презентації міститься карта кімнат. При перегляді можна збільшити масштаб, щоб детальніше розглянути експонати.
    Сьогодні Національний музей природознавства, розташований у столиці Сполучених Штатів Америки, налічує понад 500 млн екземплярів експонатів.

    Музей виник на базі колекції Смітсонівського інституту з 1910 року і продовжує збільшуватись. У постійній експозиції перебувають зали: походження людини, палеонтології, ссавців, комах, океаністики, Африки, геології, каміння і мінералів тощо. Центральним експонатом є слон під музейною ротондою, що викликає велике захоплення.

    11-тонний африканський слон прикрашає Ротонду Музею з 1959 року. Іноді його називають слоном Феникові, на честь угорського мисливця на дичину, який подарував шкуру, його частіше називають за ласкавим прізвиськом: Генрі.
    Окремо зацікавив зал палеонтології (динозаврів), де зібрані рештки понад 570 тисяч амфібій і рептилій з усіх куточків світу. Тут представлені скам’янілі скелети та штучно відтворені копії динозаврів!

    Це сховище природознавчої історії надзвичайно популярне місце – щороку його відвідують понад 7.5 млн людей. Крім цього, музей популярний у кіноіндустурії: згадується в одному з епізодів телесеріалу «Південний парк», фільмах «Фоллаут-3», «Напруж звивини», «Ніч в музеї 2» (творців надихнув гігантський кальмар») тощо. А також у книзі «Втрачена надія» розповідається про життя музейного куратора після викрадення «Діаманту надії».

    Не менше вражає модель самки мегазубої акули завдовжки 52 фути, яка висить над обідньою зоною. Повна назва цієї вимерлої риби – Garcharocles megalodon, але її часто називають просто, мегалодон через гіганські зуби.

     Як головний хижак свого часу, Carcharocles megalodon пожирав маленьких вусатих китів, тюленів, морських черепах і великих риб у мілководних морях по всьому світу, в тому числі тут, у районі Чесапікської затоки. Можливо, він навіть плавав там, де зараз музей, коли значна частина Вашингтона, округ Колумбія, була під водою. Хоча вона вимерла 3,6 мільйона років тому, ця масивна акула залишила тривалий слід (і багато зубів!) у літописі скам’янілостей.

     Також в музеї є ще багато всього цікавого, ось декілька фотографій

Враження від студентів про мандрівку музеєм:
- Мацай Ліліана
“Я відвідала онлайн екскурсію Національного музею природознавства у Вашингтоні. Саме більше мене вразив зал палеонтології. Скам’янілі скелети динозаврів найбільше захоплювали дух. Можливість відвідувати музеї дистанційно дуже класно і зручно з огляду на всі обставини”
- Левченко Леонід
“Я вперше дізнався про онлайн екскурсії. Це був доволі цікавий досвід, такий підхід до музеїв дає змогу чудово проводити час під час карантину. Я надалі буду відвідувати віртуальні екскурсії для саморозвитку”
- Клименко Анастасія
“Сама технологія віртуальної екскурсії крута і перше враження було позитивним. Але не було відчуття присутності, це було трохи схоже на перегляд фото в інтернеті. Національний музей природознавства у Вашингтоні – сучасний, виглядає дійсно круто”

Величезна кількість цікавої інформації, яку не можливо охопити навіть одним днем! Сюди хочеться ще повертатись, роздивлятись і пізнавати!

Олександра Чигарьова,
студентка 2 курсу СПГ,
Вікторія Міндер,
наставник групи СПГ-2001