Валерія Степанська: коли я хочу – я завжди доб’юся!
Магістр першого року навчання Валерія Степанська навчається на факультеті аграрного менеджменту НУБіП і в Університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина), опановуючи фах менеджера.
Чому обрала саме фах менеджера?
— Якщо чесно, то «методом тику», і, як це не дивно, – не помилилася. Єдине, що знала ще зі школи, що не хочу бути лікарем, бухгалтером, юристом тощо. Розглядала ще фах філолога, адже змалечку вивчала мови. Свою роль відіграли поради батьків, які свого часу закінчували наш університет (та тут ще й побралися!), почала моніторити сайт НУБіП – і звернула увагу на факультет аграрного менеджмету.
Як давно навчаєшся в Німеччині?
— Перший рік. Навчаюся за програмою подвійного дипломування ОП "Адміністративний менеджмент", тобто навчаюся в обох вишах, складаю сесії, пишу всі роботи, передбачені начальною програмою. Потім знову ж таки дві магістерські роботи – і отримую два дипломи провідних європейських вишів.
Важко?
— Якщо чесно, так. По-перше, викладають німецькою мовою і повністю зануритися в мовне середовище було нелегко. До того ж в Баварії свій діалект (а загалом в цій федеральній землі ще й регіональних діалектів, як на мене, не менше двадцяти!), тож часом буває важко розуміти співрозмовника. Але пара за парою – і все стало на свої місця. Дуже добре, що спочатку в німецькому університеті передбачено практику. Це дозволяє легше увійти у навчальний процес, адаптуватися. Наприклад, ми жили в сім’ях і працювали на сільськогосподарських підприємствах. Особисто мене дуже гарно прийняли в одній з таких, що займається свинарством. Я вперше бачила стільки свиней водночас: на їхній фермі тримали 1100 свиней на відгодівлю. Поля були орендовані, вони вирощували на них корми – пшеницю, ріпак тощо.
Зараз теж живеш у родині?
— Ні. Знімаю студентське житло в Тріздорфі. Мої сусіди – мої одногрупники. А оскільки ця програма інтернаціональна, то це молоді люди з Узбекистану, Росії, України. Взагалі є студенти з різних країн, і не тільки Європи, як ви вже зрозуміли. Зараз уже повноцінно навчаюся, склала сесію.
Вдало?
— Так. По-перше, там система оцінювання, так би мовити, навпаки: 1 – дуже добре, 5 – відповідно погано. Мій середній бал 2,2. Тобто впоралася, але і прагнути є до чого.
Звідки ідея навчатися в Німеччині?
— Спочатку поїхала на виробничу практику, після якої почала вивчати німецьку. А згодом дізналася про можливість навчання за програмою подвійного дипломування за ОП "Адміністративний менеджмент", яку надає наш НУБіП, і вирішила подати документи. Потім – співбесіда, мотиваційний лист, резюме – і власне все: я на практиці в Університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф. За її результатами склала іспити, і тут вже відібрали: хто залишається на навчання і кому призначено стипендію. Я була в обох списках.
Якщо не секрет, який розмір стипендії?
— Від ERASNUS+ стипендія видається на рік і складає 8 тисяч євро, або 850 євро на місяць.
На життя вистачає?
— Абсолютно. В середньому на житло, страховку і харчування йде 400 євро. Решту – можна витратити на свій розсуд.
Що обрала?
— Подорожі, хоча. Звісно, пандемія і тут наклала свій відбиток Та все ж вдалося побувати в Берліні, Мюнхені, Нюрнберзі, Вюрцбурзі. Найбільше враження справив Мюнхен – архітектурою і атмосферою.
Що можеш сказати тим, хто поки не наважується подати документи на ту чи іншу програму стажування?
— Вчіть мову і подавайте документи! Це дуже хороший досвід. Навчання в Німеччині базується на практичній складовій. Всі наші тутешні викладачі мають свої господарства. Наприклад, наш декан Йоханнес Хольцнер займається тваринництвом і рослинництвом, а його улюблений виробник техніки – DEUTZ. І він теж бере на практику студентів. Тобто тут можна багато чому навчитися, побачити всі процеси, так би мовити, зсередини. І це безумовна перевага при подальшому працевлаштуванні.
Розмовляла Ірина Кушніренко
