Успішне закінчення навчальної практики у студентів-землевпорядників з топографо-геодезичного забезпечення земельно-кадастрових робіт

Головними завданнями вивчення цієї дисципліни виступають: здобуття необхідних землевпорядних знань з проведення топографо-геодезичних робіт; оволодіння вміннями підготовки планово-картографічних документів; вивчення основних принципів роботи сучасних геодезичних приладів; набуття практичних навичок при роботі на спеціалізованому програмному забезпеченні при обробці результатів вимірювань та побудові планово-картографічного забезпечення землеустрою.

Мета навчальної практики з даної дисципліни була націлена на ознайомлення студентів з будовою та функціонуванням сучасних геодезичних приладів, вивчення та освоєння основних правил роботи і технікою використання GNSS-приймачів, безпілотних літаючих апаратів (БПЛА) та лазерних сканерів. Керівник навчальної практики – доцент кафедри геодезії та картографії Олександр Шевченко.

Навчальна практика з дисципліни «Топографо-геодезичне забезпечення земельно-кадастрових робіт» проходила дистанційно за допомогою платформи Zoom. Щоденно відбувались відео-конференції зі студентами, під час яких детально обговорювались поставлені завдання та методика їх виконання. Окрім того, студенти ділитися своїми результатами виконання попереднього завдання та задавали питання, які в них виникали в ході роботи.

На початку навчальної практики завдання мали теоретичний характер. При їх виконанні кожен студент закріплював свої теоретичні знання щодо роботи з сучасними геодезичними приладами, детально описуючи їх будову, характеристики та принципи роботи, а також алгоритм обробки результатів вимірювань. Кожна практична робота була пов’язана з попередньою, тому інформація засвоювалась та щоденно доповнювалась. Таким чином, під час навчальної практики студенти глибше пізнавали технічні характеристики геодезичних приладів, інструкції з їх використання, методики здійснення вимірювань з допомогою GNSS-приймачів, БПЛА та створення топографо-геодезичного обґрунтування для проведення земельно-кадастрових робіт.

Після теоретичної частини кожен студент отримав 13 зображень результатів аерофотознімання та координати опорних пунктів у Світовій геодезичній системі координат WGS-84, які самостійно трансформували (перетворювали) у систему координат УСК-2000. Обробка згаданих результатів топографо-геодезичного знімання місцевості здійснювалась за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Agisoft PhotoScan. Воно сьогодні широко використовувується фахівцями, які працюють у сфері геодезії, землеустрою та кадастру, геоінформаційних систем і технологій, а також фотограмметрії та дистанційного зондування.

За допомогою програмного комплеку Agisoft PhotoScan студентам вдалося на основі планово-висотної опорної мережі побудувати цифрову модель місцевості (рельєфу) відзнятої території, карту висот, а також створити ортофотоплан, який в подальшому використовувався для пошарової векторизації (оцифрування) у вже відомій за час навчання програмі Digitals.

Підсумовуючи, хочу сказати, що ми отримали корисний досвід, пройшовши шлях від вивчення всіх характеристик приладів та їх принципів роботи до створення робочого інвентаризаційного плану, дослідили питання збору вихідної інформації для проведення інвентаризації земель населених пунктів, а також питання проведення вишукувальних і топографо-геодезичних робіт на об’єкті, на якому проводитиметься інвентаризація земель. Висловлюємо вдячність керівнику практики, доценту кафедри геодезії та картографії Олександру Шевченку за всебічну допомогу і нові знання, здобуті у процесі проходження нашої практики.

Вікторія Стародуб,
студентка 3-го курсу факультету землевпорядкування