Мистецтво. До Дня матері відбулася презентація робіт Василя Моісєєва

12 травня 2019 року
     У Київській міській державній адміністрації відбувся «Фестиваль військово-патріотичної пісні до Дня матері». У розкішній колонній залі для вшанування пам’яті загиблих українських воїнів зібралося понад триста запрошених, серед яких були і особливі гості – убиті горем, але сильні духом матері загиблих героїв України.

     У цьому урочистому заході концертну програму представили народні артисти України, які своїми патріотичними виступами привітали усіх присутніх з Днем матері. Було організовано тут виставку робіт учнів київських шкіл, а також представлено картини викладача кафедри педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету, начальника відділу комплексної безпеки та експлуатаційно-технічного забезпечення об’єктів охорони НУБіП України, голови Голосіївської районної організації ветеранів-прикордонників, учасника бойових дій в Афганістані Василя Володимировича Моісєєва.

     Для рідних він – люблячий брат, батько, для вихованців – взірець для наслідування, людина, яка надихає своїми професійними звершеннями і життєвим оптимізмом. Василь Володимирович є учасником бойових дій в Афганістані, призер конкурсу «Вчитель року – 2018-2019» у номінації «Захист Вітчизни». Цікавим було те, що ця людина, з одного боку, навчає молодь оборонної справи країни, а з іншого, бере пензля до рук і з натхненням пише прекрасні картини. Ні в одній картині автора ми не побачили мотивів війни, у нього переважає тема пейзажу. Скориставшись нагодою, ми не опустили можливості взяти інтерв’ю у Василя Володимировича:

  • Скажіть, будь ласка, звідки Ви черпаєте натхнення для написання своїх полотен?

– Я надихаюся світом, його красою, гармонією, барвами, одним словом, намагаюся бачити лише позитив. Саме тому на моїх картинах зображені світанки, а не заходи сонця.

  • Розглядаючи Ваші картини на виставці, ми помітили два полотна з гарними балеринами. Що Ви хотіли донести до глядача, зображуючи балерин у своїх роботах?

– У ці картини я вклав дуже серйозний сенс, оскільки мій брат, на картинах якого я виріс, дуже гарно малював балерин. Нажаль, його вже не має серед нас, але я бережу пам'ять про нього у своєму серці і намагаюся відтворювати це так само граціозно, як це робив він.

  • Василю Володимировичу, ми знаємо, що війна – це окрема сторінка у Вашому житті. Але навіть після закінчення своєї служби в Афганістані Ви продовжуєте навчати молодь мистецтву оборони нашої країни. Тому ми б хотіли почути Ваш коментар щодо ситуації на Сході України.

– Як ви могли помітити, я в своїх картинах ніде не зображаю війну, бо війна, як відомо, несе у собі тільки горе і печаль. У тій війні я безпосередньо брав участь, тому у мене не має військової риторики щодо війни на Сході України. На мою думку, ці дві війни не можна ні поєднувати, ні порівнювати.

     Це перша масштабна та урочиста виставка Василя Володимировича, де його роботи побачила та оцінила велика кількість поціновувачів мистецтва. Серед відвідувачів виставки була і сестра п. Василя, Наталія Володимирівна. Вона з натхненням та гордістю розглядала картини свого талановитого брата. Ми вирішили поставити їй запитання:

  • Скажіть, будь ласка, коли Ваш брат почав свою кар’єру як художник?

– Писати картини він почав вже у пізньому віці, хоча були в нього здібності до цього і раніше, але він не наважувався взяти пензля до рук і відкрити світу свій талант.

  

     Василь Володимирович Моісєєв – аматор у своїй справі. Він не навчався в художній школі, але це не завадило талановитій людині займатися своєю улюбленою справою.

     Шановний Василю Володимировичу, Бажаємо Вам нових творчих і професійних звершень!

Інтерв’ю брали студенти І курсу
гуманітарно-педагогічного факультету
спеціальності «Журналістика»
Дуброва Юлія, Мусієнко Катерина, Карий Іван

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015