Наукова діяльність

        За результатами науково-дослідних робіт колективом факультету опубліковано понад 5,5 тисяч наукових праць, в т. ч. 368 монографій і підручників, захищено 35 докторських та 219 кандидатських дисертацій, одержано 1025 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

   Творча робота зі створення новітніх ресурсозберігаючих технологій та обладнання для агропромислового комплексу, оптимізації технологічних процесів і параметрів машин, адаптації навчального процесу до рівня кращих інженерних факультетів світу забезпечується висококваліфікованим науково-педагогічним колективом, у складі якого самовіддано працюють 11 докторів наук, професорів, серед яких 1 член-кореспондент НААН України (Д. Г. Войтюк), 48 кандидати наук, доценти, 8 старших викладачів, 29 асистентів.

    Пишається факультет і своїм діючим музеєм, який відкрито 14 січня 2005 року. Засновниками музею були професор Д.Г. Войтюк, професор Я.М. Михайлович та доцент Г.І. Живолуп. Музей факультету не просто музей-скарбниця експонатів і експозицій площею в 65 м², це – музей-зала, де проводяться заняття студентських груп факультету, працюють аспіранти, відбуваються зустрічі випускників факультету і шановних гостей, урочисті й зворушливі засідання, зокрема учасників Великої Вітчизняної війни. До послуг відвідувачів є наукові бібліотеки академіка П.М. Василенка (607 екз.) і доцента Г.П. Опалко (324 екз.), а також підручники і посібники, опубліковані у свій час професорсько-викладацьким складом факультету, збірники наукових праць, журнали і газети минулих років, які розкривають історію діяльності факультету і його співробітників.

  Однією із загальноцивілізаційних тенденцій сучасності є глобалізація суспільного розвитку, найбільш пріоритетними сферами якої стануть наука та освіта. У зв’язку з приєднанням України до Болонської декларації відбулося формування широкого світогляду фахівців і вчених, яких готують вищі навчальні заклади України, в тому числі і аграрні.

    Сучасному сільськогосподарському виробництву потрібен фахівець, який глибоко усвідомлює своє місце в процесах перебудови, ґрунтовно володіє теоретичними знаннями, професійними вміннями і навичками, готовий до діяльності ускладних умовах конкуренції, здатний до самонавчання, самовдосконалення.

Необхідно глибоко усвідомлювати, що не тільки в умовах теперішньої світової економічної і фінансової кризи, а й у стабільному економічному стані країни роль інженерної освіти і інженерного мислення є визначальною для покращання ситуації. Не може вважатися інженерна освіта повною, якщо вона не спирається на глибокі фундаментальні знання, проведення наукових досліджень, практичну підготовку. Поєднання цих трьох складових має стати головним вектором руху у підготовці інженерів на факультеті інженерії агробіосистем, а саме:

· впровадження навчальних програм, які забезпечують системне вирішення інженерних задач, реальних проблем аграрного виробництва з використанням сучасних інформаційних технологій;

· оволодіння майбутнім фахом на основі актуалізації особистості, що створює можливість асоціювати свій власний досвід з предметом вивчення;

· організація самостійної навчальної роботи студентів на засадах індивідуального планування та належної методичної підтримки;

· тісний зв’язок з виробництвом і засвоєння студентами методології інженерної діяльності;

· розвиток творчих професійних якостей студентів, адекватних новим формам організації інженерної служби, що є запорукою для майбутнього інженера комплексно поєднувати дослідницьку, проектну і підприємницьку діяльність;

· розвиток стосунків та встановлення нових міжнародних зв’язків з навчальними та науковими закладами;

· формування гармонійно-розвиненої особистості незалежно від її етнічної приналежності, віросповідання.

       Викладене вище є стратегією колективу факультету при підготовці інженерів-механіків, який, не зупиняючись на досягнутому, налаштований крокувати в майбуття, наполегливо та сумлінно виконуючи обов’язки освітян та науковців заради добробуту власного народу та могутності України.