Підготовка наукових кадрів кафедри бджільництва

  Пасічник повинен пам’ятати, що вулик сам по собі меду не дає, а головне в бджільництві ‒ вивчити бджіл, їх життя, потреби, збагнути їх інстинкти, саме такими постулатами керуються на кафедрі бджільництва при підготовці майбутніх фахівців.

  У рамках освітньо-наукової програми по підготовці доктора філософії на кафедрі бджільництва проходить навчання аспірантка Ткаченко Олена з темою дисертаційної роботи «Удосконалення технології одержання бджолиного обніжжя та перги».

  Олена займається бджільництвом вже в третьому поколінні своєї родини, оскільки її батько Ткаченко Петро Дмитрович був відомий пасічник у своєму регіоні і мав звання Почесного пасічника України, тож з вибором своєї професії у нашої аспірантки сумнівів не було.

  Як відомо, самостійно вивчаючи бджільництво, навіть при найкращих підручниках, можна збагнути необхідні знання не раніше, ніж через 8–10 років, в той час як при наочному навчанні, при живому слові, цей термін може значно обмежитися. Тож і маючи чималий практичний досвід, Олена чітко вирішила що хоче оволодіти цією професією не тільки як практик, а і з наукового боку переймаючи досвід найкращих фахівців.

  На сьогоднішній день Ткаченко Олена є випускницею Чернятинського колледжу ВНАУ, закінчила програму навчання за ОС «Бакалавр» та «Магістр» саме на кафедрі бджільництва НУБіП України і вирішила далі продовжити навчання та здобути звання доктора філософії.
  В рамках планового засідання кафедри відбулася атестація здобувачки вищої освіти рівня доктор філософії Ткаченко Олени. Під час звітування аспірантка доповіла про результати своєї підготовки згідно плану навчання. Відповідала на запитання досвідчених колег-професорів та вела наукову дискусію.

  Аспірантка кафедри поруч зі своїми прямими обов’язками займає і активну громадську позицію. Пані Олена є головою ГО «Врадіївська організація бджолярів», яка об’єднує і допомагає у цей не простий для країни час місцевим бджолярам практикам ефективно вести своє господарство, співпрацює з волонтерськими центрами та забезпечують медом та смаколиками з пасіки ВПО у Врадіївській територіальній громаді і до того ж Олена сама утримує пасіку в 250 бджолосімей.

  Отже, з вірою у мирне майбутнє бажаємо аспірантці успіхів у практичній та науковій роботі й, звісно, вчасно підготувати бджіл до найвідповідальнішого часу у пасічному сезоні ‒ до зимівлі.

Микола ПОВОЗНІКОВ,
завідувач кафедри бджільництва