Студенти ННІ ЛіСПГ закріплюють теоретичні знання та набувають практичні навички з організації охорони лісів від пожеж та їх гасіння

28 травня 2023 року
м.Київ

Протягом 22-26 травня 2023 року студенти 2-го та 1 скт. курсів ННІ ЛіСПГ пройшли навчальну практику з дисципліни «Охорона лісів від пожеж». Завдання навчальної практики полягає у підготовці висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства, що зможуть ефективно організувати охорону лісів від пожеж на основі розуміння видового складу, структури та просторового розміщення рослинного горючого матеріалу, природи виникнення та поведінки пожеж, організувати оперативне гасіння лісових пожеж, в тому числі на межі лісу та населених пунктів для здійснення захисту життя людей і їх власності та запобігання подальшого розповсюдження пожежі в інші ландшафти, оцінити пожежну обстановку, взяти на себе командування та організувати міжвідомчу взаємодію на гасінні, сформувати пожежні команди, забезпечити зв’язок і логістику та необхідний рівень безпеки під час гасіння лісових пожеж.

Рис.1. Колективне фото студентів з представниками КП «Дарницьке лісопаркове господарство»

На початку практики усі групи студентів було розділено на пожежні команди по 10-16 осіб, у кожній команді призначено керівників гасіння, які отримали унікальні позивні та мали організовувати чітку та злагоджену роботу своїх пожежних формувань в умовах наближених до справжніх.

Перший день практики було присвячено експерименту щодо підтвердження або спростування гіпотези, що різні вироби зі скла, пластику та дзеркала можуть стати причиною виникнення лісових пожеж. Експеримент проводили на відкритій ділянці з 11:00-16:00 год., за температури +24-27ºС, у період максимальної сонячної активності. На ділянці було підготовлено сухий рослинний горючий матеріал для імітації лісової підстилки. На першому етапі експерименту використовували скляні пляшки з різним об’ємом, кольором та товщиною стінок, банки та бите скло; збільшувальне скло (лінза, лупа) та дзеркала (звичайне, збільшувальне) різної форми; прозорі пластикові та скляні пляшки з різною кількістю води. У всіх випадках вироби зі скла та пластику розміщували безпосередньо на горючому матеріалі та спостерігали протягом 30-60 хв. Протягом першого етапу експерименту нагрівання, тління або полуменеве горіння горючого матеріалу не спостерігалося.
На другому етапі дослідження усі вищеперелічені вироби зі скла та пластику розміщувалися над горючим матеріалом під відповідним кутом до Сонця та на відповідній відстані від горючого матеріалу таким чином щоб отримати сфокусований промінь світла або «ефект лінзи» протягом тривалого часу. У результаті другого етапу експерименту отримали цікаві і дещо очікувані результати. Відразу потрібно зазначити, що скло зеленого, коричневого або інших кольорів спрацьовують у якості світлового фільтра, який затримує та розсіює більшу частину світла, що унеможливлює нагрівання, тління або загорання горючого матеріалу. Подібний результат отримано і з прозорим склом, пластиковими пляшками з різною кількістю води та дзеркалами. І хоча за даними окремих інтернет джерел вказано, що прозорі скляні та пластикові пляшки з водою, можуть спричинити загоряння, нам так і не вдалося це відтворити в природних умовах. Єдиний випадок, коли протягом другого етапу експерименту вдалося отримати нагрівання, тривале тління та горіння рослинного горючого матеріалу, це в наслідок використання збільшувального скла, що є цілком очікувано. Отже в результаті експерименту було зроблено висновки, що різні вироби зі скла, пластику, дзеркала та навіть збільшувальне скло, що знаходиться безпосередньо на лісовій підстилці не можуть бути причиною лісової пожежі, особливо варто нагадати, що у лісі під кронами дерев кількість світла є значно меншою ніж на відкритому просторі.
Висловлюємо подяку колективу кафедри Відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ ЛіСПГ, зокрема завідувачу Андрію Пінчуку та асистенту Євгену Кальчуку за сприяння у проведенні експерименту на ділянці розсадника.

Рис. 2. Студенти гасять загоряння горючого матеріалу від збільшувально скла
під час другого етапу експерименту
 
 
Рис. 3. Вироби зі скла, що не спричиняють виникнення пожежі (ліворуч) та демонстація
загоряння від збільшувального скла розміщеного особливим способом (праворуч)
 

Другого дня, згідно програми було заплановано відпрацювання студентами практичних навичок щодо порядку використання під час гасіння лісових пожеж різних засобів пожежогасіння, техніки, протипожежного обладнання та інвентарю. Майбутні лісівники опанували послідовність операцій під час розгортання магістральних та робочих рукавних ліній з використанням пожежних рукавів діаметром 32 та 51 мм; рукавних розгалужувачів; змотування рукавів в одинарну та подвійну скатку, а також «вісімкою» для швидкого переміщення в різні частини крайки пожежі; застосування регульованих, не регульованих та лафетних пожежних стволів; під’єднання рукавних ліній до пожежної автоцистерни з подальшою подачею води в зону горіння під тиском. Подача води та безпосереднє гасіння відпрацьовували двома пожежними командами у зв’язці – керівник гасіння, ствольний, підствольний та пожежний водій; навчилися використовувати набір спеціальних жестових сигналів для спілкування за умови відсутності мобільних рацій. Також студенти мали можливість ознайомилися з автоматизованою системою виявлення та моніторингу пожеж, ранцевими вогнегасниками, засобами індивідуального захисту та іншим ручним інструментом та інвентарем для гасіння лісових пожеж.
Висловлюємо подяку колективу КП «Дарницьке лісопаркове господарство», зокрема директору Михайлу Явному, головному лісничому Ярославу Дубіву, помічнику лісничого Дніпровського лісництва Василю Тарасюку та водіям пожежного автомобіля В.Провотару та А.Осовику за сприяння у проведенні другого дня практики, надану пожежну техніку, ручні інструменти та інвентар.

 
Рис. 4. Особливості прокладання магістральної та робочої рукавної ліній з подачею води в
зону горіння із застосуванням регульованих пожежних стволів пояснює
головний лісничий Ярослав Дубів
 
Рис. 5. Студенти відпрацьовують навички згортання пожежного рукава методом подвійної скатки
 
  
Рис. 6. Приклад використання вогнетривкого одягу лісового пожежника та інших елементів
індивідуального захисту у поєднанні з лісовим ранцевим вогнегасником (ліворуч) та переміщення
до заливної горловини пожежого автомобіля для забору води (праворуч)
 

Протягом третього дня практики студенти знайомилися з сучасними автоматизованими системами раннього виявлення лісових пожеж та системою підтримки й прийняття рішень під час гасіння пожеж, видами зв’язку та порядком його організації перед та під час пожежі, а також мобільними пожежними модулями гасіння лісових пожеж високого тиску на базі пікапів.
Для ознайомлення та навчання студентів в аудиторії було встановлено та продемонстровано сучасну систему раннього виявлення та реагування на пожежі в лісових масивах «Azimuth», яка є вітчизняною розробкою і доводить свою ефективність та надійність вже більше 10 років. Така система є важливою складовою у протидії лісовим пожежам і складається з набору спеціального обладнання та програмного забезпечення. Запатентована опрична система у разі виявлення пожежі, методом засічок із кількох камер на електронній карті лісового масиву підприємства визначає точні координати загоряння, диспетчер відправляє координати на GPS-трекер пожежного автомобіля найближчої лісової пожежної станції, в якому прокладається найоптимальніший маршрут руху до місця загоряння, а оперативний черговий у реальному часі відслідковує переміщення пожежних автомобілів та коригує їхні дії. Переваги системи: автоматичне отримання даних з камер спостереження, підключених до локальної мережі підприємства; визначення місця виникнення пожежі як у вигляді адреси (лісництво, квартал, виділ), так і у вигляді координат (широта, довгота); визначення найбільш доступних за часом маршрутів до місця пожежі та водозаборів; відправлення повідомлення про координати пожежі та водозаборів на автомобілі через GPRS-зв'язок до GPS-навігаторів, який автоматично прокладає відповідні маршрути прямування по карті лісових доріг; відстеження руху пожежного автотранспорту при гасінні пожеж; відстеження дій, які направлені на ліквідацію пожежі з часу її виникнення до гасіння; збереження маршрутів пересування пожежного автотранспорту та статистики поїздок для подальшого аналізу та проведення навчань; охоронні функції.
Протягом дня зі студентами ознайомилися з різними видами зв’язку, що може використовуватися під час пожежі. Керівники пожежних команд отримали позивні та рації Motorola для тренувань та відпрацювали порядок організації, правила спілкування та спеціальний протокол радіозв’язку. Також розглянули види пожежних модулів гасіння лісових пожеж високого тиску, їх будову та особливості експлуатації.
Висловлюємо подяку керівнику компанії «Azimuth» Євгену Акуленко за надане обладнання та навчання студентів.

 
Рис. 7. Євген Акуленко знайомить студентів з технічними характеристиками та особливостями
використання системи раннього виявлення та реагування на пожежі
в лісових масивах «Azimuth»
 
Рис. 8. Оптична система виявлення та стеження за пожежею, пульт дистанційного управління
системою та планшет пожежного водія з маршрутом руху пожежного автомобіля
 
  
Рис. 9. Студенти під час використання системи «Azimuth»
 
 
Рис. 10. Набір рацій Motorola T82 для відпрацювання протоколу зв'язку під час гасіння лісової пожежі
 
Рис. 11. Керівник гасіння лісової пожежі разом з представниками пожежних
команд відпрацьовують протокол зв'язку
 

Четвертий день практики було присвячено проектуванню елементів системи охорони лісів від пожеж в лісогосподарському підприємстві. Мета роботи - засвоїти базові принципи планування попереджувальних та обмежувальних протипожежних заходів, організації виявлення, моніторингу та гасіння пожеж, патрулювання, забезпечення силами й засобами пожежогасіння та захисту пожежного персоналу. Закріпити отримані теоретичні та практичні знання шляхом проектування елементів системи охорони лісів від пожеж в лісогосподарському підприємстві. Студенти також мали можливість попрацювати з картографічним матеріалом, де відображалися запроектовані протипожежні заходи, а також навчилися складати акт про лісову пожежу та супровідні документи.

 
Рис. 12. Приклад проектування елементів системи охорони лісів від пожеж
 та розміщення їх на карті-схемі насаджень лісогосподарського підприємства
 

Протягом п’ятого дня провели захист звітів з практики, де студенти мали можливість продемонструвати отримані знання та практичні навички з дисципліни та отримали відповідні оцінки. Також зі студентами провели дебрифінг на якому підвели підсумки практики в цілому, де вони мали можливість в усному або письмовому вигляді навести висновки, пропозиції та свої побажання щодо покращення навчальної практики з дисципліни «Охорона лісів від пожеж» протягом наступних років.


Керівник практики, доцент кафедри лісівництва
канд. с.-г. наук Василь Гуменюк

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook