Викладачі кафедри лісівництва пройшли стажування в Бернському університеті прикладних наук (Швейцарія)

30 березня 2023 року
  Викладачі кафедри лісівництва пройшли стажування в Бернському університеті прикладних наук (Bern University of Applied Sciences, Швейцарія) за програмою мобільності для науковців з України. Упродовж січня-лютого 2023 року професор, доктор с.-г. наук Сергій Зібцев та доцент, кандидат с.-г. наук Олександр Сошенський вивчали передовий досвід навчання студентів, проведення наукових досліджень, знайомилися з пріоритетними напрямками наукових досліджень в Бернському університеті прикладних наук, факультеті сільськогосподарських, лісових та харчових наук (HAFL).

  Візит був сповненим численними зустрічами з науковцями, лісівниками, екскурсіями на дослідні об’єкти, знайомством з особливостями навчального процесу тощо. Стажування розпочалося із знайомства з структурою (факультетами) Бернського університету прикладних наук та зустрічі з керівником відділу міжнародних програм університету – Prof. Eigenmann Pesche.

  Упродовж стажування українські науковці продовжували працювати над науковою роботою розпочатою в Україні та розвивали нові партнерські відносини з науковцями Бернського університету прикладних наук, факультету сільськогосподарських, лісових та харчових наук (HAFL).


  В межах стажування для студентів та викладачів університету було прочитано кілька лекцій про особливості лісів України, лісове господарство, поточні та стратегічні напрямки розвитку лісівництва в Україні, лісові пожежі, поточні виклики пов’язані з війною та змінами клімату.

  Сергій Зібцев та Олександр Сошенський провели спільну зустріч з директоркою Факультету сільськогосподарських, лісових та харчових наук (HAFL) проф. Ute Seeling, керівником кафедри лісових наук HAFL проф. Bernhard Pauli, професором кафедри міжнародного менеджменту проф. Claude Garcia, науковим співробітником Dr. Patrick Olivier Waeber та науковим співробітником Dr. Mariana Melnykovych, проф. Dominique Guenat та іншими й обговорили особливості стажування та подальшої співпраці.

  Науковці з України також взяли участь у навчальному процесі в якості студентів, зокрема приєдналися до курсу з вивчення міжнародного лісового господарства, який вів професор, доктор Claude Garcia. Даний курс унікальний тим, що Claude Garcia використовує підчас занять стратегічну гру (Strategy games) (Garcia et al., 2022, https://doi.org/10.1038/s41893-022-00881-0) з допомогою якої студенти планують управління ландшафтами та в подальшому виявляють свої помилки, та наслідки для біорізноманіття, шукають шляхи вирішення помилок та вчаться стратегічному, комплексному підходу  управління ландшафтами.

 

  Професор, доктор Домінік Генат (Dominique Guenat), директор Інституту HAFL ім. Хьюго П. Чеккіні поділився практичним досвідом застосування методу проблемно-орієнтованого навчання (Problem based learning, PBL) у викладанні.

 

  У проблемно-орієнтованому навчанні учням пропонують проблеми, які також називають завданнями або кейсами. Як правило, проблеми складаються з відносно нейтрального опису явищ або подій, які певним чином пов'язані між собою і потребують пояснення. Явища можуть бути фізіологічними, біологічними, психологічними або соціальними. Студенти працюють над проблемами в навчальних групах від 8 до 10 студентів. Групи зустрічаються двічі на тиждень по дві години. Студенти намагаються знайти пояснення явищам та їх взаємозв'язкам, описаним у задачі, спираючись на раніше набуті знання. Досліджуючи проблему, студенти будуть ставити питання, на які вони поки що не можуть відповісти. Ці питання і невирішені проблеми використовуються для створення навчальних проблем як відправних точок для самостійного навчання учнів. Як правило, передбачається два-три дні на самостійне вивчення. Студенти шукають літературу або йдуть іншими шляхами, щоб з'ясувати теми, сформульовані в навчальних питаннях. Коли група збирається знову, студенти звітують про результати своєї самостійної навчальної діяльності. Фаза звіту фокусується на синтезі отриманих знань.
  З наведеного вище опису зрозуміло, що проблема є рушієм процесу навчання. Проблеми запускають навчання. Однак для того, щоб відбулося справжнє навчання, необхідна активна участь студентів. Самі студенти є ще однією важливою частиною навчального процесу в проблемно-орієнтованому навчанні. Викладач сприяє роботі в малих групах на різних етапах навчального процесу, заохочує студентів до поглибленого засвоєння знань, сприяє активній участі всіх студентів у груповому процесі та мотивує студентів. Викладач також відіграє вирішальну роль у проблемно-орієнтованому навчанні. Вважається, що зміст, який пропонується в контексті проблеми, та активна участь студентів є важливими перевагами проблемно-орієнтованого навчання над іншими форматами подання знань, такими як лекції.
  Коли студенти аналізують проблеми в навчальній групі, активізуються всі попередні знання, що мають відношення до проблеми. Використовуючи ці знання як відправну точку, студенти генерують можливі пояснення, що полегшує обробку та збереження нових знань. Ці нові знання також краще запам'ятовуються, оскільки групові дискусії стимулюють студентів ставити запитання щодо теми, представленої в завданні.

  Особливостями проблемно-орієнтованого навчання є:

  • Покращуються навички вирішення проблем;
  • Інтеграція знань з фундаментальних наук та поведінкових стимулюється інтеграція знань з фундаментальних наук та поведінкових навичок;
  • Студенти вчаться вчитися;
  • Студентів заохочують до самостійної роботи діяльність;
  • Підвищується мотивація студентів;
  • Інтеграція знань з різних дисциплін заохочується.

  Проблемно-орієнтоване навчання - це освітній підхід, орієнтований на студента, оскільки він робить студентів відповідальними за власне навчання. Це суперечить традиційним навчальним програмам, де саме вчитель визначає, що учні повинні вивчати, а також як і в якому порядку.

  З метою вивчення практичного досвіду ведення лісового господрства в Швейцарії, під час стажування було організовано екскурсію в ліси кантону Цюрих - Штамхейм (Stammheim), де лісничий Крістіан Боттланг розповів про лісове господарство, ланцюги постачання та особливості переробки деревини в регіоні Штаммхейм. Зокрема було продемонстровано порушення штучних ялинових лісів шкідниками, де було проведено суцільні санітарні рубки. лісничий розповів про підходи лісовідновлення та поточну стратегію господарювання в лісах кантону Цюриха. Нині особлива увага приділена корінним видам та природному поновленю, хоча штучне заліснення ділянок також застосовується там де природнього поновлення недостатньо. Вагомою відмінністю порівняно з Україною є власність на ліси - в Швейцарії близько 98% всіх лісів знаходяться у приватній власності, тоді як в Україні цей показник становить менше 3 %. Така ситуація ускладнює господарювання адже лісогосподарській організації потрібно погоджувати діяльність з усіма власниками, які зазвичай наділені дрібними наділами площею 1-5 га. В Швейцарії застосовують вибіркову систему рубок головного користування, за якої вирубуються цільові дерева, які досягли відповідних (комерційних) розмірів. Суцільні рубки застосовуються лише у випадку загибелі насадження. 

  Деревина, найнижчої якості - гілки, сухі, пошкоджені стовбури частково використовуються для виробництва біомаси. Спеціальний комбайн для подрібнення деревини перебиває деревину на щіпу та завантажує в вантажний автомобіль. Далі ця біомаса використовується для опалення міста поблизу цього міста (забезпечує темплом та гарячою водою 300 домогосподарств).

 

  Значна частина круглого лісу Штаммхейма переробляється на лісопилці Konrad Keller AG, яка є найбільшою в кантоні Цюрих. Учасники стажування разом із магістрами університету з HAFL відвідали деревопереробне підприємство і ознайомилися з етапами та особливостями переробки круглого лісу.

 

  Під час стажування науковці з України поспілкувалися з професором кафедри лісівництва Крістіаном Россетом (Christian Rosset) та обговорили поточні напрямки та стратегічні дії щодо ведення лісового господарства в умовах змін клімату. Обговорили особливості навчання та перевірки знань студентів. Ознайомилися з методикою закладання пробних площ - Мартелоскоп, та системою збору та візуалізації даних з пробних площ за допомогою спеціальної інформаційної системи - Sylvotheque (https://martelage.sylvotheque.ch/). Система Sylvotheque - це новий проект кафедри лісових наук Бернського університету прикладних наук HAFL, який знаходиться на стадії розробки. Було обговорено перспективи долучення українського наукового товариства до цієї системи. Систтема Sylvotheque є корисною не лише для науковців, а ле й для навчання студентів, особливо в умовах дистанційного навчання. За допомогою панорамних візуалізацій можна демонструвати та аналізувати зі студентами різні типи лісів в різних частинах Європи.

  Також професор Крістіан Россет провів екскурсію сусіднім лісом, де показав дослідні ділянки та подискутував з українськими вченими. 

  Одним із важливих елементів стажування було обговорення та складання меморандуму про співпрацю між Національним університетом біоресурсів і природокористуванням України та Бернським університетом прикладних наук. Меморандум складено й наразі проводяться переговори щодо його підписання. По закінченю стажування українські учасники відвідали спільний захід присвячений підтримці України в умовах війни, який було організовано учасниками різноманітних програм, які наразі перебувають у Швейцарії.

  Швейцарія солідарна з іншими європейськими країнами та підтримує Україну, українських науковців, студентів та громадян у складні часи війни росії проти України. 

  Бернський університет прикладних наук BFH ініціював і стартував навчальну програму CAS "Rebuild Ukraine", що має на меті навчати українців,  що зараз перебувають у Швейцарії сучасних підходів до відбудови України на принципах сталого розвитку, циркулярної економіки та ефективності використання ресурсів. В рамках цієї програми учасники працюють над реальними проектами для відбудови України та залучають потенційних донорів. Детальніше про програму за посилання - https://www.bfh.ch/fr/formation-continue/cas/cas-rebuild-ukraine-ukr/.

 

Сергій Зібцев,
професор кафедри лісівництва
Олександр Сошенський,
доцент кафедри лісівництва

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook