Наукова школа екологічної та інженерної геоморфології, конструктивної географії (заснована 1995 р.)

Ковальчук Іван Платонович 

доктор географічних наук, професор

Основа школи - кафедра геоморфології і палеогеографії, кафедра конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, де до 2007 р. працював фундатор школи.

Витоки школи закладені в кін. ХІХ – поч. ХХ ст. польськими та українськими вченими Е.Ромером, С.Рудницьким, Г.Величком, Ю.Полянським, розвинуті у другій половині ХХ ст. П.Цисем, К.Геренчуком, Я.Кравчуком, І.Ковальчуком. В основу школи покладені дослідження сучасного рельєфу і процесів, що впливають на його стан. І.П. Ковальчуком започатковані стаціонарні та експериментальні дослідження ерозійних процесів, аналіз структури річкових систем, оцінювання масштабів розвитку в них трансформаційно-деградаційних процесів, геоінформаційно-картографічне моделювання геоекологічного стану басейнових систем, обґрунтування комплексу водоохоронних і ґрунтозахисних заходів, спрямованих на збереження і відтворення природних ресурсів, оптимізацію природокористування, захист поселень, комунікацій та угідь від впливу паводків тощо. 

Науковий напрям. Діяльність наукової школи пов’язана з дослідженнями проблем деградації природного середовища та його компонентів (рельєфу, ґрунтів, біоти, малих річок, озер, водосховищ, ставків) під впливом діяльності людини і природних чинників – екстремальних паводків і повеней, розвитку ерозійних, зсувних, карстових, сельових та інших небезпечних процесів, обґрунтуванням системи природоохоронних, процесорегулювальних заходів, оптимізацією природокористування.

Предметом дослідження наукової школи є закономірності будови і функціонування річково-басейнових систем різних рангів і призначення, механізми розвитку ерозійно-акумулятивних (схилових і руслових) процесів, проблеми конструювання екологічно стійких агроландшафтних і водогосподарських систем.

Об’єктом дослідження виступають річково-басейнові системи, земельні, водні, мінерально-сировинні і лісові ресурси Українських Карпат, Волино-Подільської, Передкарпатської, Придніпровської височин, Українського Полісся.

Ковальчук І.П. – доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української екологічної академії наук, АН Вищої Освіти, відмінник освіти України, Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти України (1999), Подякою Прем’єр-Міністра України (2010), Знаком Пошани Київського міського голови (2011).

Ковальчук І.П. є фундатором нового наукового напряму – екологічної геоморфології. Його докторська дисертація була першою в СНД роботою, присвяченою вирішенню еколого-геоморфологічних проблем, які виникли у басейнових системах Західної України під впливом природних і техногенних чинників. Він вивчав стаціонарними, експериментальними та геоінформаційно-картографічними методами ерозійну деградацію ґрунтів України, зміни геоекологічного стану компонентів природного середовища річково-басейнових систем, обґрунтовував технології протиерозійної організації землекористувань, схеми захисту малих річок України від забруднення і виснаження. Вчений розробив модель регіонального геоекологічного моніторингу, концепцію басейнового природокористування, протипаводкового захисту поселень та угідь у Карпатському регіоні України. Ним оцінено масштаби антропогенної трансформації природного середовища у басейнах Західного Бугу, Горині, Дністра і Тиси, обґрунтовано рекомендації з оптимізації природокористування, забезпечення збереження природної спадщини, покращання екологічної освіти і виховання.

Важливе місце в дослідженнях І.П. Ковальчука займає аналіз наукової спадщини українських вчених, їхнього внеску у світову географічну науку, дослідження проблем формування наукових шкіл в галузі геоморфології і геоекології. У серії «Постаті землезнання України» побачила світ його монографія, присвячена П.М. Цисю – засновникові і багаторічному завідувачеві кафедри геоморфології Львівського державного університету ім. І.Я. Франка «Професор Петро Цись».

І.П. Ковальчук є одним із лідерів у формуванні та розвитку в Україні такого нового наукового напряму як конструктивна географія. Він приділяє багато уваги розробці проблем геоінформаційно-картографічного моделювання природокористування, зокрема у гірничо-промислових районах, обґрунтуванню системи рекультиваційних і реабілітаційних заходів, формуванню регіональної екологічної мережі, розробці великомасштабних моделей електронних Атласів земельних ресурсів адміністративного району і сільської ради.

Праці Ковальчука І.П. в галузі екологічної геоморфології та гідроекології мають міжнародне визнання, він і його учні є активними учасниками багатьох вітчизняних та міжнародних форумів. Результати його досліджень представлені у престижних вітчизняних та зарубіжних виданнях. Науковий доробок І.П. Ковальчука складає 940 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 37 монографій, 14 навчальних посібників і підручників, в т.ч. 7 – з грифом МОН України. 5 монографій опубліковано англійською та польською мовами. Ним підготовлено 16 кандидатів і 3 доктори географічних наук. Є членом ДАК України. Член Президії Українського географічного товариства (УГТ). Багаторазово призначався головою ДЕК у ВНЗ України. Член Вченої ради НУБіП України (2008 -2011рр.), понад 12 років був головою і членом спеціалізованих вчених рад при Львівському національному університеті імені Івана Франка, є членом спеціалізованих вчених рад при НУБіП України і КНУ імені Тараса Шевченка, членом редакційних колегій Всеукраїнських журналів «Історія української географії» та «Фізична географія і геоморфологія», Вісників Львівського та Волинського національних університетів, Наукових записок Тернопільського національного і Вінницького державного педагогічних університетів, наукового збірника «Природа Західного Полісся», «Екологічної енциклопедії».

Наукову діяльність професор І.П. Ковальчук поєднує з педагогічною. Він розробив і читав у Львівському університеті такі курси, як «Геоморфологія з основами четвертинної геології», «Геоморфологія», «Картографія і картографічне креслення», «Конструктивна географія», а також спецкурси «Динамічна геоморфологія», «Неотектоніка», «Методика геоморфологічних досліджень», «Основні проблеми геоморфології», «Вступ до спеціальності», «Гідроекологічний моніторинг», «Проблеми гідроекології»; у Волинському національному університеті імені Лесі Українки – «Проблеми геоморфології», «Екологічна геоморфологія», «Методологія наукової творчості»; у Національному університеті біоресурсів і природокористування України – курс «Картографія» і спецкурси для магістрів «Екологічна експертиза землевпорядних рішень», «Інженерно-технологічна регламентація охорони земель», «Технологічні аспекти використання земель», «Оцінка якості земель»; у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – «Динамічна геоморфологія», «Ерозійні та руслові процеси», «Проблеми геоморфології та палеогеографії», «Проблеми екологічної геоморфології України», «Методологія наукової творчості» та «Порівняльна планетологія»; у Варшавському університеті – «Екологічна геоморфологія» . 

Має тісні зв’язки з картографічними і геоморфологічними науковими школами Київського національного університету імені Т.Шевченка, Інституту географії НАН України, Харківського національного університету імені В.Каразіна (Україна), Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, Казанського державного університету, Пермського дослідницького університету, Санкт-Петербурзького державного університету (Російська федерація), Ягеллонського, Варшавського університетів, Університету МСК у Любліні, Університету Казимира Великого у м. Бидгощ (Польща), Дрезденського технічного університету (Німеччина) та ін.

Проходив стажування у Варшавському і Ягеллонському університетах Польщі, Дрезденському технічному університеті і Центрі досліджень аграрних ландшафтів (Мюнхеберг, Німеччина), Московському державному університеті ім. М.В.Ломоносова (Російська Федерація).

Серед талановитих учнів, які активно працюють у рамках наукової школи слід відзначити професорів В.І. Вишневського, М.Я. Сивого, Л.П. Царика, доцентів А.В. Михновича, Т.С. Павловську, М.А. Петровську, О.В. Пилипович, В.М. Шушняка, Н.Ф. Габчак, М.А. Федонюка, Л.П. Курганевич, О.С. Терещук, В.Г. Юровчика, Я.Б. Хомина, Л.Ф. Дубіс, С.С.  Кравціва, а також молодих вчених - В.С. Подобівського, В. Самара, Б.Жданюка, Н.Круту, І.Дідич, які завершують дисертаційні дослідження.

Підготовлено 16 кандидатів і 3 доктори географічних наук. Зокрема, докторські дисертації під керівництвом І.П.Ковальчука захистили:

1.   Вишневський В.І. Антропогенний вплив на річки України. Львів, 2003

2. Сивий М.Я. Теорія і практика конструктивно-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону. Львів, 2005

3. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем (концептуальні підходи, практична реалізація). Львів, 2010.

Цими вченими формуються власні наукові школи (водогосподарської гідрології, конструктивної географії мінерально-сировинних ресурсів, природоохоронної географії).

Готуються до захисту докторська дисертація Іванова Є.А. «Геоекологія гірничопромислових регіонів: теорія і практика конструктивно-географічних досліджень» та докторська дисертація Мартинюка В.О. «Ландшафтно-географічні дослідження озер водосховищ: теорія і практика».

Основні здобутки наукової школи

Опублікувано понад 70 монографічних праць (у тому числі 7 – англійською і польською мовами – в Німеччині і Польщі), присвячених проблемам природокористування, моделювання стану природно-господарських систем та об’єктів (автори: І.Ковальчук, О.Адаменко, Г.Рудько, В.Стецюк, Л.Царик, М.Сивий, В.Вишневський, М.Петровська, М.Симоновська, Л.Курганевич, Ю.Юровчик, Є.Іванов, Т.Євсюков, О.Терещук, В.Юровчик та ін.);

опублікувано серії підручників, навчальних посібників для ВНЗ III-IV рівня акредитації з грифом МОНмолодьспорту України (більше 20, автори: І.Ковальчук, М.Петровська, О.Адаменко, Г.Рудько, В.Стецюк, Л.Царик, М.Сивий, В.Вишневський, М.Симоновська, Л.Курганевич та ін. ); опублікувано серії статей (понад 1800); реалізовано НДР (держбюджетних, госпдоговір них) – більше 20 тем; виконано міжнародних проектів (українсько-німецький проект «Трансформаційні процеси в басейні Верхнього Дністра», 1995-2006 рр.; українсько-польсько-білорусько-нідерландський проект «Долина Західного Бугу як екологічний коридор», 1999-2000 рр.; «Міжнародний альянс водних досліджень Саксонії – IWAS-UKRAINE», 2010-2012 та ін.