СТУДЕНТИ 1 КУРСУ ФІНАНСИСТИ та БАНКІРИ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ У II МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ “MONEY & BANKING: ІСТОРІЯ ТА МАЙБУТНЄ ГРОШЕЙ”
Цьогоріч конференція "Money & Banking" відбулась
18–19 вересня 2025 р. та присвячена темі історії й майбутнього грошей
започаткована Музеєм грошей Національного банку України та проводиться на його базі з 2024 р.
Студентів 1 курсу 5 та 6 групи спеціальності 072 “Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок” було залучено на II Міжнародну конференцію наставниками груп Жаріковою Оленою та Олійник Ларисою. Конференція "Money & Banking" є ключовою подією для студентів-фінансистів та банкірів 1-го курсу, оскільки вона забезпечує миттєве занурення в актуальні тенденції галузі. Відвідування такої конференції дозволяє їм почути провідних експертів, які обговорюють як історію грошей, закладаючи глибоку теоретичну базу, так і їхнє майбутнє, що є критично важливим для сучасної освіти. Це дає змогу синтезувати знання, отримані на перших лекціях, з реальною практикою та інноваціями у сфері фінансів та банківництва. Крім того, подія створює чудову нагоду для нетворкінгу та спілкування з професіоналами, формуючи у першокурсників цілісне бачення їхньої майбутньої кар'єри.
Сучасний етап розвитку фінансово-банківської системи України характеризується динамічними змінами та високими вимогами до майбутніх фахівців у сфері економіки, фінансів і права. В умовах післявоєнного відновлення, активної інтеграції до європейського економічного простору та постійних глобальних викликів особливого значення набуває обмін міжнародним досвідом, який сприяє формуванню нової генерації професіоналів. У цьому контексті проведення Міжнародної конференції Національного банку України, запланованої на 18–19 вересня 2025 року, має виняткову актуальність для студентської аудиторії.
По-перше, конференція є платформою, де поєднуються наука й практика. Студенти фінансисти та банкіри отримують унікальну можливість почути перші враження від впровадження нових монетарних інструментів, ознайомитися з реальними кейсами регулювання фінансового ринку та поставити запитання безпосередньо представникам регулятора. Такий формат сприяє глибшому розумінню грошово-кредитної політики, що неможливо засвоїти лише за підручниками.
По-друге, міжнародний склад учасників розширює горизонти молодих науковців і практиків. Зустрічі з експертами Європейського центрального банку, представниками Міжнародного валютного фонду та дослідниками з провідних економічних шкіл дають студентам змогу порівняти український досвід із найкращими світовими практиками. Це не лише стимулює професійний розвиток, а й формує конкурентні переваги на майбутньому ринку праці.
По-третє, участь у такому заході допомагає студентам розвивати навички критичного мислення, уміння дискутувати та працювати з аналітичними матеріалами. Практичні дискусії, круглі столи та тематичні секції стають майданчиком для обміну ідеями, що особливо важливо в період пошуку інноваційних рішень для стабілізації та модернізації національної економіки.
Мета конференції - привернути увагу наукової спільноти до значення дослідження маловідомих сторінок грошового обігу на українських землях, а також до актуальності розробки дизайну сучасних грошових знаків.
По завршенню конференції НБУ запропонував пройти анкетування та за результатами отримати сертифікати.
Конференція відбувалась за наступними блоками:
Тематичний блок 1. “Еволюція та майбутнє Європейськиї грошей”. Доповідачами були працівники Європейського центрального банку, зокрема Національного банку Бельгії, Польщі, Прибалтики та представили доповіді за темами: “Зміна дизайну майбутніх банкнот євро”, “Поточний та майбутній дизайн і безпека євро”, “Створення пам’ятної монети номіналом 2 євро “СЛАВА УКРАЇНІ” та інші.
Тематичний блок «Еволюція та майбутнє європейських грошей» став одним із найактуальніших і найінноваційніших під час конференції. Доповідачами виступили представники Європейського центрального банку, а також фахівці з Національних банків Бельгії, Польщі та країн Прибалтики, які представили сучасне бачення розвитку грошової системи Європи. Основна увага була зосереджена на темах: «Зміна дизайну майбутніх банкнот євро», «Поточний та майбутній дизайн і безпека євро», а також «Створення пам’ятної монети номіналом 2 євро “СЛАВА УКРАЇНІ”».
У своїх виступах експерти підкреслили, що еволюція європейських грошей - це не лише технологічний процес, а й відображення єдності, культурного різноманіття та цінностей Європейського Союзу. Вони розповіли про впровадження нових рівнів захисту, сучасних матеріалів та інноваційних дизайнерських рішень, які забезпечать надійність і впізнаваність євро в майбутньому. Особливе місце було відведено проєкту пам’ятної монети “СЛАВА УКРАЇНІ”, що стала символом солідарності європейських народів із Україною та виявом підтримки її боротьби за свободу.
Таким чином, європейські гроші переживають справжню метаморфозу від класичних банкнот і монет до сучасних, високотехнологічних та ідейно насичених символів спільних європейських цінностей. Учасники наголосили: майбутнє євро - це поєднання інновацій, безпеки та гуманістичного змісту, де кожна банкнота і монета розповідає історію єдиної, сильної Європи.
Тематичний блок 2. "Гроші як носій ідентичності та культурна дипломатія".Доповідачі здійснили доповіді за наступними темами: Райт Роосве, Банк Естонії "Створення пам’ятної монети номіналом 2 євро «СЛАВА УКРАЇНІ»", Едгарс Звіргздінс, Банк Латвії "Дизайн монети, що поєднує національну ідентичність та підтримку України". Барбара Рошек, Національний банк Польщі "Культурне значення дизайну злотого як носія польської ідентичності". Владислав Безпалько, Національний музей історії України "Найменування «шаг» у практиках грошового обігу та лічби Гетьманщини й Слобожанщини кінця XVII – першої третини XVIII століть". Андрій Бойко-Гагарін, Національний банк України "Про вартість товарів і послуг та купівельну спроможність гривень та шагів у 1918 році".
Доповідачі Владислав Безпалько та Андрій Бойко-Гагарін досить глибинно розкрили поняття “ШАГ” та майбутнє застосування у нашій державі. Шаг замість “копійки”. Зміни ініційовані Національним банком України. Грошова реформа готується до змін.
ШАГ - ПРО УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ!
Шаг - це не просто дрібна монета, а справжній символ української ідентичності та державності. Вперше він з’явився у часи Української Народної Республіки та Гетьманату Павла Скоропадського, коли молода держава виборювала своє місце на політичній карті Європи. Саме тоді українці вперше отримали власну грошову одиницю з написами українською мовою, національною символікою та гербом - тризубом. Шаг уособлював не лише економічну незалежність, а й духовну - прагнення народу до самостійності у всіх сферах життя. У той час, коли великі держави диктували свої правила, Україна заявила: ми маємо свою мову, свою культуру і навіть свою монету. Без шагів тоді не можна було купити нічого - вони стали щоденним нагадуванням про власну державу. Навіть якщо вони були зроблені з простого картону, їхня цінність була не у матеріалі, а в символіці.
Сьогодні шаг - це пам’ять про перші кроки українських фінансів, доказ того, що економіка й культура завжди йдуть поруч. І коли ми тримаємо старий український шаг у руках, ми торкаємось до історії становлення нашої національної гідності!
Андрій Бойко-Гагарін запропонував у своїй доповіді порахувати вартість борщу станом на 1919 р. на 1 сім'ю, щоб повечеряти, і це склала сума 8 гривень і 28 шагів. Без шага не можна було купити нічого в Українській Державі.
У 1919 р., в умовах молодої Української Держави, навіть звичайна сімейна вечеря мала свою символічну ціну - 8 гривень і 28 шагів. Саме стільки потрібно було, щоб приготувати борщ - страву, яка здавна уособлює українську культуру, домашній затишок і народну традицію. Ця цифра не лише про економіку, а й про історичний контекст: вона показує, наскільки важливим був шаг у повсякденному житті. Без нього не можна було купити нічого - ні шматка хліба, ні овочів для борщу, ні свічки, ні газети.
Шаг став справжнім символом функціонування української економіки в період становлення державності. Він забезпечував дрібний обіг, дозволяючи людям здійснювати найнеобхідніші покупки, коли більші номінали гривень були недосяжні для щоденних потреб. Картонні, але надзвичайно цінні, ці монети несли в собі дух української незалежності. Вони доводили, що навіть у складні роки воєн, інфляції та нестабільності українці прагнули мати власну валюту, власну економіку і власну державу.
Отже, борщ за 8 гривень і 28 шагів - це не просто історичний факт, а жива ілюстрація того, як українські гроші стали частиною національної ідентичності й відображенням щоденної боротьби за самостійність.
У часи існування Української Держави та Української Народної Республіки шаги мали не лише економічне, а й культурне значення. За них можна було купити не тільки продукти чи необхідні речі, а навіть українську літературу - газети, журнали, збірки віршів, книжки Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Це було надзвичайно важливо, адже в період національного відродження друковане слово ставало потужною зброєю за свідомість народу. Купуючи книжку за кілька шагів, людина фактично робила внесок у розвиток української культури та освіти. Шаги об’єднували економічне та духовне життя суспільства вони давали змогу не лише виживати, а й збагачувати розум і душу. Тому можна сказати, що шаг був не просто грошовою одиницею, а символом доступу до знань і національної просвіти. Таким чином, фраза «за шаги можна було купити літературу» має глибокий зміст це нагадування, що навіть найменша монета служила великій меті: підтримці українського слова, освіти та культури.
Тематичний блок 3. "Філософія та інновації у світі грошей". Хендрік Мекелер, Федеральний банк Німеччини "Метаморфози грошей" Аудронє Груодітє, Банк Литви "Інноваційний підхід до дизайну монет: форми та технології". Доповідачі розкривають глибокі зміни у сприйнятті грошей від їхньої матеріальної сутності до символічного та технологічного значення. У своїй доповіді Хендрік Мекелер із Федерального банку Німеччини представив тему «Метаморфози грошей», наголошуючи, що сучасні фінансові системи продовжують еволюцію, розпочату ще в часи Прусії, коли формувалися перші засади державної монетарної стабільності. Він підкреслив, що гроші - це не лише засіб обміну, а й дзеркало суспільних цінностей, рівня довіри та культури держави.
Мекелер звернув увагу на те, як німецька фінансова традиція, від прусської ощадності до сучасних цифрових валют, демонструє філософський підхід до відповідальності, стабільності й інновацій. У свою чергу, Аудронє Груодітє з Банку Литви у доповіді «Інноваційний підхід до дизайну монет: форми та технології» показала, що сучасні монети - це вже не просто метал, а мистецькі та технологічні об’єкти. Вона наголосила на важливості форми, текстури й сенсу, що передають ідентичність нації через дизайн.
Обидва виступи поєднали історію й майбутнє, доводячи, що філософія грошей полягає у гармонії між традицією та новаторством. Німеччина, як правонаступниця прусської фінансової дисципліни, демонструє приклад стабільності, тоді як Литва - приклад творчого переосмислення грошей у добу цифровізації. У підсумку учасники дійшли згоди: у світі, де гроші стають все менш матеріальними, саме ідея та інновація залишаються їхньою справжньою цінністю.
Важливо зазначити, що Іван Франко та Леся Українка - це постаті, які, хоч і не були безпосередньо пов’язані з грошовою реформою часів Української Держави, у своїй творчості й громадській діяльності втілювали ті самі ідеї, що стояли за появою шагів - ідеї самостійності, національної гідності та української ідентичності.
Іван Франко, як мислитель і економіст, глибоко усвідомлював значення власної економічної системи для становлення нації. Він неодноразово наголошував, що справжня незалежність неможлива без економічної свободи, без своєї праці, своїх грошей і власної держави. Його ідеї про народне господарство та соціальну справедливість стали духовним підґрунтям для майбутніх економічних кроків українців, зокрема для створення національних грошей.
Леся Українка, у свою чергу, через свою поезію і публіцистику утверджувала духовну свободу нації, яка неможлива без власної культури, мови та символів. Її слова “Без надії сподіваюсь” стали гаслом для тих, хто вірив у незалежну Україну навіть у найтемніші часи.
Отже, шаг - це не лише грошова одиниця, а продовження ідей, які Франко й Леся Українка несли у свідомість українців: ідеї самостійності, гідності та відповідальності за власну державу.
Так, як слово і думка Франка й Лесі пробуджували націю, так і український шаг став матеріальним знаком пробудження - першим кроком до економічної незалежності.
II Міжнародна наукова конференція НБУ 18–19 вересня 2025 р. постає не просто черговим професійним заходом, а ключовою подією, що сприяє формуванню активного, освіченого й орієнтованого на глобальні стандарти студентського середовища. Її проведення відкриває молоді шлях до сучасних фінансових знань, міжнародних контактів і майбутньої професійної реалізації, що робить участь студентів не лише бажаною, а й необхідною для якісної підготовки нової генерації економістів та фінансистів України.
ОТРИМАННЯ СЕРТИФІКАТІВ - ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТАМИ 1 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 072 “ФІНАНСИ, БАНКІВСЬКА СПРАВА, СТРАХУВАННЯ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК” ЗА УЧАСТІ У КОНФЕРЕНЦІЇ!
