Студентка факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК, Куфель Софія, поділилась своїм захопленням
Кожна людина має захоплення. Воно дає можливість у повній мірі проявити себе. Людина із захопленням ‒ людина, яка не схожа більше ні на кого, адже звичайні речі вона передає по-своєму, вкладаючи туди частинку своєї душі. Захоплюватись можна будь-чим.
Що можна сказати про моє захоплення? Це, швидше за все, те, чим я займаюся з величезним задоволенням у вільний від занять і домашніх справ час. Воно у всіх різне. Наприклад, я люблю вишивати, малювати, займатися рукоділлям.За улюбленим заняттям людина здатна відключитися від повсякденних проблем, стресів, тим самим, це частково дозволяє убезпечити нервову систему від впливу негативних факторів зовнішнього середовища. З іншого боку, будь-якій людині приємно бачити результат своєї роботи – особливо, коли він дійсно гарний і своєю оригінальністю вражає навколишніх. Компліменти на адресу виконаної роботи піднімають самооцінку, людина починає прагнути до більшого.Найпершим моїм захопленням було вишивання нитками. Воно передалось мені по спадковості. Вишивали моя прабабуся, бабуся і мама. З дитинства я бачила, як вони майстерно та наполегливо трудилися на полотні, ретельно підбирали кольори ниток, щоб візерунок був гармонійним. Я пам’ятаю, що одного разу мені і самій захотілось попробувати вишивати, дорослі показали основні ази цієї справи. Мені сподобалось. Звісно, перші роботи були грубуваті, нитки плутались, голка колола пальці. З часом мої вміння удосконалювались. І ось власні роботи вже можна було показати знайомим та друзям 
Десь вже у середніх класах школи мене захопили більш дорослі мотиви. Це переважно були квіти, пейзажі, тварини. Ставали більшими і вимоги до вишивки. У деяких схемах вже потрібно було комбінувати кілька кольорів ниток в один зшиток, подекуди шилося у напівхрест, зростала кількість кольорової гами. На вишивання однієї картини затрачалося більше часу, навіть до кількох тижнів. Ось мої вже серйозніші роботи.
З часом популярності набирала вишивка бісером. Я також захопилася нею, хотіла спробувати щось нове. Психологи стверджують, що робота з бісером - справжня арт-терапія. Розглядаючи і перебираючи красиві, блискучі, різнобарвні намистини, людина отримує естетичне задоволення. До того ж в процесі вишивання можна створити власну прекрасну картину, яка стане предметом гордості і прикрасить інтер'єр будинку або квартири. Деякі майстрині стверджують, що вишивати бісером легше, ніж нитками. Зі свого досвіду можу сказати, що в обох випадках потрібна увага, зосередженість, старанність, терпіння. Це все дає свої результати. Ось мої бісерні роботи.
Ще у шкільні роки я відвідувала художню студію при музичній школі. Мені подобалось малювати, переносити зображення на папір, комбінувати фарби, змішувати їх, отримуючи нові відтінки. Навчаючись у художній студії, я пробувала малювати і натюрморти, і пейзажі, і портрети. Неодноразово мої роботи брали на виставки. Цей малюнок я намалювала вже навчаючись в НУБіП.
Найважчим для мене було намалювати портрет моєї мами. Я хотіла їй зробити подарунок на день народження. І це мені вдалося. Правда, тривала ця робота більше місяця. 
Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сама та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Малювання - це саме те, що допомагає мені заспокоїтися, відсторонитися від навколишнього світу і жити по-іншому, жити у світі творчості і нескінченної краси. Я зовсім не професіонал, я тільки початківець-любитель. Я люблю робити те, що мені подобається, а значить, з часом у мене буде виходити все краще і краще. І чим би ви не займались, ця справа повинна давати насолоду та втіху, надихати на нові життєві досягнення, наповнювати натхненням, давати сили на подальші справи. Творіть! Досягайте успіхів! Софія Куфель,студентка 2-го курсу факультету харчових технологійта управління якістю продукції АПК