Семінар-стажування для педагогічних працівників закладів освіти «Унаочнені методи та методики організації моніторингу стану довкілля в умовах закладів загальної середньої та позашкільної освіти»

01 та 02 жовтня 2025 року на базі факультету захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіП України відбувся практичний семінар «Унаочнені методи та методики організації моніторингу стану довкілля в умовах закладів загальної середньої та позашкільної освіти». Організаторами заходу виступили: Міністерство освіти і науки України, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Національний університет біоресурсів і природокористування України, зокрема й факультет захисту рослин, біотехнологій та екології.

Учасниками заходу стали директори та заступники директорів профільних закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму, керівники профільних структурних підрозділів, педагоги, які опікуються аграрним, екологічним напрямом позашкільної освіти, вчителі біології, екології опорних закладів загальної середньої освіти. 

З вітальним словом до учасників семінару звернувся Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ, директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. "Екологія це фундаментальна наука, яка формує спеціалістів першого рангу, адже саме екологи активно працюють й працюватимуть над відновленням екосистем та агроекосистем в Україні. Наразі, основним завданням вчителів природничого напрямку є формування в учнів екологічної свідомості та мислення. Вони мають розуміти, що професія еколога це професія сьогодення, а такі фахівці вкрай необхідні державі для збереження природних ресурсів, зменшення забруднення та відновлення біосистем", — промовив Володимир Валентинович. 

Далі Оксана СИКАЛО, заступник декана з навчальної роботи, привітала учасників на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології й побажала продуктивного навчання. Модераторами заходу стали Валерія БОНДАРЬ, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності й Микола ПІНЧУК, завідувач відділу сільськогосподарського дослідництва Національного еколого-натуралістичного центру, які ознайомили учасників з планом роботи на наступні 2 дні.

У перший день семінару учасники заслухали Аллу КЛЕПКО, завідувача кафедри загальної екології,  радіобіології та безпеки життєдіяльності, яка виступила з темою "Шляхи  залучення молоді до практичної природоохоронної та науково-експериментальної роботи з еколого-натуралістичної та біологічної позашкільної освіти", Андрія БАБИЦЬКОГО, доцента кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики,  з темою "Використання ваучерних колекцій для ідентифікації комах-індикаторів стану навколишнього середовища", а також Ірину БРОВКО, директора Інституту агробіології, з темою "Сучасні методи біоіндикації у природничій галузі".

У другий день семінару учасники заслухали Марину ЛАДИКУ, доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю, з темою "Геоінформаційні технології в шкільній освіті", та Анатолія МІНЯЙЛО, доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю, з темою "Природоохоронне законодавство і трансформація в умовах воєнного стану". 

Після лекційної частини на учасників чекали практичні лабораторні роботи. В навчально-науковій лабораторії «Біотехнології та клітинної інженерії» було проведено демонстраційну лабораторну роботу з виділення ДНК із рослинного матеріалу — банана (Musa spp.). Метою практичної роботи є ознайомлення педагогів із простими, але ефективними методами молекулярної біології, які можна адаптувати для шкільних лабораторій та закладів позашкільної освіти. Під час експерименту учасники мали змогу власноруч пройти всі етапи виділення ДНК: механічне руйнування клітин, хімічну екстракцію з використанням миючого засобу та солі, а також осадження ДНК за допомогою холодного етанолу. Результатом стала видима біла ниткоподібна маса — справжня ДНК, яку можна було побачити без мікроскопа. Цей дослід не лише демонструє основи генетики, а й надихає на інтеграцію STEM-підходів у шкільну освіту. Простота методики дозволяє проводити її навіть у польових умовах, що робить її ідеальною для практичних занять з учнями. В навчально-науковій лабораторії «Біохімії та фітобіотехнології» гості навчилися створювати штучну «клітину» Траубе, модель якої дозволяє вивчати напівпроникність цитоплазматичної мембрани та осмотичні явища в клітині. 

В навчально-науковій лабораторії «Моніторингу довкілля» пройшла практична робота під назвою «Як знайти радіацію», де викладачі ознайомилися з приладом радіометр-дозиметр альфа-бета-гамма-випромінювань РКС-01 СТОРА-АБГ та його можливостями. В навчально-науково-виробничій лабораторії «Екологічного контролю довкілля» гості взяли участь у лабораторній роботі, де визначили вміст нітратів у таких продуктах як: морква, картопля, буряк.

В сучасній навчально-науково-виробничій лабораторії «Моніторингу пестицидів у технологіях захисту рослин» пройшла практична робота під назвою «Комахи, як освітній інструмент: методичні та практичні аспекти використання». Під час занять педагоги ознайомилися з сучасними підходами до використання живих об’єктів у навчальному процесі, зокрема з можливостями застосування комах для формування практичних навичок і підвищення інтересу учнів до біології. Учасники отримали методичні рекомендації з утримання та догляду за навчальними об’єктами, а також обговорили шляхи інтеграції таких матеріалів у шкільні програми. В проблемній науково-дослідній лабораторії «Мікології і фітопатології» було розглянуто унаочнені методи викладання фітопатології з акцентом на борошнисту росу, сажкові та іржасті хвороби сільськогосподарських культур. Учасникам представили зразки рослин з ознаками ураження, ілюстративні матеріали та методики діагностики, що дозволяють наочно продемонструвати морфологічні особливості збудників і симптоматику уражень рослин. Обговорювалися також шляхи формування у школярів розуміння біологічної природи цих хвороб, принципів їх поширення та підходів до захисту рослин. Результатом роботи стало напрацювання практичних рекомендацій щодо ефективного використання унаочнених матеріалів для поглиблення знань учнів із фітопатології та розвитку їхнього екологічного мислення.

В результаті двох днів семінару учасники заходу отримали знання та розуміння сучасних методів і методик моніторингу стану довкілля (біологічного, хімічного, фізичного, соціоекологічного аспектів), вміють організовувати та проводити спостереження за природними обʼєктами й явищами з використанням унаочнених методів (карти, схеми, графіки, цифрові додатки, моделі), отримали компетентність у зборі, систематизації та аналізі даних для оцінки екологічної ситуації на локальному рівні (територія школи, громада, регіон), володіють цифровими інструментами та онлайн-ресурсами для візуалізації результатів моніторингу (електронні карти, презентаційні програми, інтерактивні платформи), володіють проєктуванням та організацією освітніх екологічних досліджень у форматі навчальних проєктів, польових практик, дослідницьких експедицій. Формування екологічної культури учнів через практичну діяльність і прикладні завдання. Крім того, кожному було вручено сертифікат про підвищення кваліфікації.

Даний захід значно допоможе в популяризації природничих наук серед молоді, формуванні екологічної культури учнів через практичну діяльність та прикладні завдання, а також належно підтримає вчителів на шляху підвищення професійної компетентності, розширення інструментарію для практико-орієнтованого навчання, впровадження сучасних наукових підходів у навчальний процес. Дякуємо педагогам за довіру, а організаторам за допомогу й чудову програму!