Результативний візит професора Лембіта Шивера до НУБіП України

4-7 жовтня 2021 року відбувся візит професора Лембіта Шивера, директора ініціативи Чеської Академії Наук - CRREAT (Research Center of Cosmic Rays and Radiation Events in the Atmosphere, Дослідницький центр космічних випромінювань та радіаційних подій в атмосфері) - команда, яка вирішує поки що невирішені питання виявлення та дозиметрії іонізуючого випромінювання як космічного, так і земного походження.

Професор Шивер знаний фахівець в галузі дозиметрії, роботи з ядерною та радіаційною безпекою. Він має 35 -річний досвід викладання та міжнародні науково -дослідні роботи в галузі ядерної фізики, ядерної хімії, матеріалознавства, космічного радіаційного транспорту, захисту та дозиметрії. Він був спеціалістом з моделювання та аналізу багатьох експериментів на МКС, брав участь і очолював численні експерименти з променевої терапії та медичної фізики. Моделі ядерних реакцій професора Шивера сприяли успіху іонної терапії раку та освоєння космосу. Його робота технічним радником, викладачем та членом команди розробників Системи транспортних кодів для частинок та важких іонів (PHITS) користується визнанням у всьому світі. Він є співавтором понад 155 публікацій у міжнародних рецензованих наукових журналах. і він представив свої роботи у більш ніж 400 рефератах та міжнародних конференціях.

Протягом візиту професор Шивер прочитав відкриту лекцію, провів зустрічі з науково-педагогічними працівниками та підписав меморандум про співпрацю.

Професор Шивер прочитав лекцію для студентів про нові розробки у сфері космічної дозиметрії та сучасних досліджень радіобіології. Зокрема, в лекції значна увага приділялася важливості співпраці спеціалістів у галузі радіології і сільського господарства.

Після лекції професор Шивер відповів на запитання слухачів, і відбулася жвава дискусія. 

У результаті візиту підписали меморандум про співпрацю між Агробіологічним факультетом НУБіП України та Інститутом ядерної фізики Чеської академії наук.

Домовилися шукати можливості для подання спільних міжнародних наукових проєктів, а також організувати щорічну школу для підготовки фахівців з реагування на ядерні та радіаційні катастрофи.

Олена Паренюк,

доцент кафедри грунтознавства та охорони грунтів