ВІРНИЙ СВОЄМУ ПОКЛИКАННЮ

         Його життєвий шлях – унікальний приклад відданості своїй AlmaMater. Хлопчина із сім’ї хліборобів, що народився в поліській глибинці – селі Яхнівка на Чернігівщині - землі, небагатій на природні ресурси, проте щедрій на людські таланти, якими вона повною мірою обдарувала ювіляра.

Після закінчення школи обрав планиду педагога, подавши документи до Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. І тут одержав перший болючий життєвий урок несправедливості на іспиті із свого улюбленого предмету – хімії.  Після цього вирішив обрати шлях служінню землі та людям, які її плекають. І здолав вищу вершину, вступивши до столичної аграрної академії – провідного вишу, знаного у всьому світі.

Ювіляр раз і назавжди пов’язав свою долю з Українською аграрною академією. Хоча назва нашого закладу і змінювалась декілька разів, та  Володимир Абрамович не змінився у своєму покликанні та відданості обраному шляху Закінчивши в далекому 1972 році факультет агрохімії і ґрунтознавства Української сільськогосподарської академії, Володимир Абрамович розпочав шлях до вершин української наукової та педагогічної еліти. П’ятдесят два роки, проведених у стінах одного навчального закладу у якості студента, стажиста, аспіранта, асистента, доцента, професора, декана, директора навчально-наукового інституту, завідувача кафедри – це щоденна копітка самовіддана робота, без відпусток та святкових днів. І завжди поряд з ним - віддана дружина Людмила Дмитрівна Валовненко, з якою вони зустрілися ще в студентські роки та йдуть обіруч тернистою життєвою дорогою, ділячи радості та труднощі.

          Безмежну працелюбність, скрупульозність, широку ерудицію проявив Володимир Абрамович ще на початку шляху до свого наукового олімпу. Кандидатську дисертацію, виконану на кафедрі фізичної та колоїдної хімії УДАУ під керівництвом професора Стрельцова О.А., ювіляр успішно захистив у одному з найбільш авторитетних хімічних вузів колишнього СРСР, де під час захисту на рівних спілкувався з корифеєм хімічної науки професором Дракіним С.І., автором численних університетських підручників з  неорганічної хімії. Всі колеги-науковці погодяться, що необхідно мати дуже вагомий інтелектуальний та науковий багаж, щоб захистити роботу на такому високому рівні.

Успішно склавши іспит з «професійної придатності» до наукової роботи, Володимир Абрамович активував іншу складову свого таланту -  організатора та педагога. У ньому гармонійно поєднується дар науковця та викладача, що не завжди дається навіть найталановитішим вченим. Він виховав кілька поколінь агрохіміків та ґрунтознавців, які до сьогоднішнього дня із вдячністю згадують свого вчителя. Разом із викладанням непростих хімічних дисциплін, Володимир Абрамович своїм прикладом навчає студентів людяності, порядності, відповідального ставлення до дорученої справи, творчого підходу до вирішення професійних завдань.

За час його роботи на посаді декана факультету агрохімії і ґрунтознавства (1997-2000 рр.), професійна та наукова підготовка студентів була піднята на якісно новий рівень завдяки введенню до навчальних планів ряду сучасних професійно-орієнтованих дисциплін, посиленню базової теоретичної підготовки, виданню кардинально оновлених підручників. За безпосередньої участі В.А. Копілевича у часи тотального фінансового та інтелектуального дефіциту дев’яностих років було видано ряд підручників та наукових посібників з агрохімії та агрохімічного аналізу, якими студенти користуються і до сьогодні.  Пізніше Володимир Абрамович очолив плідний творчий колектив авторів, що створив цілий цикл ґрунтовних підручників та посібників із загальної, біонеорганічної, неорганічної, аналітичної хімії та хімії навколишнього середовища, виданих під егідою Міністерства освіти України для вузів аграрного профілю всієї нашої країни.

У екстремальних умовах 90-х років ювіляр підготував ґрунтовну докторську дисертацію, яку блискуче захистив в жовтні 1994 р. в неопалювальній залі ІЗНХ НАН України. Голова та члени дисертаційної ради, опоненти, вибачившись, виступали у верхньому одязі, від нагрітого проектора йшов пар, проте докторант біля двох годин в одному костюмі провів повноцінну емоційну дискусію за всіма правилами академічної процедури. Визнання наукової новизни досліджень наукової школи професора В.А.Копілевича прийшло із-за океану, коли відомий будь-якому хімікові Центр ASTM надіслав офіційне підтвердження про занесення до всесвітньої бази даних вперше виділених нових аміачних фосфатів. Володимир Абрамович був удостоєний уваги і укладачів всесвітньо відомого видавництва Marcus, яке видає енциклопедії «Who-is-who in the world» (Хто-є-хто у світі). Українська держава також відмітила гідний творчий та науковий внесок Володимира Абрамовича, нагородивши його в 1998 р. почесним званням «Заслужений винахідник України».  

За багато років до етапу впровадження модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів у нашому виші Володимир Абрамович одним із перших крок за кроком апробував цю прогресивну систему організації та контролю навчального процесу. Він на собі відчув, наскільки більше доводиться при цьому працювати викладачеві, бо такий прозорий і зрозумілий підхід вимагає якісно іншого ставлення порівняно із традиційним способом організації навчання.  

Очоливши факультет агрохімії і ґрунтознавства НАУ, В.А. Копілевич вивів науковий та педагогічний колектив на якісно новий рівень. Створення нової спеціалізації «Агроекологія», розробка нових навчальних планів, реорганізація навчального процесу з відходом від жорстких міністерських нормативів, капітальний ремонт другого навчального корпусу, достойне відзначення 100-річного ювілею нашого вишу – це неповний перелік досягнень ювіляру на нелегкій посаді декана.

Безліч енергії та часу віддав Володимир Абрамович організації плідної роботи новоствореного природничо-гуманітарного ННІ, який він очолив в 2006 році. 15 кафедр різного профілю, самий численний професорсько-викладацький колектив серед інших інститутів, організаційні проблеми, бурхливі дебати обдарованих особистостей із своїм баченням рішення різних питань – цю хистку конструкцію зміг утримати, структурувати, надати міцності, ще й при цьому заслужити повагу підлеглих наш ювіляр.

Володимир Абрамович Копілевич як дійсно талановитий вчений створив свою наукову школу, яка розробляє піонерські напрямки у хімії фосфатів. На кафедрі аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води під його керівництвом захистили кандидатські дисертації 6 аспірантів (Л.В. Войтенко, Т.К. Панчук, Л.М. Абарбарчук, Н.М. Прокопчук, І.Д. Жиляк, Д.А. Савченко).

Ювіляр поєднує педагогічну, організаційну роботу із науковими дослідженнями всеукраїнського та всесвітньому масштабу. Володимир Абрамович сам втратив точний облік своїх наукових праць: їх кількість перевищила 700. Тут і статті в журналах, що входять до наукометричних баз SCOPUS (більше 20) та Web of Sciences (більше 60), Google Scholar (далеко за 300), й більше 100 патентів, винаходів, корисних моделей, більше 150 статей у фахових виданнях.

Проте особливе місце у наукових доробках займає без перебільшення глобальна робота, виконана за державним замовленням протягом 2007-2011 років.  Її масштаби вражають: завдяки колосальним зусиллям колективу кафедри під керівництвом В.А. Копілевича виконано роботу державного значення: обстежено більше 400 джерел водопостачання на територіях навчально-дослідних господарств НУБіП України та структурних підрозділів університету, виконано десятки тисяч хімічних аналізів, розроблено новітні методики аналітичних визначень ряду токсикантів у воді та харчових продуктах. Дивно, але саме доктор хімічних наук В.А. Копілевич із співробітниками кафедри довів на практиці, як ефективно та економічно вигідно вирішити застарілу проблему навчально-дослідних господарств з переробки органічних відходів, які накопичувалися на їхніх територіях десятиліттями. Одержане шляхом біокомпостування органо-мінеральне добриво продемонструвало високу ефективність при внесенні на поля господарств.

Навіть своє хобі – вирощування районованих та екзотичних декоративних, фруктових, ягідних культур, яких у нього не один десяток, Володимир Абрамович пов’язав із своїми науковими пошуками, випробовуючи нові види добрив, засобів захисту рослин, тестуючи інноваційні агротехнології.

Почуття справедливості, досвід, невтомність, творчий запал, порядність, чуйність, висока вимогливість, взаємоповага з колегами та студентами завжди притаманні Володимиру Абрамовичу в усіх життєвих ситуаціях. Йому немає коли відпочивати – навіть у відпустку він бере із собою флешки із статтями, підручниками, дисертаціями. Рідна Україна була завжди щедра на своїх Синів та Патріотів, яким є наш Ювіляр, тож бажаємо Вам сонця ясного та здоров’я міцного на довгі роки життя!