Декан Олена Глазунова: про організацію навчального процесу в умовах адаптивного карантину і підготовку ІТшників
За тиждень розпочинається новий навчальний рік. Як в умовах адаптивного карантину краще організувати навчальний процес? Про це наша розмова з деканом факультету інформаційних технологій Оленою Глазуновою.
Цьогоріч бажаючих вступити на спеціальності і програми, пов’язані з комп’ютерними технологіями, було як ніколи багато…
— І факультет інформаційних технологій НУБіП у вступників 2021 теж був затребуваним: лише на денну форму бакалаврату у нас зараховано 361 студента. І це без магістратури! Тож роботи колектив матиме багато. Поки ще викладачі у відпустках, та диспетчери і секретарі деканату вже зараз працюють над своєчасною видачею першокурсникам студентських квитків, налагоджують комунікації через телеграм-канали тощо.
То як, на Вашу думку, з врахуванням досвіду попереднього навчального року, варто організовувати навчальний процес – дистанційно чи очно?
— Скажу стосовно нашого факультету. Підготовка фахівців з інформаційних технологій на 90 відсотків може бути організована дистанційно. Питання лише у мотивації студента. Ресурсне ж та інструментальне забезпечення доступне студентам в онлайн режимі, а викладання може здійснюватися з використанням різноманітних комунікаційних сервісів та інструментів для групової роботи.
Якщо дистанційно, то як ефективно контролювати проведення навчальних занять?
— Це питання можна розглянути у кількох площинах. По-перше, кожний викладач повинен чітко контролювати присутність на заняттях студентів як в аудиторному форматі, так і у віртуальних класах. В електронних навчальних курсах з дисциплін є можливість використовувати ресурс «Відвідування». А дані з цих ресурсів збираються у зведені звіти з відвідування за день, тиждень чи місяць. Ці дані може аналізувати завідувач кафедри, деканат факультету, навчальний відділ. По-друге, ми можемо використовувати можливості відеомоніторингу в навчальних лабораторіях та лекційних аудиторіях, а при організації онлайн навчання – приєднуватися до відеосесій та використовувати моніторингові та аналітичні веб-сервіси.
Але ж є моменти, коли необхідна особиста присутність і студента, і викладача…
— Цілком згодна. Частину занять все ж необхідно проводити з використанням реального обладнання у спеціально обладнаних лабораторіях. Однією з таких є новостворена лабораторія кафедри комп’ютерних систем і мереж «Навчальний кіберполігон». Вона укомплектована обладнанням виробництва FortiNet, Cisco, Mikrotik, D-Link. Лабораторне обладнання, яке представлене у кіберполігоні, дозволяє відпрацювати побудову систем виявлення та попередження вторгнень у локальні мережі, створити захищені мережі для передачі інформації, навчитися створювати захищені канали зв’язку між окремими сегментами мережі тощо. Також для навчання використовується і специфічне програмне забезпечення та відповідні операційні системи, які дозволяють тестувати мережі на проникнення, відслідковувати дію та вплив різноманітних шкідливих вірусів, проводити пентестинг систем, які були створенні студентами. У цій лабораторії викладатимуться такі навчальні дисципліни, як «Криптографія», «Теорія і проектування комп'ютерних систем і мереж», «Захист інформації», «Теорія захисту інформації».
Чи розраховуєте Ви, як декан, на допомогу нинішніх студентів і вже випускників у обладнанні сучасних лабораторій?
— Так. Багато наших студентів активно допомагають у цьому, оскільки вже працюють за фахом. Як от магістри другого року навчання Микита Гамаюнов і Олександр Чорноус. Переймаються проблемами факультету і наші випускники, роботодавці, зокрема Андрій Ротач з компанії NetWave. Це і практичні поради щодо сучасних технологій, які слід відпрацьовувати, і практичні кейси щодо можливих загроз та методів захисту, і допомога з обладнанням для забезпечення лабораторних занять.
Розмовляла Ірина Кушніренко
