Використання пробіотиків в молочному скотарстві
Молочне скотарство – один із перспективних напрямів сільського господарства. При системному підході та сучасних технологіях – це високорентабельний аграрний бізнес, що динамічно розвивається. На думку фахівців, конкурентоспроможність і рентабельність галузі можна підвищити за рахунок використання природних кормових добавок і препаратів для отримання екологічно безпечної для людини продукції. Серед них все частіше використовують препарати мікробіологічного походження, зокрема, пробіотики, які у своєму складі містять корисні для макроорганізму живі мікроорганізми. Ці препарати застосовують у профілактичних або терапевтичних цілях. Відомо, що більшість мікроорганізмів, що населяють кишечник, безпечні і не викликають захворювань, але відбувається постійна конкуренція між бактеріями різних видів за простір і поживні речовини. Нешкідливі і умовно патогенні бактерії стримують зростання і розмноження один одного. Однак температурний стрес, зміна раціону, перегрупування, вакцинації неминуче відбиваються на мікробіологічному балансі в шлунково-кишковому тракті і зрушують його в сторону патогенної або умовно патогенної мікрофлори. Кишковий баланс може бути відновлений за допомогою сприятливих бактерій, які додатково вводяться з кормом.
Нині пробіотичні препарати широко використовуються у різних галузях тваринництва, у тому числі при виробництві продукції великої рогатої худоби. Основною метою їх використання є встановлення і підтримання збалансованої мікрофлори травного тракту, яка захищає тварину від патогенного вторгнення [1]. Нами було проаналізовано використання різноманітних пробіотиків у годівлі великої рогатої худоби. За результатами досліджень Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „АсканіяНова” [2] застосування пробіотиків у складі комбікорму позитивно вплинуло на молочну продуктивність корів. Тварини дослідної групи мали середньодобовий надій молока у на 17,3% (Р<0,05) більше, ніж у контролі. Використання пробіотиків може впливати і на хімічний склад молока. Поряд з підвищенням надоїв у корів дослідної групи вміст жиру в молоці був на 0,24% нижчим, ніж у контрольній і білка – на 0,1% (P>0,05). Фізіолого-біохімічні показники крові піддослідних тварин не мали вірогідної міжгрупової різниці у показниках. Всі вони знаходилися в межах фізіологічної норми. Однак, слід відмітити, що в крові корів дослідної групи містилося на 0,46 г% більше білка, на 0,6 г% - гемоглобіну і на 0,24 млн/мм3 еритроцитів у порівнянні з контролем. Комбікорми з пробіотиками у годівлі корів зумовили зменшення витрат кормів на 1 ц натурального молока на 5,2 корм. од. і на 4,3% перетравного протеїну.
За результатами досліджень М.В. Харко, Б.С. Денькович, Я.І. Півторак, О.С. Наумюк, Р.А. Петришак, І.П. Голодюк [3], згодовування пробіотиків сприяло покращенню інтенсивності обмінних процесів в організмі корів, зокрема у рубці. Виявлено вірогідне зростання аміло- і целюлозолітичних, а також протеолітичних бактерій що сприяло їх ензимній активності, та обумовило інтенсивний гідроліз вуглеводів кормів. У результаті спостерігалося вірогідне зростання концентрації летких жирних кислот – попередників молочного жиру. Отримано позитивний результат щодо рівня молочної продуктивності корів дослідних груп у порівнянні з контрольною групою за середньодобовими надоями на 1 5,5–9,2%. У корів при використанні біопрепаратів спостерігалася стабільна тенденція до зростання вмісту жиру у молоці на 0,05–0,1% та білку на 0,02–0,03%, що вказує на покращення його якості.
Однією із переваг застосування пробіотичних препаратів є те, що мікроорганізми, які входять до їх складу, в процесі відтворення в шлунково-кишковому тракті тварин продукують значну кількість біологічно активних речовин, які стимулюють природну резистентність організму. Вакцинація тварин, санація приміщень, дегельмінтизація, використання кокцидіостатиків та протимікробних препаратів порушує склад мікрофлори в шлунково-кишковому тракті. Тому кожна лікувальна обробка повинна супроводжуватися заходами, що відновлюють нормальний мікробіоценоз кишечника [4]. Використання пробіотика дає ефект у лікуванні післяродових патологій у корів та для профілактики розладів травлення новонароджених телят. Додавання деяких пробіотичних препаратів знешкоджує мікотоксини, що позитивно впливає на якість продукції скотарства.
Отже пробіотичні препарати мають антибактеріальну, антагоністичну, імуностимулюючу дію, сприяють підвищенню середньодобових надоїв та зменшенню витрат кормів на виробництво молока. Згодовування з кормом пробіотиків для телят сприяє покращенню процесів травлення, підсиленню захисних сил організму і є хорошим засобом у боротьбі з дисбактеріозами.
Література
1. Кузьменко О.А., Бомко В.С. Вплив мананоолігосахаридів на склад мікрофлори травного каналу у молодняку свиней: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Аграрна 5 освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту: Сучасний розвиток ветеринарної медицини та технологій тваринництва. Інноваційні технології в харчових технологіях". Біла Церква, 27–28 вересня 2018 р. С. 29-31.
2. Деменська, Н. М. Вплив використання біологічно-активних добавок у годівлі корів на кількість та хімічний склад молока. 2008. Науковий вісник Асканія-Нова, (1), 66-71.
3. М.В. Харко, Б.С. Денькович, Я.І. Півторак, О.С. Наумюк, Р.А. Петришак, І.П. Голодюк Молочна продуктивність та обмінні процеси в організмі корів за використання в структурі раціону препарату «Biosprint». Науковий вісник Львівського наіонального університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. 2017. Том № 19. С. 122-126
4. Для корів і телят – пробіотики «Ентеронормін» і «Ентеронормін Детокс». Тваринництво сьогодні. 2018. № 6 (88). С. 404-407.
Підготував
І.І. ФІЛЬКІН, студент факультету тваринництва та водних біоресурсів
