Фронт вогню

Фахівець «Харківлісозахисту» поділилась враженнями від поїздки до Станиці Луганської у розпал пожеж.

Коли готувався цей матеріал, пожежники гасили один із останніх осередків займання на Луганщині. Починаючи із 30 вересня у вогні опинилося понад 30 населених пунктів уздовж лінії розмежування. Із щоденних звітів ДСНС суспільство дізнавалося про кількість ліквідованих пожеж, на жаль, загасити все одночасно, навіть із залученням додаткових сил та техніки із сусідніх регіонів, не вдавалося. Гектари вигорілих лісів та полів, близько пів тисячі зруйнованих будинків, сотні людей без даху над головою, знищені вогнем дикі та домашні тварини – неймовірна біда, що накоїли пожежі.

Переглядаючи новини про ситуацію на Луганщині, натрапила на допис Тетяни Кучерявенко, котра перебувала практично у зоні надзвичайного лиха у відрядженні. Жінка працює ще з 2002 року начальницею відділу нагляду та прогнозу спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист». За робочими планами вона мала провести лісопатологічне обстеження насаджень у Станиці Луганській. Їх проводили у стислі терміни – заважали пожежі. Пані Тетяна поділилась із «Природою і суспільством» враженнями від поїздки та, власне, чи все вдалося із робочого візиту в екстремальних умовах.

– Зрозуміло, що про масштаби пожеж і збитки мають говорити інші інституції. Наскільки я розумію, у Вас планувалось відрядження до Станиці Луганської, зовсім не пов’язане з пожежами, чи можете розказати про мету поїздки і чи вдалося з’ясувати все заплановане?

– Я планувала поїздку до Станиці Луганської ще два тижні тому з метою проведення лісопатологічного обстеження для визначення доцільності призначення та проведення вибіркових санітарних рубок. Відкладати це планове обстеження лісгосп не став, тому що все одно його проводити треба, поки листя є на деревах. І пожежа не дійшла на час робіт до цих ділянок (Чугинське лісництво на іншому боці від зони пожежі, а у Щастенському лісництві ділянки розташовані окремим насадженням). Обстеження нам вдалось провести, за розпорядженням директора лісгоспу та головного лісничого на дві доби інженера лісового господарства замінили іншими працівниками для цієї місії. Тому що надалі є потреба у дровах для населення та організацій. А це знов-таки кошти, які вкрай необхідні лісгоспам за умов відсутності бюджетного фінансування у повному обсязі.

– У своїх дописах у соцмережі Ви трішки описували роботу лісівників, що чергують
і вночі, бо ситуація тривожна. Які Ваші враження як людини пересічної, не лише фахівця, від побаченого в регіоні?

– Стосовно лісової охорони – люди виснажені морально та фізично від цілодобової напруги. Постійно надходить інформація про нові осередки загорання через потужний вітер. Вітер мінливих напрямків постійно крутить вогонь у лісі, палаючі гілки та шишки поширюють вогонь. Пожежні машини, рятувальники, лісівники зосереджені на гасінні одного-двох осередків вогню, при цьому надходить інформація про новий спалах. Вогонь через вітер досить швидко переходить у верховий. За таких умов не завжди вдається стримати фронт вогню. Коли вогонь наближається до населеного пункту, то на захист своїх осель виходять мешканці. За можливості люди заливають водою будинки, лопатами з піском закидають вогонь. Одна із неконтрольованих та небезпечних ситуацій – це набирання вогнем сили на культурах сосни. Стовбури тоненькі, крона до самої землі, вогонь швидко та суцільно розгорається. Дерева настільки зневоднені, що при стійкій низовій пожежі навіть не відбувається смолотеча. Це коротка інформація, якою зі мною встигли поділитися інженери та лісничі.

Головний лісничий надалі перебував на пожежі. Негативу додає той факт, що поблизу зони розмежу­вання на непідконтрольній території також спостерігаються пожежі (удень бачила чорний дим, який свідчить про верхову пожежу), а потужний вітер перекидає вогонь на нашу територію.

Ще один момент – випалювання ланів після збору врожаю, занедбаний вигляд територій (землі запасу, колишні пасовища тощо), які позаростали травою та чагарниками. Взагалі побачене мною після всіх подій, а саме бойові дії, пожежі 2014–2016 рр., мене сильно вразили. У 2013 році ми проводили обробку цих насаджень проти соснової совки. Тоді нам вдалося врятувати соснові насадження від значного об’їдання хвої та запобігти всиханню внаслідок цього. Потім я відвідала Станицю Луганську через 5 років, і сказати, що це мене вразило, це нічого не сказати. Я дивилась на розкурочений ліс, повалені або викорчувані дерева, згарища і не впізнавала соснові масиви, які зростали вздовж траси. І ось тепер – суцільне знищення вогнем ділянок лісу, площі яких найближчим часом будуть визначатись. Багато ділянок, в яких періодично детонують снаряди. Крім цього, є території, які досі не розміновані.

– Кілька років тому Ви з колегами проводили обстеження об’єктів ПЗФ та «намагалися попередити про небезпеку, яка криється у сухостої та повалених деревах», поясніть, будь ласка, це було спеціальне дослідження? Про які саме рекомендації чи заходи у ньому йшлося? І що зроблено?

– Узимку 2018 року (кінець січня – початок лютого), за наказом ДАЛРУ ми проводили лісопатологічне обстеження об’єктів ПЗФ із визначенням їхнього санітарного стану. Точніше, це завдання було адресовано до держпідприємств ОУЛМГ, які могли задіяти службу лісозахисту до таких обстежень. Я проводила обстеження у ДП «Кремінське ЛМГ», ДП «Сєверодонецьке ЛМГ» та ДП «Новоайдарське ЛМГ». В обстежених ділянках наша комісія, до складу якої також входили представники лісокористувача, екологічної служби, науковці, констатувала факт наявності суттєвого запасу сухостою або захаращення на окремих ділянках. На думку комісії, необхідно було дозволити лісгоспам прибрати сухостій, щоб припинити його подальше накопичення в лісових масивах та задля протипожежної безпеки. Нами було відзначено також наявність стовбурових шкідників, які повністю знищили соснові насадження, ослаблені низовою пожежею. З рекомендованих комісією заходів нічого не виконано, тому що дозволів на проведення наведених заходів ніхто не дав, а заборона проведення таких заходів регламентована «Положенням».

– Наостанок, можливо, є в «Харківлісозахисту» напрацювання чи поради, як убезпечити від подібних пожеж ліси та населені пункти, чи хоча б мінімізувати масштаби?

– На жаль, «Харківлісозахист» тільки проводить лісопатологічні обстеження з метою визначення санітарного стану лісів, на підставі яких визначає обсяги, строки, види санітарно-оздоровчих заходів та можливі наслідки для лісових насаджень у разі їхнього невиконання. Рекомендації щодо запобігання пожежам можуть надавати лісовпорядники – рубання протипожежних розривів, створення комплексного протипожежного бар’єру (КЛПБ, обрізання нижніх гілок узлісся). Лісова охорона проводить створення мінсмуг та догляд за ними.

Утім, відсутність державного фінансування призвело до масового звільнення працівників лісової галузі та неможливості в повному обсязі та належному технічному стані тримати протипожежну техніку (автівки). Майстри лісу внаслідок цього мають великі площі обходів, водночас в яких неможливо за всім спостерігати. Відсутні інженери охорони лісу в деяких лісгоспах, виконання їхніх посадових обов’язків покладено на інших спеціалістів лісгоспів, які також мають певний перелік своїх обов’язків. У поєднанні зі змінами клімату, сильних вітрів, які останні декілька років мають ознаки ураганів, торнадо, смерчів тощо система протипожежної безпеки дещо морально застаріла. Спеціалісти із запобігання пожежам, науковці, представники лісгоспів, які мають практичний досвід гасіння пожеж, сумісно мають напрацьовувати досвід з гасіння пожеж,
розробляти техніку гасіння.

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”

 Джерело: https://ekoinform.com.ua