Премію Кабінету Міністрів України присуджено трьом нашим колегам: Миколі Патиці, Семену Танчику та Леоніду Центилу

19 травня 2018 року

     Цього року Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційної технології «Біологізація землеробства – якість і безпека продукції АПК» присуджено трьом нашим колегам – завідувачу кафедри землеробства та гербології Семену Танчику, завідувачу кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Миколі Патиці і директору ННІ центру агротехнологій Леоніду Центилу. З ними наша розмова.

  • У чому інноваційна складова цієї роботи?

Микола Патика:
     – Робота спрямована на комплексне вирішення проблеми забезпечення АПК України сучасними біотехнологіями, в основі яких лежить біологічна складова ґрунту як базис для впровадження новітніх високоефективних систем землеробства різних рівнів екологізації (промислових, екологічних і біологічних). Сутність таких систем полягає у використанні заходів екологічної сумісності землеробства із природними процесами, а одним із стратегічних напрямів є розкриття та оптимізація природничого адаптаційного потенціалу шляхом використання інноваційних біологічних засобів відтворення родючості ґрунту та отримання екологічно безпечної продукції рослинництва.
     Максимальне збільшення виробництва сільськогосподарських культур та якість отриманих врожаїв, за одночасної мінімізації використання природних та інших ресурсів, є найважливішим завданням, що забезпечує світову продовольчу безпеку в контексті глобальних змін і потреб. Основні світові втрати врожаю зумовлені змінами (збіднення різноманіття, втрата трофічних ланцюгів та ін.) біологічної структурово-просторової та видової складової ґрунту: гриби, ооміцети, бактерії, членистоногі й нематоди. Саме через такі зміни на фоні оптимальних фізико-хімічних характеристик ґрунту може втрачатися більша частина врожаю. Мікробні угруповання ґрунту становлять найбільший та найскладніший ресурс біологічного різноманіття у світі, а на їхній основі рослинно-мікробні системи та взаємодії зумовлюють функціонування та гомеостаз еко- та агросистем. На фоні численних наукових пропозицій та інноваційних методів ведення сільського господарства, стратегій управління ландшафтом з пріоритетним використанням хімічного контролю за шкідниками і фітопатогенами, біологічна складова та її роль у контролі за посівами і формуванням різноманіття майже не враховувалась. Ґрунт як найскладніше в світі біогенне середовище представляє собою складну різноступеневу, різноспрямовану систему, в якій відбуваються численні просторові та термінальні взаємодії. Управління ґрунтовою біотою та її біорізноманіттям, в т.ч. трофічним, на сьогодні можливе лише опосередковано, а суть такого управління не є повністю контрольованою.
     Інноваційні розробки з обґрунтування і застосування екологічної системи землеробства з полицево-безполицевим обробітком ґрунту в сівозміні, дає можливість оптимізувати процеси нітрифікації і амоніфікації з метою регулювання вмісту сполук N-NO3 i N-NO4 у ґрунті для екологічно безпечного використання ґрунтового азоту і за рахунок ефективних рослинно-мікробних взаємодій забезпечувати оптимальні умови азотного живлення рослин, запобігати непродуктивним його втратам шляхом мінералізації та подальшому вимивання і нітратному забрудненню ґрунтових вод. За екологічної моделі землеробства зростає концентрація органічних форм рухомих фосфатів, що зумовлено їх іммобілізацією та розвитком ґрунтової біоти в ризосфері рослин і, відповідно, більш сприятливими умовами для використання її рослинами з ґрунтового розчину.
     В основу нашої розробки покладено попередні фундаментальні та прикладні дослідження щодо формування біологічно-оптимізованого, здорового ґрунту за рахунок природного консорціуму ґрунтових мікроорганізмів, який активно проявляє ефект оздоровлення ґрунту.
     Інноваційні технологічні рішення, розробки колективу авторів відповідають пріоритетним напрямам розвитку наукових досліджень в галузі сільського господарства, а також супроводу сталого розвитку агропромислового виробництва, включаючи контроль і збереження ресурсів, гомеостаз функціонального біорізноманіття метагеному ґрунтової біоти, формування ґрунтів, зниження емісії діоксиду вуглецю та інше.

Семен Танчик:
    – Погіршення у багатьох країнах світу, у т.ч. і в Україні, екологічного стану довкілля і вирощеної продукції, посилення процесів деградації грунтів, проблеми з виробництвом екологічно безпечних для здоров’я людини і тварини продуктів харчування обумовили необхідність змін сучасного розвитку землеробства. Очевидно, що шлях подальшої інтенсивної хімізації землеробства економічно необґрунтований і екологічно небезпечний. Настала нагальна необхідність у екологізації і біологізації землеробства. Перші кроки в цьому напрямку зроблені в США, Канаді, країнах ЄС, Україні. Проте, глибоких комплексних досліджень у напрямку біологізації землеробства немає. Теоретичні основи впровадження органічних і мінеральних добрив у біологізації землеробства не розроблені. Роль органічних і мінеральних добрив у формуванні високоякісної і екологічно безпечної продукції рослинництва за біологічного землеробства не визначена, шляхи їх спільного ефективного використання не апробовані.
     Недостатня вивченість перерахованих вище проблем у землеробстві стимулювали нас на проведення досліджень у даному напрямку. Ми вважаємо, що перспективною розробкою розвитку галузі є розроблення та впровадження науково обґрунтованих, екологічно безпечних сучасних систем землеробства. Сутність таких систем полягає у використанні законів екологічної сумісності землеробства з природними процесами. Пріоритетом наших розробок є ресурсно можливе внесення органічних добрив нового покоління, нетоварної частини урожаю, маси сидеральних культур, оптимізація структури посівних площ з нормативною часткою багаторічних трав, впровадження ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту, застосування екологічно регламентованої системи захисту рослин від шкідливих організмів, використання біопрепаратів.

  • Чи очікували такої високої оцінки Вашої роботи?

Микола Патика:
     – Це результат великої, нелегкої, копіткої, багаторічної роботи з комплексних досліджень, починаючи з ідей досліджень від молекул, організмів в пробірці та закінчуючи технологічним впровадженням на широких територіях. Так, вже маємо великий досвід роботи у різних організаціях ЄС з формуванням бази даних ґрунтів Європи, значну кількість різних грантів, постійно обмінюємося досвідом з провідними господарствами світу і саме це стало основою формування оригінальної ідеї та успішне впровадження наукової розробки у виробництво.
     Приємно, що наші розробки отримали підтримку на рівні галузевих премій, відзначені вищими державними нагородами в галузі науки і техніки. Головне те, що на основі законів природи сталий розвиток сільського господарства країни можливий за рахунок біологічної складової підвищення родючості ґрунтів, екологічного стану агробіоценозів та відповідно умов середовища існування людства. Також важливими складовими успіху є середовище, в якому формується і набуває розвитку наукова думка, і наш університет НУБіП в цьому контексті є сприятливим і прогресивним для розвитку наукових платформ.

Семен Танчик:
     – Головна оцінка нашим розробкам – отримання якісної і екологічно безпечної продукції землеробства, яка позитивно впливає на здоров’я людей і тварин. Приємно отримати високу оцінку і визнання Урядом наукових розробок нашого університету. Вважаю, що майбутнє за університетською аграрною наукою і визнання її сьогодні – тому підтвердження.

Розмовляла Ірина Білоус


Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015