Студенти і викладацький склад кафедри військової підготовки вшанували учасників бойових дій на території інших держав

     15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 26-а річниця виведення військ з Афганістану. Відголос афганської війни такий далекий і такий болючий, такий жорстокий і такий близький.
    Щорічно, 15 лютого український народ віддає глибоку шану усім без винятку солдатам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам та службовцям, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов‘язок у горах Афганістану, пустелях Іраку, при врегулюванні конфлікту в Югославії, Чехії, на Кубі та в інших «гарячих» точках світу. Куди б не закидала вас доля, ви завжди чесно й сумлінно виконували військову присягу. За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство ви заслужили щиру подяку багатьох народів та примножили авторитет України як країни-миротворця. І сьогодні в непростій ситуації, що склалася в країні, ми опираємося на вашу мудрість та виваженість.

    Афганістан і сьогодні залишилася країною, на території якої як на шаховій дошці інші держави міряються між собою силою, залучаючи до бойових дій ті чи інші сторони місцевого населення. У квітні 1979 року, через рік після «квітневої революції», одночасно в усіх провінціях Афганістану почалося повстання проти комуністичного режиму. Падіння Кабулу і прихід до влади ісламських фундаменталістів могли привести до безладдя серед мусульманського населення радянських центрально-азіатських республік. Радянський уряд стурбувався такою перспективою, а ще він не хотів послаблювати свого впливу в Афганістані.
     Радянське вторгнення було проведено за зразком вторгнення в Чехословаччину в 1968 році. Першими висадилися 24 грудня 1979 року на аеродромі Баграм, поблизу Кабула, частини 105-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Одночасно до Афганістану увійшли через Кушку і через інші прикордонні пункти 357-а і 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У лютому 1980 року контингент радянських військ в Афганістані досяг 58.000 чоловік, а в середині 1980 року в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілецькі дивізії. Афганська армія чинила інтервентам завзятий опір. Їм допомагали гори, складний рельєф місцевості, які займають велику частину Афганістану. Отже, будь-яка наземна операція проходила з неймовірними труднощами.

     Афганська війна тривала з 25 грудня 1978-го до 15 лютого 1989 року, тобто майже 10 років. Серед радянських військовослужбовців загинуло 2572 українців (17,09% усіх втрат). Із 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч (або 24,19% загальної кількості) становили громадяни України. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, – наш співвітчизник, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, – також наш співвітчизник.

     15 лютого 1989 р. останній радянський солдат покинув територію Афганістану. 

     Схиляємо голову перед світлою пам’яттю тих, кому не судилося повернутися з тієї війни. 
     Сьогодні, коли Україна, як ніколи, потребує захисту, багато хто з Вас знову на передовій, мужньо захищаючи свою Батьківщину. Ваш бойовий досвід нині для держави – безцінний скарб. Дякуємо героям, які, незважаючи вже на досить поважний вік, знову передають свою, загартовану в боях, звитягу і майстерність нинішнім захисникам Вітчизни.

Олександр Максименко,
заступник завідувача кафедри військової підготовки