Завершила роботу триденна нарада-семінар для директорів ННІ, деканів факультетів та провідних вчених

     25 січня 2017 року. Сьогодні завершилася триденна нарада-семінар для директорів ННІ, деканів факультетів та провідних вчених. Цей захід постійно проходив у формі діалогу і виявився доволі потрібним для колективу, що і засвідчили численні запитання до кожного з виступаючих.

     Розпочинаючи його роботу, ректор Станіслав Ніколаєнко зазначив: добре, коли людина звіряє час і власні погляди з ситуацією в країні та університеті, відмічає позитивні і негативні моменти. Адже і в перших, і в других можна знайти корисне для себе, використати для розвитку. Нинішня конкуренція у вищій школі, демографічна ситуація в країні вимагають від нас рішучих і виважених дій. Тож недаремно в університеті проводяться такі заходи, як започаткована нарада-семінар, до участі в роботі яких запрошуємо представників керівництва держави і галузі, народних депутатів.

     Першим спікером стала очільниця навчального відділу Оксана Зазимко, яка говорила про планування та виконання навчального навантаження кафедрами університету. За вимогами закону «Про вищу освіту», максимальне навантаження на одного науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин, а кількість лекційних годин – не більше 250 на навчальний рік. Причому один НПП не може забезпечувати викладання більше 5 дисциплін на навчальний рік. Ситуацію дещо спрощує те, що новий закон дозволяє університету регулювати педнавантаження. На початок нинішнього навчального року штатна чисельність НПП нараховує 1212 ставок (996 – за рахунок загального фонду, решта – спецфонду).

     Оксана Зазимко спинилася на стандартах вищої освіти, Національній рамці кваліфікацій (у якій визначено 10 кваліфікаційних рівнів), представила навчальне навантаження за минулий і поточний навчальні роки. За її інформацією, аудиторні заняття становили 52,7% від загального показника.

     Зараз університет неможливо уявити без електронного документообігу. Тож цілком логічним став виступ адміністратора системи «АСУ ВНЗ» Олександра Надточія. Він представив можливості автоматизованої системи управління, започаткованої у жовтні минулого року. Побудована на сучасній базі, вона включає кілька АС – «Деканат» (що суттєво полегшує роботу з контингентом студентів та співробітників), «Студмістечко», «Конструктор звітів» – і дозволяє оперативно управляти навчальним процесом, систематизувати звіти тощо. За його словами, вона вже стовідсотково завантажена довідниками ЄДЕБО, інформацією по структурі вишу, наказами по студентах. Інформація, що стосується спеціальностей і спеціалізацій, займає 40% (по мірі завантаження контингенту), навчальних груп – 92%, студентського контингенту – 30% (найкраща картина на факультетах конструювання та дизайну, механіко-технологічному, ветеринарної медицини).

     Європу слід створювати в Україні, і в цьому величезна роль належить студентській молоді, представляючи чергового доповідача, зазначив Станіслав Ніколаєнко. Недаремно програма розвитку університету «Голосіївська ініціатива 2020» окремим розділом передбачає організацію виховної роботи. Директор ННЦ виховної роботи та соціального розвитку Віталій Коваленко виокремив діяльність «Школи першокурсника», що працює цілий рік. Для другокурсників створено програму «Відкрий і створи самого себе», спрямовану на створення молоддю власних проектів, пошукову і наукову діяльність, набуття початкових навичок самоврядування. На третьокурсників розрахована програма «Професійна спрямованість: ключі до успіху», четвертокурсників – «Сьогодні студент – завтра спеціаліст». Студенти магістратури мають можливість навчатися в передових господарствах України, проходити практику за кордоном.

     Але, як на мене, доцільніше було б згадати про ті 12 туристичних маршрутів по НУБіП, що вже розроблені колективом ННЦ виховної роботи та соціального розвитку, історію успіху чи трагічну долю видатних людей, життя яких так чи інакше пов’язане з університетом. З тим, щоб слухачі семінару змогли пройтися цими маршрутами і провести ними своїх студентів. А ви, до речі, про ці маршрути знаєте?

     Серед найближчих і найбільш представницьких заходів цього року Віталій Коваленко назвав травневий зліт лідерів студентського руху України, що пройде на базі нашого університету.
     Під час обговорення стану виховної роботи, в залі пролунала думка: вона повинна бути спрямована на усвідомлення кожним студентом приналежності до великої нації – і тільки тоді матиме сенс.

     Цілі та форми профорієнтаційної роботи в нових умовах вступу – такою була тема виступу завідувачки підготовчого відділення Оксани Багацької. Пропаганда університету як вишу, що дає якісні знання і готує справжніх фахівців, – ось що повинно бути наріжним каменем кожної зустрічі представників НУБіП з потенційними абітурієнтами. Створення і максимальне наповнення банку профорієнтаційних матеріалів – потреба дня. Інформація про спеціальності, правила прийому, інформаційне забезпечення (аудіо, відео, друкований продукт, наповнення офіційного сайту тощо) – все це повинне знайти свого споживача – абітурієнта. Але основною формою роботи залишаються зустрічі з випускниками шкіл, зокрема сільських, на факультетах та в ННІ. Ми повинні довести до вступника-2017 переваги університету: те, що він входить до топ-10 кращих вишів України, фактичну ліквідацію в НУБіП нестатутних відносин тощо. Можна спробувати проводити безкоштовні презентаційні лекції від наших кращих науково-педагогічних працівників і вчених.

     Поглиблюючи тему виступу доповідачки, проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зазначив: ректорат робить все можливе, аби забезпечити профорієнтаційну роботу, а колектив, образно кажучи, повинен «підпирати» ці зусилля знизу доверху. Правила прийому вже оприлюднені. Тож слід максимально активізувати профорієнтаційну роботу – і не тільки працівників профорієнтаційного центру НУБіП, а й кожного члену колективу.

     Про перспективи реформування науково-інноваційної роботи говорив перший проректор Ігор Ібатуллін. Він нагадав, що у березні 2015 року було підписано угоду про участь України в рамковій програмі «Горизонт 2020». Участь у ній не обмежується для нас тільки фінансовими аспектами: вона дозволяє еволюційним шляхом змінити український науковий «ландшафт», наблизити його до вимог світового дослідницького простору, інтеграція в який є нашим стратегічним завданням. Друга знакова подія пов'язана з прийняттям наприкінці 2015 року нового базового закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».

     26 вересня 2016 року Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман провів нараду з вченими, керівниками академічних організацій, ректорами університетів, де розглядалися проблеми та перспективи розвитку української науки. Фінальним же акордом цього став звіт (в присутності представників ЄС, уряду України, провідних науковців) групи провідних європейських дослідників, які протягом травня-листопада вивчали стан дослідницької та інноваційної інфраструктури України. Такий документ – це дзеркало, в якому ми маємо можливість побачити наші сильні і слабкі сторони, отримати матеріал для аналізу і роздумів. Сьогодні уряд очікує від наукової еліти конкретних пропозицій.

     Сильні сторони нашої науки, зазначив академік Ігор Ібатуллін, такі: спектр організацій і напрямків досліджень, наукові школи і традиції, досвід виконання великих проектів. Слабкі ж сторони стосуються недостатнього фінансування, матеріально-технічної бази, втрати престижності професії вченого, консервативності наукових еліт (вік, гендерний дисбаланс). Можливості відомі: впровадження положень закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», створення ефективної інноваційної системи, участь в міжнародних програмах. Відсутність позитивних змін і реформ у сфері науки призведе до серйозних проблем: старіння науки, вимивання молоді, зникнення наукових шкіл і втрати потенціалу.

     Виходячи з логіки проведеного аналізу, були сформульовані ключові послання звернення до Уряду України про необхідність дотримуватися своїх зобов'язань щодо збільшення фінансування науки, розробки міжвідомчої Стратегії розвитку науково-технологічної та інноваційної системи, яка спирається на провідний світовий досвід. Організація, принципи фінансування та процедури функціонування у науковій сфері повинні бути інституційно перебудовані. Уряд і академічне співтовариство повинні взяти на себе відповідальність за проведення реформ та інформувати суспільство про отримані результати.
     Всі ключові послання європейських експертів дають нам сьогодні важливий аргумент у полеміці з окремими представниками системи української влади (особливо Мінфіну, Мінекономрозвитку), які не розуміють значення науки, розцінюючи її виключно як витратну сферу, де можна проводити чергові бюджетні скорочення.

     Ігор Ібатуллін зупинився на окремих рекомендаціях експертів. Перше – це створення Національної ради з питань розвитку науки і технологій як основного стратегічного органу реформування і функціонування науки і інновацій. Другий інструмент реформ – створення і робота Національного фонду досліджень. Основною функцією останнього буде грантова підтримка фундаментальних і прикладних досліджень (конкурсна), дослідницьких університетів (грантова), фінансування «центрів досконалості» – державних ключових лабораторій, наукових центрів, просвітницьких проектів.

     Серед рекомендацій, які викликали дискусію:

• збільшення фінансування (1,7% від ВВП на науку, як ця норма виписана в законі, неможливо зараз виконати, в найближчі роки цей показник поступово збільшиться від 0,3% до 0,5%);
• питання дослідницького університету (критерії розроблятимуться і пройде конкурс, ці питання вже розглядалися, тож проблеми знаємо);
• фінансова самостійність вишів (відкриття банківських рахунків, умови розпорядження коштами спецфонду);
• непросте питання реформування Національної та галузевих академій наук, в т.ч. рекомендації щодо злиття університетів.

     Отримали схвалення такі рекомендації: державна атестація наукової діяльності ВНЗ та наукових організацій, посилення зв'язків між університетами та академіями.
     Перший проректор зазначив, що нам – на рівні університету, його факультетів та інститутів – необхідно забезпечити високу проектну активність на національному та міжнародному рівнях, дотримання критеріїв дослідницького університету та відповідні види активностей, комерціалізацію наукових результатів і розвиток інноваційної діяльності,діяльності спецрад, ліцензійних вимог до підготовки докторів філософії та докторів наук.

     Останнє Ігор Ібатуллін продовжив і у другому своєму виступі, присвяченому особливостям підготовки кадрів вищої кваліфікації у 2017 році. Він нагадав, що підготовка здобувачів ступеня доктора філософії в університеті здійснюється в аспірантурі за очною (денною і вечірньою) формою навчання (державне замовлення, термін підготовки чотири роки) та заочною (на контрактній основі з терміном підготовки чотири роки). Головна перевага вечірньої форми над денною – це можливість навчання та проведення наукових досліджень без відриву від виробництва. Важливо знайти претендента з хорошою підготовкою, з якого можна «зробити» справжнього науковця.

     Підготовка здобувачів ступеня доктора наук здійснюється в докторантурі за очною (денною) формою навчання, нормативний термін підготовки – два роки.

     Підготовка аспірантів, які надійшли до аспірантури до 1 вересня 2016 року, здійснюється за 83, а докторантів – 63 спеціальностями 13 галузей науки. У 2016 році університет отримав ліцензії на 34 наукові спеціальності. Ефективність підготовки аспірантів в 2014-2016 рр. становила 55% (244 захищені дисертації серед 444 випускників).

     Ігор Ібатуллін зазначив, що ректорат знайде варіанти стимулювання для аспірантів і докторантів, які захистилися до закінчення терміну підготовки, та їхніх керівників.
     Міністерство освіти і науки до кінця цього року планує створити Національний репозитарій академічних текстів. У ньому будуть зібрані фактично всі освітні та наукові тексти у вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду і порівнянню. Робочою групою вже створено відповідний проект, триває розробка регламенту роботи сховища, в якому будуть визначені всі технічні питання. Після запуску ресурсу, протягом 2018-2019 років, планується створення національної наукометричної системи.

     Перший проректор визначив комплекс заходів, спрямованих на підвищення якості підготовки наукових кадрів:

• розширення переліку наукових спеціальностей, за якими відбувається захист дисертаційних робіт у спеціалізованих вчених радах університету;
• посилення вимог до конкурсного відбору аспірантів і докторантів, вдосконалення системи оцінки якості їхнього професійного і мовного рівня підготовки;
• підвищення якості інформаційного забезпечення дослідницьких процесів;
• залучення коштів для наукових досліджень через систему грантів, благодійних фондів, державних і приватних організацій, установ тощо;
• забезпечення участі аспірантів і докторантів у системі міжнародного наукового обміну з участю США, Японії і країн ЄС;
• введення стандартів якості (ISO 9001) в систему підготовки наукових кадрів, підтримка інноваційних форм науково-дослідницької діяльності молодих фахівців;
• посилення наукової активності;
• інформаційна підтримка на отримання іменних стипендій, дипломів, інших заохочень для молодих вчених та студентів-дослідників;
• залучення їх до участі в міжнародних і вітчизняних наукових конкурсах, науково-дослідних роботах і проектах та інших науково-технічних заходах.

Валентин Обрамбальський