Вклонімося великим тим рокам… Наукова бібліотека університету запрошує на книжкову виставку, присвячену Дню Перемоги над нацизмом у Європі

5 травня 2016, 15:30

Скільки б років не відходило у вічність, але людська пам'ять буде берегти в своїх глибинах те, що змушує серце не лише озватися радістю, а й здригнутися від невимовного болю, співчуття до тих, чиє життя було жорстоко обірване чи осиротіло. І тоді озиватимуться в пам’яті відлуння партизанських боїв, слова мужності й доблесті, а з ними – й плачі катованих дітей та матерів. Бо народна біда ніколи не забувається, застерігає, навчає бути пильними, чесними перед героями днів минулих.

Наукова бібліотека запрошує усіх бажаючих відвідати книжкову виставку «Вклонімося великим тим рокам», що присвячена Дню Перемоги над нацизмом у Європі.

 

 

У наближення Перемоги зробили свій внесок викладачі, співробітники та студенти голосіївських інститутів тих років.

Уже 23 червня 1941 р. з’явилися накази директорів голосіївських інститутів про загальну мобілізацію. За перші п’ять днів війни до лав армії вступило понад 1000 студентів і співробітників сільськогосподарського, ветеринарного та лісотехнічного інститутів, понад 200 викладачів і студентів цих інститутів включилися до народного ополчення.

 

 

Ось як описує перші тижні війни у своїй книзі «Твої, Батьківщино, сини» генерал-полковник Олександр Ілліч Родімцев, що командував повітрянодесантною бригадою, яка брала участь у героїчній обороні Києва: «7 серпня 1941 р. з начальником оперативного відділення Іваном Самчуком і розвідником капітаном Олексієм Пітерських ми з’явились до полковника Потєхіна, командира 147-ї стрілецької дивізії, штаб якої був розташований в одному з парків на південно-західній околиці Києва.

Неквапливий, вдумливий полковник Потєхін зустрів мене привітно і відразу ж перейшов до справи. Обстановка під Києвом була відома йому до найменших дрібниць, і він ознайомив мене з нею так ґрунтовно, що ніяких неясностей не залишилось.

Становище на фронті і в тій смузі, де мали вступити в бій наші десантники, було тяжким. Найбільш вимуштровані гітлерівські частини 29-ого армійського корпусу, що мали вже великий воєнний досвід, просочились у Голосіївський ліс. За ними намагались прорватись основні сили противника. Це створювало загрозу оточення Києва з південного сходу. Першим бойовим завданням бригади було очистити ліс від фашистських автоматників, вибити гітлерівців з будинку сільськогосподарського інституту, а потім вести наступ на Мишоловку і Пирогів».

 

 

 

 

 

 

Інша книга з фонду нашої бібліотеки  «Пам'ять поколінь», присвячена тим, хто загинув у боях, хто вижив у тій пекельній війні, а після її закінчення навчався та працював у голосіївських інститутах. У книзі наведено біографічні дані про учасників бойових дій, їхні фронтові дороги, участь у навчальній, науковій та виховній роботі, спогади окремих ветеринарів війни.

У повоєнні роки в Голосіївських ВНЗ працювало понад 300 учасників бойових дій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

Історія – це людська пам'ять. Вона нічого не забуває. Ні доброго, ні поганого, все в неї на обліку, все передається з віку у вік.

Ми схиляємо свої голови перед пам’яттю полеглих наших співвітчизників, доземний уклін учасникам бойових дій, які сьогодні з нами, які на заслуженому відпочинку, які пішли у вічність.

Тетяна Кіщак,
Антоніна Бабич,
наукова бібліотека університету

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій