Разом – ми сила: першокурсники-гуманітарії долучаються до волонтерського руху

     19 лютого 2016 року студенти першого курсу гуманітарно-педагогічного факультету груп СП-1501 і СП-1502 ознайомилися з роботою однієї з волонтерських організацій країни – «Кухарської Сотні» – «Разом – сила». Майбутні соціальні педагоги, які починають здобувати теоретичні (а надалі й практичні) знання, вміння й навички, оволодівати основами однієї з найгуманніших професій у світі, тут відкрили для себе надпотужну силу людського єднання, братерства, силу духу окремих людей, яка множиться у стократ, перетворюючись на непереможний згусток енергії, що всіх захоплює, дає впевненість у перемозі добра над злом, правди над брехнею… 

     У дні другої річниці пам’яті Героїв Небесної Сотні хотілося долучити майбутніх соціальних педагогів до небаченого людського подвигу в тилу. У с. Новосілки молодь і люди поважного віку ось уже другий рік пліч-о-пліч об’єдналися разом у своєму небаченому трудовому щоденному поступі до нашої омріяної перемоги над ворогом, який окупував Крим і частину Донбасу… І вона настане, бо є такі подвижники, з якими нам довелося познайомитися і ті – десятки і сотні, які разом роблять спільну справу задля очікуваної спільної перемоги.

    У великому морі людського оптимізму «Кухарської Сотні», впевненості у нашій перемозі, внутрішніх поривів без натяків на тривогу і песимізм почуваєшся захищеним, відступає сумнів, роздратування владними військовими діями, манерою керівництва АТО, роботою паркетних генералів… Тут багато що відходить на задній план. 

     У Трапезній Церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Олександр Тимошенко зібрав відданих Богу й Україні прихожан, які зуміли залучити до доброї справи Васильків, Оболонь, Теремки, Борщагівку, Голосієво та інші мікрорайони столиці. Із самого початку працюють (без жодної винагороди) Кабанова Софія Миколаївна, Бабак Катерина Олексіївна, Чернова Олена Миколаївна, Тітаренко Надія Миколаївна, Авраменко Любов Юхимівна, Криворученко Марія Іванівна, Хитрич Людмила Миколаївна, Венглевська Валентина Миколаївна, Тищенко Ольга Миколаївна, Шумейко Лідія Іванівна, Горенко Ніна Іванівна, Снітко Тетяна Василівна та багато інших патріотів України. І все ж таки отримують неоціненну винагороду: грамоти, подяки, світлини, листи з фронту, людське спілкування. Всі ці раритети з любов'ю зібрані і представлені на стендах «Кухарської Сотні». У Сотню ходять працювати сім'ями. Їх знають як Надію, Михайла і їх сина Андріана, куратора Тетяну Васильченко, волонтерів, які по суботах з'їжджаються з усіх усюд пакувати продукти харчування, одяг (шкарпетки, балаклави, подушки, килимки для сидіння на броні й у бліндажах), консервування тощо. Є тут люди (колектив «Епіцентру» та інші), які допомагають фінансами. Без цього аж ніяк…

     Активна волонтерка Надія Тітаренко у районному будинку культури організувала виставку продукції, яку виготовляє «Кухарська Сотня»: на застелених столах білими скатертинами та вишитими власними руками рушниками розкладені борщові та супові набори, пакетики смаколиків, узварові та чайові набори, різні солодощі (цукати з гарбуза і цитрусових, печиво), подушки, балаклави, шапки, килимки для сидіння, в’язані шкарпетки… Волонтерська робота надихає на поезію. Надія Тітаренко присвятила вірші бійцям АТО та волонтерам. Дякуємо Вам, дорога Надіє Миколаївно, за борщі, супи, виставки і поезію!

     Воїнам-героям присвячується

Шановні, віддані Україні воїни-герої!
Ми знаєм, що Ви завжди готові до бою.
Де взялося на Вас теє АТО?
Краще, щоб його не знав ніхто!

Знайте, що ніхто Вас не забуває.
Хоч краплинку своєї душі укладає,
Хто чим може Вам допомагає,
Хтось вірші для Вас складає...

Дітки малюють для Вас малюнки,
А також готують Вам подарунки.
Хочем, щоб вернулись додому живими –
Ми будем чекати Вас кожної днини.

З молитвами хтось готує для Вас борщі!
Щоб повернулись скоріше всі наші мужі!
Щоб синочки вернулись довгождані
Бо чекають на Вас Ваші мами!

Щоб ангели над Вами літали,
А Матінка Божа Вас оберігала!
Ми знаєм, що перемога буде за нами,
Бо Господь і вся Україна з Вами!

Дякуєм Вам, що охороняєте країну,
Де квітнуть сади й червона калина,
Яка є символом нашої України.
Бажаю здоров’я Вам, спокою і віри!
Слава Україні!

     Невтомна праця двох сестер – Людмили Хитрич та Валентини Венглевської – спонукає до подвижницької праці кожного, хто переступає поріг «Кухарської Сотні». 

Приготовлені волонтерами продуктові припаси для бійців

    За період існування Сотні було придбано дві потужні сушилки для овочів і фруктів (8 і 11 тисяч гривень за кожну), пристрій для вакуумного пакування сушених овочів і фруктів та інші необхідні технічні й електричні пристрої. У Трапезній безліч відер із сушеними овочами та фруктами (морквою, капустою, буряками, цибулею, часником, зеленню, гарбузою, яка перетворюється на цукати, з кавунами, яблуками, грушами, сливами…). Волонтери готують домашнє печиво дома, кишенькові у пакетиках смаколики із цукатів, горішків, сухофруктів тощо. 

     Першокурсники мали можливість дегустувати цю сушену продукцію, яку люб'язно їм надала Кабанова Софія Миколаївна – волонтерка з першого дня заснування «Кухарської Сотні». «Тут я відпочиваю серцем і душею, спілкуюся з людьми, всі разом чекаємо перемоги… Дуже хочемо, щоб цей час настав швидко …», – ділиться своїми думками з нами пані Софія. Катерина Олексіївна Бабак кілька годин розповідала нам про історію створення Сотні, неймовірний її людський потенціал, підбір і технології приготування перших страв, кишенькових смаколиків тощо. Доземний уклін Вам, дорогі волонтерки!  

Катерина Бабак знайомить студентів з бійцями та волонтерами «Кухарської сотні» на стенді організації

     Із десяти кілограмів сирої продукції виходить лише один, готовий до відправлення до бійців АТО. Пакет готували шляхом проб і дегустацій на березі озера у Новосілках. Кожна господиня давала свої поради. Рішення приймали спільно. Один вакуумний пакет вояки заливають 10 л води, додають тушонку – одержують смачний домашній борщ. Відвозять у різні місця на всій протяжності фронту Луганської і Донецької областей. А ще періодами готують по 200 кг олів’є і вінегретів, вареників… перекручують сало з часником. Хлопці чекають домашньої їжі. Тоді у них настає справжнє свято. Воістину титанічна праця наших співвітчизників! Такий народ – народ-титан, миролюбивий, з козацьким духом – перемогти неможливо!

«Ось із таких клаптиків тканини ми виробляємо подушки, килимки для сидіння на броні й у бліндажах»

Зроблені з людов'ю подушки знадобляться бійцям

     Ось уже майже два роки учні Новосілківської ЗОШ І-ІІІ ст. щодня плетуть маскувальні сітки для захисників України на Донбасі. Їх батьки фарбують тканину зеленкою та цибулинням. Взимку сітки були білими, весною змінюють кольори з додаванням зелені, що появляється у довкіллі. Батьки, діти й учителі єдині у своїх помислах і діях. Вони стали надійним тилом для фронту на сході країни. Сітка-оберіг, бо зроблена руками дітей… І всі разом чекають закінчення війни… 

Маскувальні сітки руками дітей…

     Для Ніни Іванівни Горенко робота у школі і в «Кухарській Сотні» стала звичною. Ніна Іванівна – вчителька цієї школи, активна волонтерка, єднає учнів і волонтерів. Варто додати, що свою відпустку присвятила роботі в «Кухарській Сотні». Учні школи привезли сюди пакети з овочами: по п’ять цибулин, морквин, бурячків, картоплин… Скільки було б овочів, якби всі студенти Національного університету біоресурсів і природокористування України привезли у Сотню по п’ять цибулин, морквин та інших овочів!

     На радість кураторам наші першокурсники відразу взялися допомагати розрізати тканину для подушок. Так захопилися цією справою, що без ентузіазму передавали один одному кілька пар ножиць. А ще взяли додому і в гуртожиток пакети з тканиною для роботи. 

     Були й такі, що приносили капусту, моркву, буряки, картоплю. Зголосилися принести горіхи… Нас, кураторів, потішили такі наміри наших студентів. 

Стенд волонтерської організації «Разом – сила»

     Завершилося наше знайомство з Новосілківськими волонтерами. Кожен покидав волонтерську організацію із своїми думками. Ось деякі з них.
     Юлія Мельник: «Хочу поділитись своїми враженнями від сьогоднішньої зустрічі з волонтерами «Разом – сила». Вражень дуже багато. Насамперед, я дякую нашим кураторам Ковальчук Тамарі Іванівні та Васюк Оксані Вікторівні за цю зустріч. Ми навіть не здогадувались, що так близько біля нас є місце, де робляться патріотичні справи, відбувається допомога воїнам АТО. Там працюють жінки старшого віку, але на їх обличчях завжди видно посмішку та доброзичливість. Я вважаю, що завдяки сьогоднішній зустрічі кожен долучиться до допомоги, або хоча б на мить задумається, що разом ми і справді сила. Лише об'єднавшись, ми зможемо перемогти будь-якого ворога, подолати найважчі перешкоди».

     Кучеровська Тоня: «У цьому святому місці (волонтерський центр розташований у Трапезній церкви) посилюється зв’язок із бійцями, які вдень і вночі захищають нашу Вітчизну. І хоч увесь час про це пам’ятаєш, тут відчуваєш себе в безпеці, спокої. На кухні панує дух праці та відданості своїй справі. Побачивши підготовлені харчі, скуштувавши «смаколиків», я спіймала себе на думці про те, яку корисну і водночас важливу справу роблять ці працелюбні люди, що ця праця і є проявом турботи та посильним внеском у загальну справу перемоги. Я гадаю, домашня, смачна, корисна страва, приготовлена на цій кухні руками волонтерів, надасть сили, здоров’я нашим хлопцям та підбадьорить їх у найскрутніший час жорстоких випробувань. Ми усвідомили усю відповідальність, що лежить на плечах волонтерів і зрозуміли, що не маємо права бути пасивними. Тож закликаю усіх до спільної праці та волонтерства. Дякую за можливість познайомитись із людьми, що не стоять осторонь, а є активними у боротьбі за мир і спокій в нашій країні. Сподіваюсь, наша група долучиться до благодійної роботи. Слава Україні! Героям Слава!»

     Ірина Магей: «Нещодавно мені трапилась нагода відвідати «Кухарську Сотню» у с. Новосілки. Ця організація підтримує і допомагає солдатам, які знаходяться в зоні АТО. Ціль Ці патріоти намагаються хоча б трохи покращити умови, в яких перебувають наші солдати. У центрі ведеться активне приготування їжі, певної одежі подушок та іншого. Мене дуже вразило те, що там намагаються не просто полегшати життя солдат, а надають нереально важливу моральну підтримку. Вона надається через продукти, які необхідні молодим захисникам Вітчизни. У «Кухарській Сотні» намагаються готувати таку їжу, яка надасть солдатам не тільки фізичну енергію, а й духовну. Вони сушать овочі і роблять вакуумні пакети для борщу, який заливається кип’яченою водою в польових умовах. Гадаю, кожен українець вбачає в цій страві щось більше, ніж просто їжу. Для української душі борщ – це ніби відголосок неньки України, це те, що зігріє душу… До того ж, у «Кухарській Сотні» готують різноманітні смаколики (сушені фрукти), що є також спробою зігріти серця солдат. Адже солодке нагадує дитинство, а дитинство – це батьківській дім. Такі прості на перший погляд речі здатні підсилити або повернути надію, зробити віру в перемогу сталевою і непохитною. Мої враження досить складно передати словами. Висловлюю повагу до людей, які працюють в різноманітних волонтерських центрах. Відвідання «Кухарської сотні» дало зрозуміти, що час відкривати очі…».

     Уляна Яненко: «Сьогодні нам пощастило відвідати волонтерську групу «Разом – Сила» в Новосілках. Ми прийшли до церковної трапезної, де на нас чекали цікаві історії та добрі люди. Сказати, що я була зворушена тим, що вони роблять, – це нічого не сказати. Слухаючи історії про те, як готувалися 200 кг олів’є, 700 вареників руками Софії Кабанової, Надії Тітаренко, Марії Криворученко та ін. і наскільки солдати, наші герої, були щасливими від отримання домашньої їжі… Слів немає… Ця організація робить життя на фронті трішки кращим, точніше терпимішим, якщо можна так сказати. Вони висушують овочі для супів, фрукти, роблять подушки та шиють балаклави. Я думаю, що вони роблять благородну справу і нашим солдатам це надає сил, бо вони знають, що і ми стоїмо за ними і віддамо все та допоможемо всім, чим зможемо. Я пишаюсь та захоплююсь такими людьми! Дякую, що Ви є, Слава Україні!»

    Братчиков Вадим: «У п’ятницю наша група побувала у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Новосілках, де знаходиться волонтерська організація, що займається приготуванням продуктів для бійців АТО. Там я довідався, що повинно бути в раціоні бійця: різні види варення, енергетичні батончики, сушені фрукти. Тут роблять смачні сюрпризи в пайках, скажімо, цукерки. Нам навіть дали посмакувати деякі домашні батончики. Це справді смачно! Саме завдяки таким організаціям з’являється віра і надія на те, що наші бійці можуть добре харчуватися… І, звісно, надійно нас захищати! У цьому храмі (й дома) в’яжуть шкарпетки, балаклави, термобілизну. Я сподіваюся, що в Україні не один такий храм, де народжується надія на світле майбутнє і нашу перемогу! Також не можу не сказати, що поїздка в Новосілки до якоїсь міри повернула мені віру в людяність, братерство і єдність нашого народу. Я вдячний цим людям. Вважаю, що зараз – у цей важкий час для нашої країни вони просто незамінні, на них тримається більша частина АТО! Доземний уклін і величезна повага таким організаціям! Сподіваюся, що наші студенти долучаться до волонтерської роботи думками і конкретними справами. Слава Україні! Героям Слава!»

     Наше ознайомлення з роботою волонтерів «Разом – сила» дозволяє констатувати:
1) студентам гуманітарно-педагогічного факультету зі спеціальності «Соціальна педагогіка» варто ознайомитися з роботою волонтерських організацій (зокрема, «Кухарською Сотнею столиці»);
2) НПП та кураторам груп гуманітарно-педагогічного факультету та інших підрозділів НУБіП України необхідно вести виховну роботу з залучення студентів до волонтерського руху, який допомагає бійцям АТО.

Ковальчук Т. І.,
доцент кафедри соціальної педагогіки та
інформаційних технологій в освіті,
куратор групи СП-1501

Васюк О. В.,
доцент кафедри педагогіки,
куратор групи СП-1502