Фатма Ґюльсевер та Калле Конттінен розповіли студентам-землевпорядникам про особливості консолідації земель в Туреччині та Фінляндії

13 вересня 2023 року
факультет землевпорядкування
  У рамках співпраці Національного університету біоресурсів і природокористування України з проєктом «Німецько-Український aгрополітичний діалог», зокрема його компонентом «Фаховий діалог із земельних питань», 12 вересня 2023 року відбулася гостьова лекція з консолідації земель від Фатми Ґюльсевер та Калле Конттінена: «Управління земельними ресурсами й розвиток ринку землі в контексті інтеграції України до ЄС».
  Європейські експерти детально розповіли про, те як здійснюється консолідація земель у їхніх країнах. Зокрема, практичний кейс Фінляндії був присвячений урахуванню регуляторних актів ЄС під час консолідації, натомість досвід Туреччини розкривав особливості впровадження проєктів консолідації земель з урахуванням проблем зрошення. Комунікаційною основою виступила платформа Zoom до якої доєдналось понад 80 учасників. У ролі модератора заходу виступив декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков.
 
  Представник проєкту «Фаховий діалог із земельних питань» Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) Аудріус Паура привітав учасників вебінару, а також розповів, що з квітня 2022 року, для підтримки здобувачів вищої освіти з України, кращі європейські експерти проводять лекції та діляться знаннями у сфері землеустрою. Безумовно, для відновлення й відбудови України надзвичайно важливий міжнародний досвід фахівців в управлінні земельними ресурсами. Сьогодні, кращі експерти поділяться секретами практиками проведення консолідації в Туреччині та Фінляндії.
 
  Заступниця керівника Департаменту з питань консолідації земель і послуг із розвитку території Генерального директорату державних гідротехнічних робіт Міністерства сільського та лісового господарства Туреччини Фатма Ґюльсевер на початку заходу подякувала екскерівнику відділу Міністерства довкілля, сільського господарства, охорони природи й захисту прав споживачів федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, професору Йоахіму Томасу за можливість доєднатися до проекту. Консолідація – це дуже потужний інструмент, що дозволяє покращити використання сільськогосподарських земель у відповідності до потреб країни. Фатма Ґюльсевер розповіла про практичні підходи, цілі консолідації земель у Туреччині, історію та етапи. Туреччина є містком між Європою та Азією. Площа сільськогосподарських земель в країні понад 28 млн га з них 14,5 млн природні пасовища та сіножаті. До зрошуваних належить близько 8,5 млн га. В країні понад 2,2 млн фермерів. Загальна ж площа ріллі близько 14,9 млн га. При цьому, середній розмір фермерського господарства становить біля 6,8 га, а фрагментацію земель можна описати так, що в середньому 11 земельних ділянок обробляє один фермер. Серед головних проблемних моментів у структурі сільськогосподарського землекористування це те, що в країні 35 млн. земельних ділянок, понад 50% яких не мають під’їзду, зрошення тощо. У Туреччині застосовується інтегрований підхід до консолідації земель при якому здійснюється інтегроване управління водними і земельними ресурсами. Консолідація земель здійснюється за басейновим принципом, як результат вона зменшує неефективне використання води у сільському господарстві. Один із глобальних проектів передбачає роботи з консолідації земель й зрошення на площі понад 60 тис. га. Загалом Туреччина 62 роки займається консолідацією. Після 2002 року програма набула нових обертів. До 2008 консолідація здійснювалась переважно для вирішення сільськогосподарських потреб, а після 2008 року почали з’являтися більш комплексні проєкти з урахуванням темпів економічного розвитку та екологічних вимог, необхідності забезпечення населення питною водою, каналізацією тощо. Щодо особливостей, які владі вдалось запровадити для зменшення фрагментації земель, то це те, що на законодавчому рівні з 2014 року старший спадкоємець (син/донька) успадковує землю (до цього ділилася на всіх спадкоємців порівну, що і створювало значну парцеляцію земельного фонду). В країні особливу увагу приділяють питанню зрошення. Системи зрошення зазнають модернізації, будуються нові водосховища, поступова відмова від відкритого/поверхневого зрошення, встановлюються гідранти тощо. Роботи фінансуються з бюджету країни. Зокрема у 2022 році додатково було передбачено 91 млн доларів США на такі заходи. Наразі в країні реалізується 188 проєктів, а загалом за 62 роки вже реалізовано 514. У планах уряду до 2030 року завершити консолідацію земель у Туреччині.
 
  Наступна лекція стосувалась особливостей регулювання землеустрою та земельних відносин у Фінляндії. Керівник відділу консолідації земель Національної служби землеустрою Фінляндії Калле Конттінен розпочав свою лекцію із загальної інформації про земельні ресурси північної країни Європи. Зокрема площа Фінляндії становить близько 33,8 млн га, при цьому сільськогосподарські землі займають зовсім незначну частину – 2,2 млн га. Основна частина території – це лісові землі, які покривають 26,3 млн га, також достатньо значні площі болотних угідь 5-9 млн га. В країні понад 168 тис. озер. Фінляндія доєдналася до Європейського Союзу у 1995 році й це вплинуло на аграрну політику країни, яка має дотримуватися вимог спільної аграрної політики ЄС. Усі субсидії та адміністративні питання сільського господарства узгоджуються на рівні ЄС. Наразі є план розвитку сільського господарства й сільських територій ЄС на 2023-2027 роки, вільне переміщення всіх продуктів всередині ЄС. Сільське господарство Фінляндії отримує субсидії з бюджету Європейського Союзу у розмірі 890 млн євро, крім того цей сектор економіки підтримується й на національному рівні у якості 1100 млн євро національних субсидій. Потому Калле Конттінен зупинився на особливостях консолідації земель. Вона бере свою історію в країні з 1757 р. Тоді головною її метою було скасування старої системи «відкритого поля» тобто ситуації, коли вся робота виконувалась в селі колективно. Після цього кожний фермер отримував власну консолідовану ділянку(и).
 
  Консолідація сільськогосподарських і лісогосподарських земель на 50-80% фінансується урядом Фінляндії. Однак за правилами ЄС усі бенефіціари повинні підписати заяву на отримання субсидій (така практика братиме свій початок, в рамках консолідації земель, вже з 2024 році). За правилами Спільної аграрної політики ЄС, всі сільськогосподарські ділянки щорічно наносяться на карту, а дані про фермерів-орендарів є відкритими (реєстр IACS). Така інформація використовується для аналізу сільськогосподарського руху, розміру ділянки, орендної плати, потенціалу злиття. Якщо ділянка не зареєстрована в IACS, це «не справжня сільськогосподарська ділянка».
Серед регуляторних актів ЄС, що розглядаються під час консолідації земель є ті, що спрямовані на скорочення кліматичних викидів. Наприклад, ведення сільськогосподарського виробництва на торфових ґрунтах (їх близько 200 тис. га в країні) є значним джерелом викидів вуглецю. Якщо 90 тис. га повернути до водно-болотних угідь або зайняти під вологий тип землеробства, ефект буде таким самим, як електрифікація всіх приватних автомобілів.
  По завершенню кожного виступу слухачі проходили проміжне тестування, для визначення рівня їхнього засвоєння матеріалу. Потому учасники адресували лекторам свої запитання та вступали у жваву й цікаву дискусію. До спікерів було поставлено значну кількість питань від професора Андрія Попова та студентки магістратури Катерини Михайлик та інших слухачів.
  Зазначимо, що завдячуючи професійним перекладачам лекції синхронно перекладалися українською та англійською мовами.
 
 
 
Ольга Пронь,

студентка факультету землевпорядкування 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook