Історія

           Ботанічний сад загальнодержавного значення НУБіП своїми витоками сягає у 1928 рік і є результатом кропіткої роботи вчених ботаніків та дослідників декількох поколінь. Заснування ботанічного саду розпочато в період, коли постало питання щодо створення Українського лісотехнічного інституту, складовою частиною якого мав бути лісогосподарський факультет. Для цього стало необхідним створення відповідної навчальної бази.
           Український лісотехнічний інститут було відкрито у 1930 році, і першою навчальною базою для його студентів стали насадження та розсадники Голосіївського лісництва. На той час Голосіївське лісництво очолював молодий і енергійний лісівник Павло Феодосійович Круг-Веселовський. Саме з його іменем пов'язаний початок створення дендрарію. За його ініціативою був закладений розсадник із різних видів деревних і чагарникових рослин, насіння яких отримували із ботанічних садів та дендраріїв Ленінграда, Ялти, Харкова, Одеси, Ташкента та інших міст. Вже в 1929 році у розсаднику налічувалось близько 320 видів дерев та кущів.
В 1938 році інтродукційний розсадник, започаткований П.Ф.Круг-Веселовським, було офіційно передано в підпорядкування Київського лісотехнічного інституту як навчальну та наукову базу. Об'єкт отримав назву „Дендрологічний парк“. Завідування дендрарієм було покладено спочатку на колишнього старшого викладача кафедри дендрології Олександра Володимировича Плетньова, а пізніше, в тому ж році, на дендролога Івана Івановича Вертепного. Саме їм довелося тоді розпочати нелегку працю з перетворення розсадника в дендрарій.
        В доповненні колекцій дендрарію брали участь науково-педагогічні працівники: доцент М.М. Ягніченко, професор Н.О. Коновалов, професор В.Е. Шмідт та інші.
           Професори, завідувачі кафедри дендрології В.М. Андрєєв, Н.О. Коновалов та В.Є. Шмідт після переїзду разом з лісогосподарським факультетом із Харкова до Києва внесли істотний вклад в становлення та розвиток дендрологічного саду. Міцні зв'язки дендрарію зі спорідненими закладами сприяли тому, що на початок 1941 року його колекції нараховували близько 700 видів і форм дерев та чагарників.
     За період окупації Києва під час Великої вітчизняної війни колекції дендрарію значно зменшилися. По війні відновлювати дендрологічний сад довелось майже заново: будівництво виробничих приміщень, навчального корпусу, теплиці, інтенсивне поповнення колекцій новими видами та відновлення загиблих, організація наукових досліджень тощо. Лише через 10 років по війні колекція саду досягла чисельності 1941 року. Цьому сприяла пряма підпорядкованість його лісогосподарському факультету та надання йому статусу навчальної лабораторії кафедри дендрології.
     Щороку зростав видовий склад колекцій. Основні роботи виконували студенти Київського лісогосподарського інституту і співробітники кафедри дендрології цього ж інституту, яку з 1946 року очолював член-кореспондент АН УРСР проф. В.О. Поварніцин. В 1952 році він організував інтенсивні роботи з благоустрою дендрарію та широкого введення нових видів на додатковій його території площею 15 га. Безпосередньо роботи виконувалися під керівництвом співробітників кафедри дендрології М.І. Шендрикова, І.Н. Гегельского, І.В. Агаркова.
     3 утворенням в 1954 році Української сільськогосподарської академії дендрарій набув значно вищого статусу. Його було перетворено на базу учбової та наукової роботи не тільки лісогосподарського, але й інших факультетів.
В 1966-1967 роках були розширені службові приміщення дендрарію, відкрита лабораторія, на базі якої проводились основні ґрунтові та фізіологічні дослідження. На протязі 1968-1969 учбового року, спільно з кафедрою ботаніки, засновано гербарій вищих рослин, відкрита насіннєва лабораторія, проводились роботи з реконструкції окремих ділянок стежкової мережі та водопроводу.
В 70-тих роках була розпочата вибіркова реконструкція насаджень дендрологічного саду з метою часткового згрупування рослини за систематичними та флористичними принципами. Доцентом Б.М. Махметом виведені і висаджені в сад перспективні для лісового господарства гібриди горіхів та дубів. Професором О.А. Калініченко завезені далекосхідні та кавказькі деревні види та створені географічні ділянки „Далекий схід“ та „Кавказ“. У 80-ті роки професор В.К.Мякушко здійснив введення в сад рідкісних і зникаючих деревних та трав'янистих видів флори України.
        З 1972 року дендрологічний сад УСГА став членом Регіональної Ради ботанічних садів України. 29 грудня 1988 року ректор академії акад. Д.О. Мельничук підписує наказ № 410 „Про створення ботанічного саду Української сільськогосподарської академії“. Клопотання про надання дендрарію статусу Ботанічного саду загальнодержавного значення підтримала Рада ботанічних садів України та Молдавії на чолі з її головою - академіком АН УРСР А.М.Гродзинським.
       Постановою Ради Міністрів Української РСР від 13 лютого 1989 року дендропарку УСГА площею 53 га надається статус „Державного ботанічного саду Української сільськогосподарської академії Держагропрому СРСР“.
      За постановою Верховної Ради України від 16.06.1992 р. № 2457-ХІІ ботанічний сад набув статусу „Ботанічний сад загальнодержавного значення“.