Римське суспільство крізь призму правового статусу: першокурсники дослідили право через рольове моделювання
На кафедрі цивільного та господарського права юридичного факультету НУБіП України в рамках Тижня правових знань-2026 відбувся незвичайний навчально-творчий захід — «Римське суспільство крізь призму правового статусу: рольове моделювання». Цього разу першокурсникам запропонували не просто зануритися в теорію римського приватного права, а буквально приміряти на себе правовий статус людини Стародавнього Риму — стати римським громадянином, латином, перегрином, вільновідпущеником, колоном чи навіть імператором. Потрібно було показати, що цей статус означав у реальному житті: які права мала особа, чого вона була позбавлена, яке місце посідала в суспільстві, як могла вступати у шлюб, володіти майном, укладати договори, спадкувати, звертатися за судовим захистом та змінювати свій правовий статус.
Звичне практичне заняття перетворилося на своєрідну подорож у римську правову реальність, де за кожним юридичним терміном стояла конкретна людина, її історія, права, обмеження та життєві обставини. Здобувачі створювали відео, презентації, комікси, ілюстровані книги та авторські образи, демонструючи не лише знання римського права, а й неабияку фантазію, акторську майстерність та вміння побачити право очима свого героя. Це був захід, у якому Рим не залишився лише на сторінках підручника — він ожив у голосах, образах та історіях наших першокурсників.
Одним із найбільш емоційних та незвичайних стало виконання Микити Фетісова, який не обмежився усним виступом, а створив відеофільм «Я — римський громадянин». Його робота буквально занурювала глядача в образ. Він не просто розповів, ким є римський громадянин, а показав його через повсякденне життя, права, можливості та правові обмеження. Особливо переконливо прозвучала думка про те, що статус особи в Римі не можна зводити до одного слова. За образом громадянина стояла ціла система правових характеристик — status libertatis, status civitatis, status familiae, а за кожною з них — конкретні юридичні наслідки. Відеоформат дозволив побачити римського громадянина не як абстрактну фігуру з підручника, а як людину, яка живе, створює сім’ю, володіє майном, укладає договори, успадковує та захищає свої права. Іноді саме такий підхід допомагає зрозуміти право набагато краще, ніж десятки сторінок теоретичного тексту.
Своєрідною правовою героїнею стала Дар’я Олійник, яка перевтілилася у латинку. Її виступ був побудований від першої особи — і саме це зробило образ переконливим. Через особисту історію було показано складне становище людини, яка є вільною, але не має статусу римського громадянина. Здобувачка продемонструвала, можливості та обмеження латинів, показавши, наскільки важливим у римському суспільстві був правовий статус людини.
Особливо цікавою стала робота Владислава Гучгельдиєва, який представив роль імператора. Його виступ розпочинався з думки, яка одразу задавала інтелектуальну планку: «На перший погляд відповідь очевидна: я — імператор. Але для римського юриста цього недостатньо».І справді — здобувач показав імператора не лише як носія найвищої державної влади, а й як приватну особу.У виступі було проведено цікаве розмежування між persona publica — носієм імператорської влади, та persona privata — людиною, яка залишається учасником приватноправових відносин. Імператор може бути власником майна, укладати договори, мати сім’ю, успадковувати і складати заповіт, бути стороною цивільних відносин. А отже, навіть найвища державна влада не зникає з правового поля приватного права. Окремо було розглянуто patria potestas, status familiae, sui iuris та alieni iuris, питання власності, договорів, спадкування і судового захисту. А потім — найцікавіше: Владислав поставив себе на місце імператора і спробував відповісти на запитання, які зміни до законодавства про становище осіб він запровадив би. Серед запропонованих реформ — розширення та спрощення можливостей манумісії, тобто звільнення рабів, а також створення зрозумілішого механізму переходу від рабського статусу до статусу вільної людини. При цьому було важливо, що здобувач не намагався механічно перенести сучасні правові уявлення у Стародавній Рим, а окремо звернув увагу на різницю між сучасними цінностями та тогочасною правовою системою.
Не менш яскравою стала презентація Марини Щукіної, яка представила образ латинки.Її героїня — Лавінія, жителька Лаціуму, яка розповідає про себе, своє походження та правовий статус.Виступ був побудований як своєрідний діалог із аудиторією. Лавінія пояснювала, чому вона не є ні римською громадянкою, ні перегринкою, ні рабинею, а займає особливе проміжне становище у структурі римського суспільства.Через образ було розкрито поняття Ius Latii, а також такі категорії, як ius commercii, ius connubii та ius migrandi. Студентка продемонструвала, що латинський статус не був просто «неповним громадянством», а становив складну юридичну конструкцію, яка в різні історичні періоди могла надавати особі досить широкий обсяг прав. Особливу увагу Марина приділила історичній долі латинів та поступовому розширенню римського громадянства. У результаті перед аудиторією постала не просто схема з підручника, а жива історія людини, яка перебуває між двома правовими світами.
Ще один погляд на статус перегрина представив Осман Артур. Його виступ був насичений юридичною термінологією та спробою системно розкрити правосуб’єктність перегринів. Було розглянуто status libertatis, status civitatis, status familiae, особливості правоздатності та дієздатності, можливості укладення договорів, судовий захист і роль jus gentium. Окрему увагу студент приділив появі претора перегринів, який став важливою фігурою у врегулюванні спорів за участю перегринів. Цікавим доповненням стала розповідь про взаємини перегрина з патроном та інститут клієнтели. Таким чином, правовий статус було показано не лише через закон, а й через реальні соціальні зв’язки людини в римському суспільстві.
Особливий творчий підхід продемонструвала Марія Панченко, яка підготувала комікс «Один день із життя перегринки». Сам формат дозволив показати складні правові положення через послідовність життєвих ситуацій. Те, що у підручнику може виглядати як складна система юридичних категорій, у коміксі перетворилося на історію конкретної людини — з її щоденними проблемами, правами та обмеженнями. Це був чудовий приклад того, як сучасні форми візуальної комунікації можуть працювати навіть із такою, на перший погляд, академічною дисципліною, як римське приватне право.
Своє бачення образу імператора представила Юлія Тарасенко. Її презентація вирізнялася не лише змістом, а й гумором. Говорячи від імені імператора, студентка зазначила: «Багато моїх попередників впадали в параною і страчували всіх підряд. Я ж намагаюся бути розсудливою і не проливати кров без причини». А далі — ще один яскравий штрих: «Але я не наївна — у кожному кварталі Риму працюють мої інформатори». Саме такі деталі зробили образ живим. За гумористичною формою при цьому залишалася цілком серйозна розмова про владу імператора, державне управління, судочинство та особливості римської політичної системи.
А Вікторія Раченко обрала особливо цікавий спосіб представлення ролі представника колон — вона створила ілюстровану книгу про колона та його правовий статус. Це вже був не просто виступ, а спроба створити власний навчальний продукт, у якому історичний образ, візуальний матеріал та правова інформація поєдналися в одному форматі. Через такий підхід студентка показала, що юридична освіта — це не лише робота з нормативними положеннями, а й уміння побачити за правовою нормою конкретну людину та її місце в суспільстві.
Особливість заходу полягала в тому, що разом студенти фактично створили модель римського суспільства. На одному заході опинилися раб, вільновідпущений, римський громадянин, латин, перегрин, колони та імператор. І кожен із них мав свою відповідь на головне питання: ким я є з точки зору права?
Саме через це рольове моделювання дозволило студентам побачити одну з фундаментальних особливостей римського приватного права: правове становище людини визначалося не лише тим, ким вона є як особистість, а передусім її статусом у системі римського суспільства. Свобода, громадянство, сімейний статус — ці категорії визначали обсяг прав людини, її можливості у приватному житті та місце у правовій системі.
Цей захід став прикладом того, як навчання римського приватного права можна перетворити на інтелектуальну та творчу подорож. Здобувачі не просто відтворювали матеріал лекцій. Вони шукали інформацію, аналізували джерела, працювали з юридичними термінами, створювали сценарії, відео, презентації, комікси та ілюстровані книги, а головне — вчилися дивитися на право очима конкретної людини. А це, мабуть, одна з найважливіших навичок майбутнього юриста. Адже право починається не з параграфа підручника. Право починається з людини, її статусу, її прав, її можливостей і тих меж, які встановлює для неї суспільство. І саме тому під час цього заходу Стародавній Рим на деякий час перестав бути лише сторінкою з історії права. Він ожив, і головними героями цієї подорожі стали першокурсники юридичного факультету, які довели: римське приватне право — це не лише латинські терміни та складні юридичні конструкції. Це історії людей, які жили, любили, працювали, володіли майном, боролися за свої права і щодня існували у світі, де саме право визначало межі їхньої свободи.